Судове рішення #19095205

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:


головуючого  Єлфімова О.В.,

суддів:  Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М.,

за участю прокурора  Кравченко Є.С.,


розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 15 листопада 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 18 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 26 січня 2011 року щодо нього,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 18 жовтня 2010 року                                  

                                               ОСОБА_5,

                                                              ІНФОРМАЦІЯ_1,

      громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

    Стягнуто з АТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_6 7 025 гривень на відшкодування матеріальних збитків та 2 347 гривень витрат на лікування.

    Постановлено зобов’язати АТ «Українська пожежно-страхова компанія» в межах ліміту відповідальності на одну особу на суму 41 118 гривень, а після закінчення ліміту відповідальності ПП фірму «Лев-Транс», щомісячно, довічно сплачувати ОСОБА_6 кошти в розмірі половини мінімальної заробітної плати встановленої ЗУ «Про державний бюджет» на кожний рік.

Стягнуто з ПП фірма «Лев-Транс» на користь ОСОБА_6 25 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ПП фірма «Лев-Транс» на користь ОСОБА_7 15 000 гривень  на відшкодування моральної шкоди заподіяної ОСОБА_8

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 26 січня 2011 року вирок скасовано в частині стягнення з АТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь потерпілої ОСОБА_6 2 347 гривень витрат на лікування та зобов’язання в межах ліміту відповідальності на одну особу на суму 41 118 гривень, в частині стягнення з ПП фірма «Лев-Транс» на користь ОСОБА_7 15 000 гривень на відшкодування моральної шкоди та в частині стягнення з ПП фірма «Лев-Транс» на користь потерпілої ОСОБА_6 щомісячно, довічно, кошти в розмірі половини мінімальної заробітної плати встановленої ЗУ «Про державний бюджет» на кожний рік.

В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він, приблизно о 23 годині ІНФОРМАЦІЯ_2, керуючи автомобілем МАН 19.463, номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом VAN HOOL S-330/27 номерний знак НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі Полтава-Суми зі сторони смт. Диканька у напрямку м. Полтава, проїжджаючи 168 км вказаної автодороги, в порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху України, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості руху, аж до зупинки або безпечного об’їзду перешкоди, продовжив рух та допустив зіткнення з мотоциклом Дніпро МТ-10 без номерного знаку, що рухався в попутному напрямку, під керуванням водія ОСОБА_9 з пасажиром ОСОБА_10, в результаті чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження та помер.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого, порушує питання про зміну вироку місцевого суду і ухвали апеляційного суду та звільнення його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України. Зазначає, що у виникненні дорожньо-транспортної пригоди винен також водій мотоцикла ОСОБА_9, який порушив п. 10.1 ПДР України. Вважає, що з урахуванням щирого каяття, вчинення злочину вперше та наявності на утриманні двох неповнолітніх дітей призначене йому покарання є надто суворим та таким, що не відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка заперечувала проти касаційної скарги та просила залишити судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наведеними у вироку доказами, які суд всебічно, повно й об’єктивно дослідив, правильно оцінив.

Доводи про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи були ретельно перевірені апеляційним судом і на їх спростування з дотриманням вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду наведено відповідні аргументи. Дати іншу оцінку доказам, а також скасувати вирок місцевого суду в зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи касаційний суд згідно з чинним законодавством не вправі.

Разом з тим заслуговують на увагу доводи засудженого про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і його особі.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, не в повній мірі врахував дані про особу ОСОБА_5, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює водієм, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, наявність обставин, що пом’якшують покарання засудженого – щире каяття, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, часткове відшкодування заподіяної шкоди та відсутність обставин, які обтяжують покарання та призначив покарання, яке не відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Вказані обставини, на думку колегії суддів, свідчать про істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину та дають можливість на підставі ст. 69 КК України перейти до більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції ч. 2 ст. 286 КК України, у виді обмеження волі та не призначати додаткове покарання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і пом’якшити призначене ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Керуючись статтями 394 – 396 КПК України, колегія суддів

                                        УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 18 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 26 січня 2011 року щодо ОСОБА_5 змінити.

На підставі ст. 69 КК України пом’якшити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

                                                       С у д д і:

      О.В. Єлфімов Є.Б. Пузиревський А.М. Крещенко                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація