Справа № 1-15, 2009 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2009 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді: Мельничука В.П.

при секретарі: Курляк Л.І.

за участю:

прокурора: Саєнка С.В.

захисника: ОСОБА_1

потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого головою СФГ „Олко", проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 150, ч.1 ст. 172, ч. 2 ст. 172 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_13, обіймаючи відповідно до статуту господарства посаду голови селянського фермерського господарства „Олко", розташованого за адресою село Розкішна Ставищенського району Київської області, вул. Першотравнева, 4, будучи службовою особою, на яку покладено виконання організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов’язків, вчинив грубе порушення законодавства про працю.

Всупереч вимогам ст.ст. 24, 24-1 КЗпП України ОСОБА_13 з метою забезпечення виробничої діяльності СФГ "Олко", прийняв на роботу працівників ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_20 з якими трудової угоди з не уклав, накази про прийняття їх на роботу не видав, записів до трудових книжок працівників про їх працевлаштування не вніс. ОСОБА_13 із заробітної плати вище зазначених найманих працівників податків з доходу фізичної особи до бюджету не сплачував, внесків до фондів соціального страхування не сплачував також.

За виконану роботу вищезазначені працівники отримувала заробітну плату в розмірі по 60 гривень з розрахунку за день.

Фактично головою СФГ "Олко" ОСОБА_13 під час прийняття на роботу трудові угоди з вказаними працівниками не укладалися, проте після проведення прокуратурою району перевірки додержання законодавства про працю від 10.10.2008 року, ОСОБА_13 з метою уникнення передбаченої законом відповідальності уклав з кожним із працюючих трудові угоди, які фактично не відповідають дійсності, видав накази про прийняття вищевказаних працівників на роботу, вніс до кожної трудової книжки записи про працевлаштування найманого працівника на роботу та звільнення з роботи по закінченню дії трудового договору. Зазначені працівники отримували заробітну плату готівкою та про її отримання в будь - яких документах не розписувалися.

Голова СФГ "Олко" ОСОБА_13 всупереч вимогам ст. 43 Конституції України, вимогам ст. ст. 2, 24 КЗпП України, ст. ст. 23, 27 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", ст. 45 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст. 17 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ст. 35 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст. ст. З, 17 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" використовував працю дев’ятнадцяти найманих працівників без укладення з ними трудових угод, що мало наслідком обмеження гарантованих прав цих працівників на належну оплату праці, охорону праці, відпочинок, відшкодування коштів на медичне обслуговування, пенсійне забезпечення.

В порушення вимог ст. 45 Конституції України ОСОБА_13 не надавав найманим працівникам дні щотижневого відпочинку, вихідні та святкові дні.

Відповідно до ст. 153 КЗпП, та ст. 18 Закону України „Про охорону праці" на всіх підприємствах, установах та організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений орган. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці. Голова СФГ „Олко" ОСОБА_13 не забезпечив проведення навчання з охорони праці та інструктажів вище зазначених працівників та відповідно не виконав покладені на нього законом обов’язків по створенню безпечних і нешкідливих умов праці.

Зазначені вище дії голови СФГ „Олко" ОСОБА_13 в силу їх тривалості, систематичності та комплексу допущених порушень конституційного права громадян на працю є грубими порушеннями законодавства про працю.

ОСОБА_13 з метою забезпечення виробничої діяльності господарства прийняв на роботу в СФГ „Олко" для виконання робіт неповнолітніх ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_8, та ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_9, які працювали і за виконану роботу отримали заробітну плату в розмірі по 60 гривень з розрахунку за день.

При цьому, ОСОБА_13 в порушення вимог, ст. ст. 188, 189, 191 КЗпП України прийняв на роботу вищезазначених найманих працівників без згоди батьків, без проходження останніми медичних оглядів, чим поставив під загрозу стан здоров’я найманих працівників та грубо порушив їх конституційні права.

З часу прийняття на роботу вищезазначених працівників ОСОБА_13 всупереч вимогам ст.ст. 24, 24-1 КЗпП України трудової угоди з останніми не уклав, наказ про прийняття на роботу не видав, записів до трудової книжки цих працівників про їх працевлаштування не вніс.

В порушення вимог ст. 45 Конституції України ОСОБА_13 не надавав їм дні щотижневого відпочинку, вихідні та святкові дні.

Згідно з вимогами ст. 153 КЗпП, ст. 18 Закону України „Про охорону праці" на всіх підприємствах, установах та організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений орган. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці. Голова СФГ „Олко" ОСОБА_13 не забезпечив проведення навчання з охорони праці та інструктажів неповнолітніх працівників та відповідно не виконав покладені на нього законом обов’язків по створенню безпечних і нешкідливих умов праці.

Таким чином, зазначені вище дії голови СФГ „Олко" ОСОБА_13 в силу їх тривалості, систематичності та комплексу допущених порушень конституційного права громадян на працю є грубими порушеннями законодавства про працю, вчинене щодо неповнолітніх.

Також, ОСОБА_13 з метою забезпечення виробничої діяльності свого господарства, всупереч ст. 188 КЗпП України прийняв на роботу в СФГ "Олко" ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_8, тобто особу, що не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування. Малолітній ОСОБА_22 працював в СФГ "Олко" з 10.10.2008 року і виконував роботу по збору врожаю сільськогосподарських культур на полях фермерського господарства на території Розумнянської сільської ради Ставищенського району Київської області, за виконану роботу він отримав заробітну плату в розмірі 60 гривень.

ОСОБА_13, всупереч ст. 191 КЗпП України прийняв на роботу малолітнього ОСОБА_22 без згоди батьків, без проходження останнім медичного огляду, чим поставив під загрозу стан здоров’я найманого працівника та грубо порушив його конституційні права. ОСОБА_13 використовував працю малолітнього ОСОБА_22 по збору урожаю сільськогосподарських культур, чим фактично експлуатував ОСОБА_22 з метою отримання прибутку.

При цьому, ОСОБА_13 всупереч вимогам ст. ст. 24, 24-1 КЗпП України трудової угоди з останнім не уклав, наказ про прийняття ОСОБА_22 на роботу не видав, записів до трудової книжки працівника про його працевлаштування не вніс. ОСОБА_13 із заробітної плати вище зазначеного найманого працівника податку з доходу фізичної особи до бюджету не сплачував, внесків до фондів соціального страхування не сплачував також.

Голова СФГ "Олко" ОСОБА_13 діяв в особистих інтересах, здійснював експлуатацію ОСОБА_22, а саме використовував працю малолітньої особи з метою отримання прибутку, що потягло за собою відрив малолітнього від навчального процесу, і тим самим ОСОБА_13 грубо порушив його конституційні права.

Такі дії ОСОБА_13 кваліфіковані досудовим слідством за ч. 1 ст. 150 КК України, як експлуатація дітей, які не досягнули віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку, та ч. 1 ст. 172, ч.2 ст. 172 КК України, як грубе порушення законодавства про працю та грубе порушення законодавства про працю, вчинене щодо неповнолітніх.

Під час судового розгляду підсудний ОСОБА_13М та його захисник ОСОБА_1 заявили клопотання про застосування до ОСОБА_13 Закон України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року та звільнення від кримінальної відповідальності, так як підсудний має на утриманні двох дітей-інвалідів ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_11.

Суд, розглянувши клопотання підсудного ОСОБА_13 і його захисника ОСОБА_1, заяву підсудного, який не заперечує проти застосування до нього Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, заслухавши думку потерпілих, висновок прокурора та вивчивши кримінальну справу вважає клопотання обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки є підстави для застосування до підсудного норм вказаного Закону.

Згідно пункту „в" статті 1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України: особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей-інвалідів незалежно від їх віку.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, підлягають звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.

Згідно статті 12 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, дія цього Закону поширюється також на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно.

ОСОБА_13 обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 150, ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 172 КК України, які вчинено до набрання чинності Закону України „Про амністію" від 12 грудня 2008 року, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно ст. 12 КК України, має на утриманні двох дітей-інвалідів ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_11, раніше не судимий та такий, до якого раніше амністія не застосовувалась, що підтверджується матеріалами справи, копіями свідоцтв про народження дітей, копіями пенсійних посвідчень, довідками МСЕК та довідкою № 38 Розкішнянської сільської ради від 13.01.2009 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_13 вимоги ст. ст. 1, 6, 12 Закону України „Про амністію" від 12 грудня 2008 року, звільнивши його від кримінальної відповідальності, а справу провадженням закрити.

Керуючись п. 4 ст. 6, ст. ст. 282, 296 КПК України, ст. ст. 1, 6, 12 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_13 за ч. 1 ст. 150, ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 172 КК України провадженням закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності, в зв’язку з застосуванням амністії.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_13 - підписку про невиїзд, скасувати.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області протягом семи діб з дня її винесення.