Справа № 2-193/2011

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого –судді Кравчук Т.С.,

за участю секретаря – Лахматової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

          22 вересня 2011 року Приморським районним судом м. Одеси було ухвалене рішення за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності.

          07 листопада 2011 року представник відповідача ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення стосовно позовних вимог ОСОБА_1, які стосуються

- визнання дійсним договору доручення, укладеного нею, як довірителем, та ОСОБА_2, як повіреним, щодо купівлі квартири АДРЕСА_1;

- визнання  договору купівлі-продажу, укладеного 06 грудня 2004 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, як продавцями, та ОСОБА_2, як покупцем, частково недійсним у частині визначення ОСОБА_2 покупцем за цим договором купівлі-продажу.

Свої вимоги представник відповідача мотивував тим, що сторони по справі давали пояснення з цих вимог позивача ОСОБА_1 та подавали докази на їх підтвердження, і суд розглянув спір між сторонами по справі за всіма позовними вимогами позивача ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що вбачається із описової та мотивувальної частини рішення, але в резолютивній частині рішення не висловив свою думку з усіх вимог, а  ухвалив рішення про відмову у позові тільки стосовно вимоги ОСОБА_6 про визнання за нею права власності.

Посилаючись на ст.220 ч.1 ЦПК України, представник відповідача ОСОБА_3 просив ухвалити додаткового рішення стосовно вимог, відносно яких у резолютивній частині рішення відсутній висновок суду по суті позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що заява представника ОСОБА_3 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ст.220 ч.1 п.1 ЦПК України передбачає, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

У своєму позові позивач ОСОБА_1 просила:

- визнати дійсним договір доручення, укладений нею, як довірителем, та ОСОБА_2, як повіреним, щодо купівлі квартири АДРЕСА_1;

- визнати договір купівлі-продажу, укладений 06 грудня 2004 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, як продавцями, та ОСОБА_2, як покупцем, частково недійсним у частині визначення ОСОБА_2 покупцем за цим договором купівлі-продажу;

- визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 у м. Одесі.

Із матеріалів справи вбачається, що представник позивача ОСОБА_1, представники відповідачів ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 давали пояснення та заперечення за всіма заявленими вимогами та подавали докази на їх підтвердження та спростування, які були дослідженні у судових засіданнях.

Між тим, в резолютивній частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2011 року міститься висновок суду тільки щодо відмови ОСОБА_1 у позові про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 у м. Одесі. За іншими позовними вимогами суд свій висновок у резолютивній частині рішення не зазначив.

Ця обставина є підставою для ухвалення додаткового рішення.

На підставі встановлених у судовому рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2011 року фактів та відповідних їм правовідносин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_7 –представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дійсним договору доручення, укладеного між ОСОБА_1 як довірителем та ОСОБА_2 як повіреним щодо купівлі квартири АДРЕСА_1, та про визнання договору купівлі-продажу, укладеного 06 грудня 2004 року між ОСОБА_4, ОСОБА_5, як продавцями, та ОСОБА_2, як покупцем, частково недійсним у частині визначення ОСОБА_2 покуцем квартири АДРЕСА_1 у місті Одесі, задоволенню не підлягають.          

Керуючись ст.ст. 208-209, 215, 220 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Відмовити  ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дійсним договору доручення, укладеного між ОСОБА_1 як довірителем та ОСОБА_2 як повіреним щодо купівлі квартири АДРЕСА_1 та про визнання договору купівлі-продажу, укладеного 06 грудня 2004 року між ОСОБА_4, ОСОБА_5, як продавцями, та ОСОБА_2, як покупцем, частково недійсним у частині визначення ОСОБА_2 покуцем квартири АДРЕСА_1 у місті Одесі.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Приморський районний суд м. Одеси. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

24.11.2011