Справа № 1-86, 2008 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2008 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді: Мельничука В. П.

при секретарі: Данилюк Н.П.

за участю прокурора: Подолянец Б.П.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого директором ТОВ „Юстронг груп", проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, в скоєнні злочинів, передбаченого ст. ст. 172 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 С з метою забезпечення виробничої діяльності ТОВ „Юстрон груп" в січні 2008 року прийняв на роботу працівника ОСОБА_3 на посаду директора товариства, який пропрацював на підприємстві до 1 квітня 2008 року, в лютому 2008 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в травні 2008 року ОСОБА_6С, на початку червня 2008 року ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

З часу прийняття на роботу зазначених вище працівників ОСОБА_10 всупереч вимогам ст.ст. 24, 24-1 КЗпП України трудової угоди з останніми не уклав, накази про прийняття на роботу не видавав, записів до трудових книжок працівників про їх працевлаштування не вніс. За виконувану ОСОБА_3 роботу ОСОБА_10 виплачував останньому грошові кошти в розмірі 1500 грн. за місяць, ОСОБА_11 виплачував грошові кошти в розмірі 800 грн. за місяць, ОСОБА_5 виплачував грошові кошти в розмірі 550 грн. за місяць, ОСОБА_12 виплачував заробітну плату в розмірі 550 грн. за місяць, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 виплачував заробітну плату в розмірі 575 грн. в місяць.

Директор ТОВ „Юстронг груп" всупереч вимогам ст. 43 Конституції України, вимогам ст. ст. 2, 24 КЗпП України, ст. ст. 23, 27 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", ст. 45 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст. 17 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ст. 35 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст. ст. З, 17 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" використовував працю 7 найманих працівників без укладення трудових угод, що мало наслідком обмеження гарантованих прав працівників на належну оплату праці, охорону праці, відпочинок, відшкодування коштів на медичне обслуговування, пенсійне забезпечення.

ОСОБА_10 із заробітної плати найманих працівників податку з доходу фізичної особи до бюджету не сплачував, внесків до фондів соціального страхування не сплачував також.

Крім того, на підприємстві ТОВ „Юстронг груп" відсутні правила внутрішнього трудового розпорядку, не укладений з трудовим колективом колективний договір, відсутні документи щодо обліку робочого часу, нарахування і виплати заробітної плати, чим обвинувачем порушені вимоги ст. ст. 142, 11, 17, 115 КЗпП України. В порушення вимог п. 2.5. „Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях", затвердженої Наказом Міністерства статистики України № 277 від 19.10.95. в ТОВ „Юстронг груп" не ведуться особові картки на працівників.

Згідно з вимогами ст. 153 КЗпП України, ст. 18 Закону України „Про охорону праці" на всіх підприємствах, в установах та організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений орган. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці. Директор ТОВ „Юстронг груп" не забезпечив проведення навчання з охорони праці та інструктажів працівників ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_6С, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та відповідно не виконав покладені на нього законом обов’язки по створенню безпечних і нешкідливих умов праці. ОСОБА_13 в порушення вимог ст. 13 Закону України „Про охорону праці", п. 1.1. „Типового положення про службу охорони праці" не створено службу охорони праці та не призначено посадових осіб відповідальних за стан охорони праці на підприємстві. На підприємстві не опрацьовані та не затверджені нормативні акти з охорони праці, не розроблено та не затверджено відповідне положення підприємства про навчання з питань охорони праці і не сформовано план - графік проведення навчання та перевірки знань з охорони праці, відсутній перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування, чим порушено вимоги п.п. 1.3 - 1.5 Постанови КМУ від 02.03.94. № 135 „Про порядок опрацювання, прийняття, перегляду та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці", п. 3.2, 7.4 „Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці". На підприємстві відсутній перелік професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони праці, під час укладання трудового договору працівники не інформуються під розписку про умови праці, не проведена атестація робочих місць за умовами праці, не призначена посадова особа відповідальна за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства, не проведено опосвідчення стану безпеки електроустановок, чим ОСОБА_13 порушено п.3.8. „Типового положення про службу охорони праці", ст. 5 Закону України „Про охорону праці", ст. 29 КЗпП України, Постанову КМУ № 442 від 01.08.92., п.п. 1.3.1., 2.2.13, розділ 8 „Правил безпечної експлуатації електроустановок" споживачів".

Своїми діями ОСОБА_2 С вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 172 КК України - тобто інше грубе порушення законодавства про працю.

В попередньому судовому засіданні ОСОБА_2 С заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності в зв’язку з дійовим каяттям та закриття провадження по справі, оскільки він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив злочини невеликої тяжкості, після вчинення злочинів щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, всі працівники господарства працевлаштовані відповідно до вимог трудового законодавства, офіційно отримують заробітну плату, характеризується позитивно.

Прокурор в попередньому судовому засіданні проти заявленого обвинуваченим клопотання не заперечує.

Суд, розглянувши заявлене клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям та закриття кримінальної справи, заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали кримінальної справи вважає клопотання обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки.

Суд вважає, що є підстави для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям за правилами ст.ст. 7-1, 7-2 КПК України на підставі ст. 45 КК України.

ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 172 КК України, який відповідно до ст. 12 цього Кодексу є злочином невеликої тяжкості, щиро розкаюється у його вчиненні, активно сприяв розкриттю злочинів, усунув всі порушення законодавства про працю.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 КПК України при наявності обставин, передбачених статтями 7-1, 7-2 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.

Керуючись ст. 45 КК України, ст. ст. 7-1, 7-2, 237, 244, 248 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 172 ч.1 КК України провадженням закрити, звільнивши її від кримінальної відповідальності в зв’язку з дійовим каяттям.

Скасувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Речові докази по справі: книгу наказів ТОВ „Юстронг груп" - повернути ОСОБА_1.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд протягом семи діб з дня її винесення.