Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Єлфімова О.В.,
суддів Сахна Р.І., Шибко Л.В.,
за участю прокурора Кравченко Є.С.,
розглянула в судовому засіданні 25 жовтня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 29 квітня 2011 року.
Вказаним вироком, залишеним без зміни апеляційним судом,
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
громадянина України,
раніше неодноразово судимого,
останнього разу засуджено вироком
Галицького районного суду м. Львова
від 5 серпня 2009 року за ч. 1 ст. 309 КК
України до покарання у виді позбавлення волі
на строк 1 рік,
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він повторно шляхом вільного доступу таємно викрав:
- у кінці жовтня 2010 року приблизно о 12:00 із АДРЕСА_1, належне
ОСОБА_2 майно вартістю 210 грн;
- 30 жовтня 2010 року приблизно о 13:00 із АДРЕСА_2, належне ОСОБА_3 майно вартістю 200 грн;
- на початку листопада 2010 року приблизно о 15:00 із АДРЕСА_3, належне ОСОБА_4 майно вартістю 480 грн;
- 8 листопада 2010 року приблизно о 13:00 із АДРЕСА_4, належне
ОСОБА_5 майно вартістю 240 грн;
- 8 листопада 2010 року приблизно о 13:10 із АДРЕСА_5, належне
ОСОБА_6 майно загальною вартістю 160 грн;
- в середині листопада 2010 року приблизно о 13:00 із АДРЕСА_6, належне ОСОБА_7 майно вартістю 265 грн;
- в середині листопада 2010 року приблизно о 14:00 із АДРЕСА_6, належне ОСОБА_7 майно вартістю 235 грн;
- 16 листопада 2010 року приблизно о 13:00 із приміщення магазину «Кераміка», розташованого на привокзальному ринку в м. Ковелі, належне ОСОБА_8 та ОСОБА_9 майно вартістю 150 грн;
- 16 листопада 2010 року приблизно о 15:00 із приміщення магазину «Інструмент-сервіс» по вул. Незалежності, 129 у м. Ковелі належне ОСОБА_10 майно вартістю 400 грн;
- у період із 16-го по 22 листопада 2010 року приблизно о 17:00 із приміщення універмагу, розташованого по вул. Незалежності, 130 у
м. Ковелі, належне ОСОБА_11 майно вартістю 130 грн;
- 20 листопада 2010 року приблизно об 11:00 із приміщення магазину «Оніс», розташованого по вул. Незалежності, 170 у м. Ковелі, належне ОСОБА_12 майно вартістю 280 грн.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, що потягло за собою невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого через м’якість.
На думку скаржника, суд не врахував обставин, що обтяжують покарання: рецидив злочину та вчинення злочину щодо особи похилого віку. Крім того, скаржник вказує на те, що суд безпідставно визнав обставинами, що пом’якшують ОСОБА_1 покарання, явку із зізнанням та активне сприяння розкриттю злочину, а також указує на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 377 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом’якшуючі обставини (явку із зізнанням, щире каяття й активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди) та обтяжуючу (рецидив злочину); врахував особу засудженого (за місцем проживання характеризується посередньо, судимий, працездатний, однак не працює, на обліку у психіатра не перебуває та перебуває на обліку у нарколога), а також те, що потерпілі до нього матеріальних та моральних претензій не мають, і призначив покарання засудженому в мінімальних межах санкції статті.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не погоджуючись із вироком, звернувся до апеляційного суду з апеляцією на вказане судове рішення.
У скарзі прокурор послався на те, що призначене судом покарання не відповідає вимогам кримінального закону, оскільки суд фактично не врахував, що ОСОБА_1 був раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став і знову вчинив корисливий злочин за таких обтяжуючих покарання обставин, як рецидив злочину та вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Апеляційний суд, залишаючи апеляцію прокурора без задоволення та погоджуючись із рішенням місцевого суду, у своєму рішенні зазначив, що суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_1 покарання дотримався вимог ст. 65 КК України та врахував конкретні обставини злочину, а також думку потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні засудженому.
Однак із матеріалів справи вбачається, що суди першої та другої інстанцій не повною мірою врахували перераховані ними обставини, якими керувалися при призначенні покарання, а саме рецидив злочину, тому що ОСОБА_1 неодноразово засуджувався за умисні злочини, останнього разу – у 2009 році до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік і, звільнившись у серпні 2010 року, він невдовзі (жовтень – листопад 2010 року) вчинив новий умисний корисливий злочин.
За таких обставин ухвала апеляційного суду не може залишатись у силі і підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
При новому апеляційному розгляді справи суду належить врахувати вищевикладене, а також перевірити й інші доводи касаційної скарги прокурора.
Якщо суд дійде висновку про доведеність винності засудженого
ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, то призначення покарання в мінімальних межах санкції закону, за яким його засуджено, слід визнати невідповідним його особі, а отже, невиправдано м’яким.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 29 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Судді:
________________ ___________ ______________
О.В. Єлфімов Р.І. Сахно Л.В. Шибко