НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2011 року справа №2/0312/998/11 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням:
судді Федонюк С.Ю.,
при секретарі Навроцькій М.Р.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
встановив:
18 липня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Вимоги мотивує тим, що 04 лютого 2008 року його прийнято на роботу прохідником 5-го розряду з повним робочим днем під землею у Шахтопрохідницьке управління № 3, що було відокремленим підрозділом відкритого акціонерного товариства "Трест Луганськшахтопроходка", яке 03.07.2009 року перейменовано у відокремлений підрозділ Шахтопрохідницьке управління № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка». 16 вересня 2010 року він звільнився з роботи за власним бажанням. В день звільнення відповідач не виплатив йому заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку та повідомив, що не в змозі виплатити належні йому платежі внаслідок відсутності коштів. В зв'язку з цим він звернувся із позовом до Нововолинського міського суду Волинської області про стягнення з ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. 14.12.2010 року суд його позов задоволив та вирішив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 2939,36 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 19984, 95 грн. та 725,60 грн. витрат на правову допомогу, що в загальній сумі становить 23649,91 грн. На виконання даного рішення суду було відкрито виконавче провадження ВДВС Ленінського МУЮ м.Луганська, однак відповідач рішення суду не виконував. 22 лютого 2011 року ВДВС Ленінського МУЮ м.Луганська стягнуло з банківського рахунку відповідача належні йому за рішенням суду кошти. Вважає дії відповідача незаконними, оскількивони суперечать ст. 47, ч.1 ст. 116 та ч. 1 ст. 117 КЗпП України. Оскільки за період з дня звільнення по день ухвалення рішення середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні він отримав, то з відповідача належить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з дня ухвалення рішення суду по день фактичного розрахунку з ним по заборгованості із заробітної плати, а саме з 14.12.2010 року по 22.02.2011 року, що становить 47 днів, у сумі 10553,85 грн. Просить стягнути з ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка»вказану суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з’явилися, подали до суду заяву, в якій просять справу розглядати у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, в заяві про перегляд заочного рішення (а.с. 25) просить справу розглядати у його відсутності, у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Рішенням Нововолинського міського суд від 14 грудня 2010 року з ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" в користь ОСОБА_1 стягнуто 2939,36 грн. заборгованості по заробітній платі за вересень 2010 року включно із компенсацією невикористаної відпустки, 19984,95 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.09.2010 року по 14.12.2010 року, 725,60 грн. понесених витрат на правову допомогу (а.с. 6-7).
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
За змістом ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
24 жовтня 2011 року Верховним Судом України було переглянуто рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 червня 2011 року, ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Укрвертикаль" про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме - ст. 117 КЗпП України.
Постановою Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 року зазначене рішення касаційної інстанції в частині вирішення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Скасовуючи рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Верховний Суд України виходив із того, що розмір відшкодування за затримку розрахунку повинен визначатися з врахуванням суми заборгованості із заробітної плати, на яку позивач мав право при звільненні, співмірності й істотності цієї суми порівняно з середнім заробітком позивача та інших конкретних обставин справи.
Суд приходить до висновку, що виходячи із принципу співмірності суми заборгованої заробітної плати із компенсацією за затримку розрахунку при звільненні, та беручи до уваги, що рішенням суду від 21 січня 2011 року ОСОБА_1. було присуджено, а згодом і фактично сплачено, суму 31801,21 грн. та витрати за правову допомогу, суд вважає, що отримане позивачем відшкодування значно перевищує розмір невиплаченої підприємством позивачу зарплати при звільненні.
Крім того, як видно з позову, позивачем фактично ставиться питання про стягнення сум за невиконання судового рішення, однак він не покликається при цьому на норми матеріального права, якими передбачено стягнення середнього заробітку за невиконання судового рішення у трудових спорах, не надає суду жодних доказів по матеріалах виконавчого провадження щодо примусового виконання попереднього рішення суду.
Після ухвалення рішення суду про стягнення заробітної плати і звернення його до виконання правовідносини щодо виплати присудженої судом суми регулюються Законом "Про виконавче провадження".
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 117, КЗпП України, суд, -
вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя С.Ю. Федонюк