Справа № 2-1824/2009 рік
РІШЕННЯ
Іменем України
19 листопада 2009 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
при секретарі Мазуренко Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори Київської області про скасування постанови та зобов’язання вчинити нотаріальну дію, -
встановив:
В липні 2009 року позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори Київської області про скасування постанови та зобов’язання вчинити нотаріальну дію. В позові посилається на те, що 06.08.2008 року помер її чоловік ОСОБА_3, після його смерті відкрилась спадщина, що складається із 1/2 частини квартири АДРЕСА_1; 11/18 частин житлового будинку в м. Феодосія, вул. Щебетовська, 12; 11/18 частин земельної ділянки площею 0, 0264 га., що розташована в м. Феодосія, вул. Щебетовська, 12; грошові кошти на рахунках у Шевченківському відділенні № 5441 Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Державний ощадний банк України»: № 23890 залишок 2289, 79 грн., № 97601/1190 залишок 2522, 10 грн., № 97601/7953 залишок 1362, 90 грн., № 26350364000015/840 залишок 15000 доларів США, № СПОБ 446 залишок 25000 грн. Спадкоємцями ОСОБА_3 першої черги є вона та їх діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Вказує, що 12.12.2008 року вона звернулась до ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, на підставі заяви була заведена спадкова справа № 867/2008 рік. 28.04.2009 року вона звернулась до ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщина за законом на все майно.
30.04.2009 року їй було вручено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та відмовлено у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 на все майно. Вважає відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину неправомірною, вказівка в постанові на те, що її дочка ОСОБА_5 є недієздатною, не відповідає дійсності та є суб’єктивною думкою нотаріуса; посилання як на відмову у видачі свідоцтва на те, що інший спадкоємець не бажає залишати заяву про те, що не претендує на спадщину, не відповідає вимогам ст. ст. 1270 - 1272 ЦК України.
Вказує, що ст. 49 Закону України «Про нотаріат» визначений вичерпний перелік підстав, за яких нотаріус може відмовити у вчиненні нотаріальної дії, в даному випадку такі підстави відсутні.
З огляду на викладені обставини позивач просила скасувати Постанову завідуючого ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_6 від 30.04.2009 року; зобов’язати ОСОБА_2 міську державну нотаріальну контору видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого 06.08.2008 року ОСОБА_3 на спадкове майно у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1; 11/18 частин житлового будинку з надвірними спорудами в м. Феодосія, вул. Щебетовська, 12; 11/18 частин земельної ділянки площею 0, 0264 га. в м. Феодосія, вул. Щебетовська, 12; грошових коштів на рахунках у Шевченківському відділенні № 5441 Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Державний ощадний банк України»: № 23890 залишок 2289, 79 грн., № 97601/1190 залишок 2522, 10 грн., № 97601/7953 залишок 1362, 90 грн., № 26350364000015/840 залишок 15000 доларів США, № СПОБ 446 залишок 25000 грн.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, підтвердили обставини, що викладені в позові, просили задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги в повному обсязі.
Представник ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 позов не визнала, просила вирішити спір на розсуд суду, вказувала, що постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщина за законом одному спадкоємцю є правомірною, оскільки державним нотаріусом при відмові у вчиненні нотаріальної дії були враховані інтереси всіх спадкоємців померлого, відповідні дії вжито із метою недопущення виникнення судових спорів щодо розподілу спадкового майна в подальшому.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові докази по справі, вважає заявлений позов таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 06.08.2008 року помер чоловік позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3.
12.12.2008 року позивач звернулася до ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, де вказала, що після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1; 11/18 частин житлового будинку в м. Феодосія, вул. Щебетовська, 12; 11/18 частин земельної ділянки площею 0, 0264 га., що розташована в м. Феодосія, вул. Щебетовська, 12 та грошових вкладів, яке згідно закону вона приймає; спадкоємцями згідно закону є діти померлого ОСОБА_4 та ОСОБА_5; також позивач в заяві вказала, що документи, що стосуються оформлення спадкових прав за законом нею будуть надані пізніше.
На підставі заяви позивача ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 867/2008 рік (копія а. с. 32 - 38).
28.04.2009 року позивач звернулась до ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщина за законом на все майно, просила оформити свідоцтво на спадщину їй особисто.
30.04.2009 року державним нотаріусом ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_6 було винесено Постанову про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії.
В постанові державний нотаріус вказала про те, що під час подання заяви ОСОБА_1 в усній розмові повідомила нотаріуса, що її дочка є недієздатною особою і не може володіти своїми діями, з огляду на що над дочкою спадкодавця ОСОБА_5 необхідно призначати опікуна, що буде діяти від її імені з питання оформлення спадщини на частку спадкового майна. Крім того, державний нотаріус вказала, що 28.04.2009 року разом із спадкоємицею ОСОБА_1 з нею був присутній син спадкодавця ОСОБА_4, який повідомив, що оскільки він не подавав в нотаріальну контору заяву про відмову від спадщини, він не бажає залишати і заяву про те, що на спадщину батька він не претендує. З огляду на викладене нотаріус вважала, що таке ставлення спадкоємця до відкриття спадщини може бути предметом виникнення судового спору в майбутньому.
Вказані обставини визнані сторонами і згідно ч.1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року заяви щодо нотаріальних дій чи відмови у їх вчиненні розглядаються за правилами позовного провадження, встановленими ЦПК України.
Вирішуючи даний спір, суд керується наступними вимогами закону.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Недієздатна особа, а також особа, дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину.
Згідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до вимог ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності із вимогами ст. ст. 1296 - 1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати про право на спадщину; свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні ті обставини, що спадкоємець першої черги як дочка ОСОБА_4 ОСОБА_5 є недієздатною. Так, в судовому засіданні представники позивача дану обставину заперечували, відповідачем будь-яких доказів щодо недієздатності ОСОБА_5 не надано, в зв’язку із чим безпідставними є посилання відповідача на вимоги ч. 4 ст. 1268 ЦК України.
Посилання державного нотаріуса як на підставу відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на те, що інший спадкоємець ОСОБА_4 не бажає залишити заяву про те, що на спадщину батька він не претендує, суперечить вимогам ст. ст. 1268-1270 ЦК України.
З наведених підстав відмова відповідача у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлого ОСОБА_3 суперечить вимогам закону та в зв’язку із цим підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику у справах за скаргами на нотаріальні дії або про відмову у їх вчиненні» при оскарженні відмови у вчиненні нотаріальної дії, суд задовольняючи вимоги позивача, зазначає про скасування постанови і яку нотаріальну дію та хто повинен вчинити.
З урахуванням вищевикладеного суд, скасовуючи постанову, зобов’язує державного нотаріуса вчинити нотаріальну дію щодо видачі позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого 06.08.2008 року ОСОБА_3 на спадкове майно у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та грошових коштів на рахунках у Шевченківському відділенні № 5441 Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Державний ощадний банк України»: № 23890 залишок 2289, 79 грн., № 97601/1190 залишок 2522, 10 грн., № 97601/7953 залишок 1362, 90 грн., № 26350364000015/840 залишок 15000 доларів США, № СПОБ 446 залишок 25000 грн.
Разом із тим суд не вбачає підстав для зобов’язання державного нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно у вигляді 11/18 частин житлового будинку з надвірними спорудами в м. Феодосія, вул. Щебетовська, 12 та 11/18 частин земельної ділянки площею 0, 0264 га. в м. Феодосія, вул. Щебетовська, 12, оскільки позивачем не надано до ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори правовстановлюючих документів на дане спадкове майно.
Таким чином, суд частково задовольняє заявлені позивачем вимоги.
На підставі ст. 49 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 16, 1268 - 1270, 1272, 1296 - 1298 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214 - 223 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори Київської області про скасування постанови та зобов’язання вчинити нотаріальну дію задовольнити частково.
Скасувати постанову державного нотаріуса ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_6 від 30.04.2009 року про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії.
Зобов’язати державного нотаріуса ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_6 вчинити нотаріальну дію, а саме видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого 06.08.2008 року ОСОБА_3 на спадкове майно у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та грошових коштів на рахунках у Шевченківському відділенні № 5441 Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Державний ощадний банк України»: № 23890 залишок 2289, 79 грн., № 97601/1190 залишок 2522, 10 грн., № 97601/7953 залишок 1362, 90 грн., № 26350364000015/840 залишок 15000 доларів США, № СПОБ 446 залишок 25000 грн.
В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.
Повне рішення буде виготовлене протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи 24.11.2009 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.