НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2011 року справа № 2/0312/999/11 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням:
судді Федонюк С.Ю.,
при секретарі Навроцькій М.Р.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
встановив:
18 липня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Вимоги мотивував тим, що 20 лютого 2008 року його прийнято на роботу водієм автомобіля КРАЗ у відкрите акціонерне товариство «Трест Луганськшахтопроходка»Шахтопрохідницьке управління № 3, яке 03.07.2009 року перейменовано у відокремлений підрозділ Шахтопрохідницьке управління № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка». 21 вересня 2010 року він звільнився з роботи за власним бажанням. З дня звільнення і до 15 липня 2011 року відповідач не виплатив йому заробітну плату за вересень 2010 року та компенсацію за невикористану відпустку у сумі 870,20 грн. та повідомив, що не в змозі виплатити належні йому платежі внаслідок відсутності коштів. Тому сума середнього заробітку, яку відповідач зобов’язаний сплатити на його користь за час затримки розрахунку, складає 15114,36 грн. Просив стягнути з ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка»870,20грн. заборгованості по заробітній платі включно із компенсацією за невикористану відпустку; 15114,36 грн. –середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.09.2010 року по 15.07.2011 року та судові витрати.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з’явилися, подали до суду заяву, в якій просять справу розглядати у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився. Надіслав до суду заперечення проти позову, в якому позовні вимоги не визнає. Зазначає, що позивачу в добровільному порядку в повному обсязі виплачено заборгованість по заробітній платі за вересень 2010 року в сумі 870,20 грн.. Таким чином немає затримки розрахунку при звільненні, а отже немає підстав для нарахування середнього заробітку. Ухвалою господарського суду Луганської області від 13 грудня 2010 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановами державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції на рахунки підприємства накладено арешт. Вважає, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на боржника не нараховуються неустойки та інші санкції за невиконання або за неналежне виконання грошових зобов'язань. Зазначає, що оскільки сума, нарахована робітникам при затриманні розрахунку при звільненні, не відноситься до фонду оплати праці, тому на неї розповсюджується дія мораторію щодо нарахування штрафних санкцій за невиконання або за неналежне виконання грошових зобов'язань. Також зазначає, що вини підприємства у несвоєчасній виплаті заробітної плати немає. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити. В заяві про перегляд заочного рішення (а.с. 34) просить справу розглядати у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів - копії трудової книжки (а.с. 4), довідки від 07.06.2011 року (а.с. 6), вбачається, що ОСОБА_1 звільнений з роботи 21 вересня 2010 року на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням і станом на день звільнення йому не були виплачені розрахункові кошти в сумі 870,20 грн..
Відповідно до п. 8 Постанови КМУ від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, якою передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 18 липня 2011 року, тобто через 6 місяців після звільнення з роботи, хоч про порушення своїх прав позивач знав або повинен був знати в день звільнення його з роботи.
Згідно відомості-реєстру до платіжного доручення по перерахунку заробітної плати ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" № 8 від 15.07.2011 року ОСОБА_1 сплачено в добровільному порядку в повному обсязі заборгованість по заробітній платі за вересень 2010 року в сумі 870,20 грн. (а.с. 17-18).
Як вбачається із довідки про середню заробітну плату від 30.05.2011 року № 04/785 (а.с. 5) ОСОБА_1. за два попередні місяці перед звільненням - липень і серпень 2010 року - нараховано 3260,08 грн. Відповідно до Листа Міністерства праці та соціальної політики України від 25.08.2009 року № 9681/0/14-07/13 нормативно визначено, що у липні 2010 року кількість робочих днів становить 22 дні, у серпні 2010 року - 21 день. Отже ОСОБА_1. відпрацьовано два повні місяці перед звільненням, тобто згідно вказаної довідки судом встановлено, що середня зарплата позивача складає 1630,04 грн. (3260,08грн./2=1630,04 грн.), і відповідно середньоденний заробіток - 74,09 грн.
Враховуючи суму заборгованої зарплати - 870,20 грн., частка якої у середньому заробітку - 1630,04 грн. є істотною оскільки перевищує половину, а саме становить 53,4%, тому суд вважає, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має бути співмірною із сумою самої заборгованості.
За змістом ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
24 жовтня 2011 року Верховним Судом України було переглянуто рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 червня 2011 року, ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Укрвертикаль" про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме - ст. 117 КЗпП України.
Постановою Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 року зазначене рішення касаційної інстанції в частині вирішення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Скасовуючи рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Верховний Суд України виходив із того, що розмір відшкодування за затримку розрахунку повинен визначатися з врахуванням суми заборгованості із заробітної плати, на яку позивач мав право при звільненні, співмірності й істотності цієї суми порівняно з середнім заробітком позивача та інших конкретних обставин справи.
Позивач просить стягнути в його користь 15114,36 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку, за період з 20.09.2010 року по 15.07.2011 року за 204 дні, виходячи з розрахунку: 74,09 грн.х204 дні=15114,36 грн.. Беручи до уваги норми тривалості робочого часу, що визначені у листах Міністерства праці та соціальної політики України № 9111/0/14-10/13 від 25.08.2010 року на 2011 рік, та № 9681/0/14-07/13 від 25.08.2009 року на 2010 рік, за період з 22 вересня (наступний день після розрахунку) і до 14 липня 2011 року затримка розрахунку становить 203 робочих дні. Отже за вказаний період сума складає 15040,27 із розрахунку: 74,09 грн.х203 дні.
Таким чином, суд задовольняє позов частково і стягує з відповідача в користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку в розмірі 8031,50 грн., виходячи з вимог співмірності та істотності суми заборгованості до середньомісячного заробітку позивача (із розрахунку 15040,27 грн.х53,4%=8031,50 грн.). Вимоги щодо стягнення 870,20 грн. заробітної плати не підлягають до задоволення, оскільки дана сума відповідачем сплачена добровільно.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог підлягає і розподіл судових витрат.
З врахуванням того, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 8031,50 грн.середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та того, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 188,20 грн судового збору, відповідно до норм Закону України "Про судовий збір", що набрав чинності з 01.11.2011 року.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 47, 116, 117, КЗпП України, суд, -
вирішив:
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Трест Луганськшахтопроходка” в користь ОСОБА_1 8031 (вісім тисяч тридцять одна) грн. 50 (п'ятдесят) коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Трест Луганськшахтопроходка” в дохід держави 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 20 (двадцять) коп. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя С.Ю. Федонюк