Справа № 1 - 56 / 2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 серпня 2007 року                 Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді                 Гуляка В.В.

при секретарі                Захарчук Н.Я.

за участю прокурора    Волинця В.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золочеві справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, безпартійного, військовозобов'язаного, із вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

по ст. 296 ч.2 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 10 липня 2006 р. біля 21-00 год. на території господарства ОСОБА_2 в с. Погорілці Золочівського району Львівської області у групі з іншою особою, матеріали відносно якої виділені із кримінальної справи в окреме провадження, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно затіяв конфлікт із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, під час якого виражаючись нецензурними словами наніс ОСОБА_3 декілька ударів руками та ногами в різні частини тіла, в результаті чого спричинив ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді підшкірних крововиливів та зсадин в ділянці голови, тулуба, кінцівок та струсу головного мозку. Під час даного конфлікту ОСОБА_1 порушуючи громадський порядок і спокій ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 застосував також до них фізичну силу і спричинив їм фізичний біль,

Вину свою в цьому підсудний визнав частково і показав, що 10 липня 2006 р. разом із ОСОБА_7 таОСОБА_8 із обіднього часу і до вечора відпочивали на полі біля джерела неподалік АДРЕСА_2. Спиртного він не вживав. Біля 21-00 год. біля них на автомобілі проїзджав ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5. Він, тобто ОСОБА_1, для того щоб їх підвезли в центр села Погорілці хотів зупинити цей автомобіль і махнув рукою. У відповідь на це ОСОБА_4 із автомобіля показав йому рукою непристойний жест і після цього зупинився. Коли ОСОБА_4 вийшов із автомобіля то між ними почався конфлікт з приводу цього непристойного жесту. Конфлікт перейшов у бійку під час якої він наніс ОСОБА_4 лише один удар рукою в ділянку обличчя, а ОСОБА_4 наносив удари йому. Після 15 хв. конфлікту до них підбіг ОСОБА_4 і дерев'яною палкою почав наносити йому удари в різні частини тіла. Він почав захищатись і після цього бійка припинилась. Під час конфлікту він ударівОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не наносив, нецензурними словами не виражався, громадського порядку не порушував і хуліганства не вчиняв. ОСОБА_7 участі у конфлікті не брав. Конфлікт відбувався на відстані біля 120 м. від господарстваОСОБА_2. Інших конфліктів не було і на територію господарства ОСОБА_3 він не заходив. Внаслідок конфлікту він сам потерпів і отримав тілесні ушкодження. Тому моральну шкоду ОСОБА_3 відшкодовувати він не згідний.

Хоча підсудний свою вину визнає частково, однак вина його повністю підтверджується доказами по справі, а саме :

- показами потерпілого ОСОБА_3, який показав, що 10 липня 2006 р. біля 20-30 год. автомобілем «Опель» він разом із ОСОБА_5 їхав від господарства свого дідусяОСОБА_2

2

в с. Погорілці Золочівського району Львівської області в центр цього села. Коли вони проїзджали полем біля джерела, що знаходиться на відстані біля 100 м.- 120 м. від господарства, то побачив там ОСОБА_1, ОСОБА_7 таОСОБА_8, які перебували у нетверезому стані. ОСОБА_1 тримаючи у руці пляшку горілки намагався зупинити автомобіль, однак він не зупинився і поїхав дальше. Через декілька хвилин повертаючись автомобілем назад із центру села він знову побачив ОСОБА_1 і ОСОБА_7. ОСОБА_1 знову намагався зупинити автомобіль і став посередині дороги. Він, тобто ОСОБА_4, зупинив автомобіль, а коли ОСОБА_1 підійшов до дверей автомобіля, то він поїхав дальше до господарства свого дідуся. Непристойних жестів він нікому на показував. У господарстві він із ОСОБА_5 почали смажити шашлик і відпочивати. Через деякий час на територію їхнього господарства зайшли ОСОБА_1. і ОСОБА_7, які виражаючись нецензурними словами несподівано почали наносити йому удари руками і ногами в різні частини тіла. Збивши його із ніг йому продовжували наносити удари. ОСОБА_5 намагалась його захистити. На крики вибігли із будинку його батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які також почали його обороняти і намагались прогнати хуліганів із подвір'я. Однак ОСОБА_1 і ОСОБА_7 не реагували на зауваження і нанесли декілька ударів його батькам.ОСОБА_8 в цей час спостерігала за конфліктом збоку. Після 15-20 хв. конфлікту батькам вдалось прогнати їх із подвір'я. Після цього ОСОБА_1. і ОСОБА_7 ще деякий час стояли на дорозі і кричали в його адресу нецензурні слова. Під час конфлікту від нанесених ударів він втрачав свідомість. В результаті йому були спричинено тілесні ушкодження і він був змушений проходити лікування. Тривалий час лікувався амбулаторно. Своїми неправомірними діями ОСОБА_1 заподіяв йому моральну шкоду на суму 3000 грн., яка полягає в тому, що він терпів фізичну біль і душевні страждання, більше 2-х тижнів лежав у ліжку і лікувався амбулаторно, виведений із звичного ритму життя, наслідки побиття відчуває і по даний час;

-   аналогічними показами потерпілої ОСОБА_5, яка крім цього показала, що

внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 було порушено її права, оскільки було перервано

її відпочинок і спокій, вона обороняючи ОСОБА_3 сама зазнала фізичного болю і

нецензурних образ;

· показами потерпілого ОСОБА_4, який показав, що 10 липня 2006 р. біля 21-00 год. у господарстві свого батькаОСОБА_2 в с Погорільцях Золочівського району Львівської області, куди він із сім'єю приїхав відпочивати, він знаходився у будинку, а його син ОСОБА_4 із ОСОБА_5 були на подвір'ї і смажили шашлик. Почувши на подвір'ї гучні крики він вибіг із будинку і побачив, що на подвір'ї ОСОБА_1 і ОСОБА_7 б'ють його сина ОСОБА_3 і голосно висловлюються нецензурними словами. Із будинку також вибігла його дружина ОСОБА_6 і вони разом із ОСОБА_5 почали сина обороняти. На зауваження ОСОБА_1 і ОСОБА_7 не реагували і при цьому нанесли декілька ударів йому і його дружині. З метою захисту він підібрав дерев'яну палку і через деякий час хуліганів вдалося прогнати із подвір'я.ОСОБА_8 під час конфлікту стояла збоку і спостерігала. Конфлікт тривав біля 20-30 хв.. Ще трохи часу ОСОБА_1. і ОСОБА_7 стояли на дорозі і викрикували в їхню адресу нецензурні слова. Внаслідок побиття його син ОСОБА_3 зазнав значних тілесних ушкоджень і звертався за медичною допомогою. Він і його дружина також отримали декілька ударів і зазнали фізичного болю, було порушено їхній спокій і громадський порядок;

· показами свідкаОСОБА_2, який показав, що 10 липня 2006 р. у нього в господарстві знаходився його син ОСОБА_4 із дружиною ОСОБА_6 та онуком ОСОБА_3. Ввечері він знаходився у будинку і почув на подвір'ї свого господарства гучні крики. Коли він вийшов із будинку, то побачив, що син ОСОБА_4 веде у будинок онука ОСОБА_3, який уже був побитим. В цей час ОСОБА_6 виганяла із подвір'я на дорогу двох хлопців і одну дівчину. Хлопці голосно викрикували нецензурні слова;

показами під час досудового слідства свідка ОСОБА_9, яка показала, що проживає в АДРЕСА_2 по сусідстві із господарствомОСОБА_2. 10 липня 2006 р. біля 21-00 год. бачила як в сторону господарства ОСОБА_2 йшли ОСОБА_1, ОСОБА_7 таОСОБА_8. Через декілька хвилин після цього на подвір'ї господарства ОСОБА_2 вона почула крики, в тому числі ОСОБА_6 кричала «рятуйте», «забирайтесь із подвір'я». Через декілька хвилин після цього вона бачила як від подвір'я ОСОБА_2 в сторону джерела пішли ОСОБА_1, ОСОБА_7 таОСОБА_8. Наступного дня ОСОБА_4 розповів їй,

3

що до них заходили ОСОБА_1. та ОСОБА_7 і безпричинно побили його сина ОСОБА_3, а коли він і його дружина боронили сина, то вони побили і їх (а.с. 76-77);

·  протоколами відтворення обстановки і обставин події, згідно яких потерпілі ОСОБА_4 і ОСОБА_4 на підтвердження своїх показів на місці показали яким чином відбувались події конфлікту (а.с. 71, 72);

·  висновком експерта № 60/2007 від 21.02.2007 р. судово-медичної експертизи, згідно якого виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді підшкірних крововиливів та зсадин в ділянці голови, тулуба, кінцівок та струсу головного мозку, являється наслідком нанесення ударів тупими предметами з обмеженою ударяючою поверхнею, могли утворитись при нанесенні ударів руками, ногами у взутті 10.07.2006 p., відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (а.с. 41).

Таким чином, оцінивши докази по справі, суд вважає, що вина підсудного доведена повністю.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 296 ч. 2 КК України (хуліганство), тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Заподіяння насильства і спричинення потерпілим тілесних ушкоджень і фізичного болю є підтвердженням особливої зухвалості хуліганських дій підсудного.

Доводи підсудного про те, що він групою осіб 10 липня 2006 р. біля 21-00 год. на територію господарства ОСОБА_3 не заходив, громадського порядку не порушував і хуліганства не вчиняв, нецензурними словами не виражався, не спричиняв потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, а іншим потерпілим фізичного болю, не заслуговують на увагу, бо вина його підтверджується доказами по справі, а такі доводи на думку суду спрямовані на ухиленні від кримінальної відповідальності.

Покази в судовому засідання свідкаОСОБА_10, які є аналогічними із показами самого підсудного ОСОБА_1, судом оцінюються критично, оскільки цей свідок перебуває у дружніх відносинах із підсудним, до і після подій конфлікту перебувала у спільному товаристві із підсудним і є зацікавленою в ухиленні підсудного від кримінальної відповідальності. Покази цього свідка спростовуються вищенаведеними обвинувальними доказами по справі.

Визначаючи покарання за вчинений злочини, суд враховує тяжкість злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.

Раніше до кримінальної відповідальності підсудний не притягувався. За місцем проживання характеризується позитивно. Він є особою молодого віку і після закінчення вищого навчального закладу щойно стає на самостійний життєвий шлях.

Ці обставини судом враховуються як такі, що пом'якшують покарання.

Обтяжуючих покарання обставин немає, оскільки наявність стану алкогольного сп'яніння підсудного на час вчинення злочину не підтверджено в судовому засідання належними доказами. Наявність цієї обтяжуючої обставини не може грунтуватись на припущеннях, зроблених лише із характеру поведінки підсудного.

Враховуючи вищенаведене, а також тяжкість вчиненого злочину і особу винного, суд вважає, що для виправлення і перевиховання підсудного йому необхідно обрати покарання у вигляді обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 слід задоволити частково, стягнувши менший розмір запропонованої до стягнення моральної шкоди. При цьому суд враховує, що внаслідок вчинення злочину по відношенні до цього потерпілого і заподіяння йому тілесних ушкоджень, він зазнав моральної шкоди, яка проявилась у перенесенні фізичного болю і душевних страждань, необхідності отримання медичної допомоги і амбулаторного лікування, виведення на деякий час із звичного і запланованого ритму життя. Однак, з врахуванням обсягу доведеності розміру потерпілим моральної шкоди та настання негативних наслідків немайнового характеру, моральну шкоду суд визначає в розмірі 1500 грн..

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

4

засудив:

ОСОБА_1 по ст. 296 ч.2 КК України на 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи і повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Цивільний позов задоволити частково і стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 1500 грн. моральної шкоди.

У задоволенні решта цивільного позову відмовити.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити без змін - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з дня його оголошення.