справа № 2-2115/2009 p.
РІШЕННЯ
іменем України
11 листопада 2009 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С.І.
при секретарі Балинській О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м.Ірпінь справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанське», ОСОБА_2 селищної ради Київської області, виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради Київської області про визнання права на земельну частку (пай), -
встановив:
Позивач в серпні 2009 р. звернулася до суду із даним позовом, який мотивувала тим, що 20.10.1998 р. вона була прийнята на роботу до КСП АК «Бучанський». У зв»язку з реформуванням КСП вона переведена до СТОВ «Бучанське», де працює на посаді робітника по охороні складу по теперішній час. Вказувала, що 31.03.2000 р. СТОВ «Бучанське» на підставі рішення ОСОБА_2 селищної ради отримало державний акт на право колективної власності на землю, яка перебувала у користуванні товариства. Посилалася, що на час отримання державного акту вона була працівником СТОВ і мала право на земельну частку (пай), якої не отримала. Вказувала, що вона неодноразово зверталася до голови СТОВ з проханням виділити їй пай і отримувала обіцянки вирішити це питання. Однак 21.03.2007 р. вона отримала письмову відмову КСП АК «Бучанський» у виділенні паю з посиланнями на те, що вона не є членом КСП, а тому не має права на одержання паю. Вказувала, що така відмова порушує її права та статті 6 і 17 ЗК України 1990 p., бо згідно вказаних статей до числа осіб які мають право на одержання паю відносяться в тому числі працівники КСП. Просила за нею право на земельну частку (пай).
Ухвалою суду до участі у справі у якості відповідача притягнутий КСП АК «Бучанський».
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, уточнили вимоги, просили визнати за позивачем право на отримання земельної частки (паю) розміром 2, 40 га на території ОСОБА_2 селищної ради Київської області.
Представник відповідача СТОВ «Бучанське» в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що СТОВ є неналежним відповідачем у справі, так як утворене в результаті виділу з КСП АК «Бучанський», не отримувало державного акту на право колективної власності на землю та не приймало участі в розпаюванні земель КСП АК «Бучанський».
Відповідач ОСОБА_2 селищна рада подала заяву про розгляд справи у відсутність її представника та представника виконому, вказала, що позов не визнає, бо позивач не була членом КСП АК «Бучанське», а тому не має права на отримання земельної частки (паю).
Представник КСП АК «Бучанський» в судовому засіданні позов не визнав з тих підстав, що позивач під час роботи в КСП з 20.10.1998 р. по 01.06.2000 р. не була прийнята до членів КСП, відповідно її не було внесено до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, виданого КСП, а тому вона не має права на отримання земельної частки (паю).
Суд, вислухавши доводи та заперечення учасників, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлені слідуючі обставини: позивач в період з 20.10.1998 р. по 01.06.2000 р. працювала в колективному сільгосппідприємстві Агрокомбінат «Бучанський», яке мало статус колективного сільськогосподарського підприємства.
10.05.2000 p. КСП AK «Бучанський» отримало державний акт на право колективної власності на землю відповідно до рішення Ірпінського міськвиконкому від 21.03.2000 р. та провело розпаювання землі між особами, включеними до додатку до державного акту. Позивач до даного списку включена не була, відповідно земельна частка (пай) їй не виділялася.
Вказані обставини сторонами визнані і згідно ч.1 ст.61 ЦПК України доведенню не підлягають
Вирішуючи вимоги позивача щодо права на отримання земельної частки (паю), суд керується наступним.
Згідно ст.6 ЗК України 1990 р. (діяв на момент виникнення спірних правовідносин) безоплатно земельні ділянки передаються у власність громадян для ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки. При обчисленні розміру середньої земельної частки, що обчислюється місцевою радою, враховуються сільськогосподарські угіддя. Загальний розмір обчисленої площі поділяється на кількість осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали в сільському господарстві, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі. До числа осіб, які працюють у сільському господарстві, належать усі працівники колективних сільгосппідприємств.
Згідно п.2 Указу Президента України від 08.08.1995 р. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільгосппідприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени КСП, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами КСП відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно роз»яснень, викладених в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при вирішенні спорів» № 7 від 04.10.1992 р. судам потрібно мати на увазі, що згідно зі ст.25 ЗК при приватизації земель державних і комунальних сільгоспідприємств, земельні діянки передаються їх працівникам з визначенням кожному з них земельної частки (паю).
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач, яка на момент отримання КСП державного акту на право власності на землю працювала в КСП і відповідно відносилась до його членів, мала право на включення до списку осіб, вказаних в додатку до державного акту на право колективної власності на землю і відповідно мала право на отримання земельної частки (паю).
З наведених підстав суд вважає, що вимоги про визнання за позивачем права на отримання земельної частки (паю) підлягають до задоволення.
Доводи позивача про те, що позивач не має права на пай, бо не була членом КСП спростовуються наведеними вище обставинами і вимогами закону.
Також суд не приймає до уваги посилання позивача на наявність рішень в інших цивільних справ, якими було відмовлено в позовах за аналогічними вимогами, поскільки як вбачається із доданих відповідачем судових рішень у задоволенні позовів відмовлено з тих підстав, що на момент отримання КСП державного акту позивачі не перебували у трудових відносинах із КСП, і відповідно не мали права на земельний пай.
На підставі ст.ст. 6 ЗК України 1990 p., Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільгосппідприємствам і організаціям» від 08.08.1995 p., керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України суд, -
вирішив:
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право на отримання земельної частки (паю) в розмірі 2, 40 га на території ОСОБА_2 селищної ради Київської області.
Рішення в повному обсязі буде виготовлене не пізніше 16.11.2009 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, чи подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано, а у випадку подання заяви - після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.