ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2006 р. Справа № 37/16-06
вх. № 257/4-37
Суддя господарського суду Доленчук Д. О.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
за участю представників сторін:
позивача - Хотіної А.О. за довіреністю № 232/402 від 04.09.2006 р. відповідача - Галигіної В.М. за довіреністю № 3394/1188 від 04.11.2005 року
розглянувши справу за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ
до ВАТ "Харківгаз", м. Харків
про стягнення 8955984,64 грн.
та зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків
до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
про визнання права
ВСТАНОВИВ:
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії „ Нафтогаз України” (Позивач) звернулася до господарського суду з позовом щодо стягнення з відповідача – Відкритого акціонерного товариства „Харківгаз” основної суми боргу за поставлений відповідачу природний газ в сумі 5 761 588,5 грн, пені у розмірі 1 059 031,82 грн, штрафу у сумі 403 311,2 грн, інфляційних у розмірі 1 343 223,76 грн. та 3-х % річних у сумі 388 829, 36 грн.
В обгрунтування позовних вимог дочірня компанія „ Газ України” Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" посилається на те, що відповідач за первинним позовом отримав на підставі договору на постачання природного газу № 06/02-2149 від 28.12.2002 року за актами прийому-передачі природний газ, але його вартість не сплатив в повному обсязі, внаслідок чого виникла зазначена сума заборгованості та було нараховано пеню, 7 % штрафу, інфляційні та 3% річних.
30.01.2006 року відповідач надав через канцелярію господарського суду Відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує повністю, та пояснює, що між позивачем та відповідачем дійсно було укладено договір № 06/02-2149 від 28.12.2002 року на постачання пригодного газу. Згідно з п.п.1,2 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов”язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов”язковим для неї. Приймання – передача газу, поставленого позивачем ВАТ "Харківгаз" у відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання передачі газу. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків. Відповідач зазначає, що в 2003 році не мало прибутку, що підтверджується формами № 1 „Баланс на 2003 рік” та № 2 „ Звіт про фінансові результати за 2003 рік”, в зв”язку з чим не забов”язаний ні договором, ні нормативними актами відшкодовувати позивачу вартість підсумкових втрат природного газу. Відповідач також вказує,що якщо Позивач вважає, що було порушено забов”язання, що виникли з Договору, він мав звернутися до суду з вимогами про стягнення штрафних санкцій протягом одного року від дня, коли забов”язання мало бути виконано, з нарахуванням штрафних санкційлише за шість місяців від дня, коли забов”язання мало бути виконано.
20.02.2006 року Відповідач через канцелярію господарського суду надав зустрічний позов про визнання права власності де просить визнати право ВАТ „ Харківгаз” (позивач за зустрічним позовом) на невідшкодування ДК „Газ України” НАК „ Нафтогаз України” (відповідач за зустрічним позовом) вартості підсумкових втрат пригодного газу за Договором № 06/02-2149 від 28.12.2002 року на посточання природного газу.
Сторони до початку судового засідання надали узгоджене клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
В судовому засіданні 03.10.2006 р. було оголошено перерву до 06.10.2006 р. о 11:00.
В судовому засіданні 06.10.2006 р. було оголошено перерву до 12.10.2006 р. о 15:00, для оголошення повного тексту рішення.
Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне:
28 грудня 2002 року між ДК "Газ України" національної акціонерної компанії „ Нафтогаз України” ( Постачальник) та ВАТ „ Харківгаз” (Покупець) був укладений договір № 06/02-2149 на постачання природного газу для потеб населення. Відповідно до умов договору позивач (Постачальник) забов”язався пердати відповідачу в 2003 році природний газ для потреб населення з урахуванням можливих втрат газу для потреб населення у обсягах та на умовах, визначених в договорі, а Відповідач (Покупець) забов”язався проплатити за газ на умовах даного договору.
21 квітня 2003 року була укладена додаткова уода № 1, якою внесено зміни до п. 4.1. Договору, а саме встановлено сторонами, що ціна за 1000 куб. метрів природного газу без врахування вартості транспортування газу та без врахування тарифу на посточання газу розподільними трубопроводами складає при наявності газових лічильників – 96,5833 гривень (ПДВ – 20 %), при відсутності газових лічильників – 109,0833 (ПДВ – 20%).
Згідно з п. 4.3. Договору ціна на газ та порядок розрахунків, що вказані в даному договорі, визначені на день його його підписання, можуть змінюватися за рішенням компетентних державних органів України, наказами НАК „ Нафтогаз України”. У разі зміни ціни чи порядку розрахунків за газ нові ціни чи порядок розрахунків є обов”язковими для сторін за договором та оформляються відповідною додатковою угодою.
У відповідності до п. 5.1. Договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей розрахунки за газ мають здійснюватись шляхом перерахування на рахунок постачальника коштів з розподільного рахунку відповідача згідно постанови НАК „Нафтогаз України” НКРЕ „ Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на разподільні рахунки газозбутових підприємств НАК „Нафтогаз України” за поставлений природний газ” від 12.07.2001 року № 759. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ повинен був здійснюватися відповідачем до 10 числа наступного за звітним місяця.
8 травня 2003 року була укладена додаткова угода № 2, якою внесено зміни: до п. 2.1. Договору, а саме постачальник передає Покупцеві в 2003 році газ, з врахуванням можливих втрат газу, в обсязі до 1 025 841,504 тис. Куб.м.; до п. 4.2. Договору, а саме загальна сума даного договору становить до 111 902 176,53 гривень, крім того ПДВ 20% від вартості газу.
10 вересня 2003 року була укладена додаткова угода № 3, якою внесено зміни: до п. 2.1. Договору, а саме постачальник передає Покупцеві в 2003 році газ, з врахуванням можливих втрат газу, в обсязі до 1 047 376, 140 тис. куб.м.; до п. 4.2. Договору, а саме загальна сума даного договору становить до 114 251 245,69 гривень, крім того ПДВ 20% від вартості газу.
Згідно з п.п. 3.3., 3.4. Договору приймання – передача газу, поставленого у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання –передачі газу.
Актами передачі-приймання природного газу за 2003 рік, засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи, визначені обсяги газу, що були реалізовані населенню за наявності газових лічильників і за відсутності газових личільників та в актах окремо зазначені обсяги, ціна природного газу та вартість „ комерційних витрат” (відтоків (приоків)) природного газу.
Отже, для потреб населення ВАТ „Харківгаз” передало (населенням оплачено) 950061,774 тис.куб. м. на суму 116807308,11 грн. та відтоки (притоки) природного газу склали 44015,206 тис.куб.м. на суму 5761588,7 грн.
В отзиві відповідач зазначає, що повністю оплатив вартість природного газу, переданого безпосередньо населенню, що підтверджується розрахунком ДК „ Газ України” , в якому зазначено, що всі платежі здійснвались як розподіл коштів (отриманих від споживачів) у відповідності до постанови НКРЕ від 12.07.2000 року. № 759 за договором № 06/02-2149 від 28.12.2002.р., що не було спростовано позивачем.
Згідно з п. 1 Наказу НАК „Нафтогаз України” від 19.01.2000 року № 14 „ Про тимчасовий розподіл коштів з розподільчих рахунків газозбутових підприємств” газозбутові підприємства НАК „Нафтогаз України” відкривають розподільчі рахунки в установах банків для зарахування коштів у національній валюті, що надходять за використаний природній газ від населення, бджетних установ та підприємств комунальної теплової енергетики, з якими газозбутові підприємства перебувають у договірних відносинах на поставку газу. Кошти, які надходять на розподільчі рахунки газозбутових підприємств, на підставі їх платіжних доручень того самого дня перераховуються уповноваженими банками на консолідований розподільчий рахунок НАК „Нафтогаз України” в частині вартості газу (п. 2 Наказу НАК „Нафтогаз України” від 19.01.2000 року № 14).
Віповідно п. 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 9 „ Запаси”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246 та зареєстрованого в Мін”юсті України 02.11.1999 року за № 751/4044 визначено, що первісною вартістю запасів, які придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат, а саме суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків (абз. 3. п. 9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіна України від 16.06.2000 року).
Таким чином, з викладеного вище вбачається, що ні договором № 06/02-2149 від 28.12.2003 року між ДК „ Газ України” та ВАТ „Харківгаз” ні додатковими угодами № 2 та № 3, на підставі договору № 06/02-2149 не визначено порядку оплати та вартість „ комерційних витрат”, а також відтоків (притоків) природного газу.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 квітня 2006 року з метою повного, всебічного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи було призначено судово – економічну експертизу, оскільки наявність або відсутність заборгованості по комерційним втратам у бухгалтерському обліку сторін, порядок та правильність їх відображення потребують необхідних знань.
За висновками судово – економічної експертизи № 3876 в обсязі наданих на дослідження матеріалів справи № 37/16-06 заборгованість по основній сумі боргу за договором № 06/02-2149 від 28.12.2003 року за період січень-грудень 2003 р. у розмірі 5 761 588,50 грн. документально не підтверджується. Кількість природного газу, переданого ВАТ „ Харківгаз” в період січень-грудень 2003 р. було здійснено на підставі договору на посточання природного газу № 06/02-2149 від 28.12.2002 року та згідно п. 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 9 „Запаси”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246 та зареєстрованого в Мін”юсті України 02.11.1999 року за № 751/4044. Таким чином, ціна газу, в тому числі обсяг та ціна відсотків (притоків) не може бути використано ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” в розрахунку боргу. Втрати природного газу, що вказані в актах приймання-передачі за договором № 06/02-2149 від 28.12.2003 року, є фактично переданими в загальному потоці ВАТ „Харківгаз” для здійснення подальшого транспортування газу населенню, але не є фактично спожитим ВАТ „ Харківгаз” природнім газом. В обсязі наданих на дослідження матеріалів справи № 37/16-06, заборгованість по основній сумі боргу за договором № 06/02-2149 від 28.12.2003 р. в період січень-грудень 2003 року у розмірі 5 761 588,50 грн документально не підтверджується, відповідно розрахунок пені у розмірі 1 059 031,82 грн, 7% штрафу – 403311,20 грн., 1343223,76 грн. та 388829,39 грн – 3% річних від простроченої суми заборгованості відповідно, є необгрунтованими.
Відображення в актах приймання-передачі природного газу обсягів, ціни та вартості „ комерційних витрат” відтоків (притоків) природного газу є підставою для відображення у бухгалтерському обліку вартості робіт з транспортування відтоків та транспортування притоків природного газу, однак обсяг та вартість (притоків, відтоків) природного газу не є підставою для використання ДК „ Газ України” НАК „ Нафтогаз України” позивачем в розрахунку боргу.
В висновку зазначено, що втрати природного газу, що вказані в актах приймання – передачі за договором № 06/02-2149 від 28.12.2003 р. є фактично переданими в загальному потоці ВАТ „ Харківгаз” для здійснення подальшого транспортування газу населенню, але не є фактично спожитим ВАТ „Харківгаз” природним газом.
Дослідження експерта по данній справі проведено методом документальної перевірки та порівняння з чинним законодваством України.
Позивач обгрунтовуючи свою вимогу про стягнення з відповідача 5 761 588,50 грн. боргу за договором № 06/02-2149 від 28.12.2003 р., посилається на порушення відповідачем умов договору та законодавства України, але в укладеному між сторонами договорі відсутні положення, які б встановлювали зміст терміну „ комерційні втрати” „втрати (притоки, відтоки) природного газу” , порядок їх обрахування, вартість та строки оплати. Тобто, сторони не дійшли згоди щодо обов”язку ВАТ „Харківгаз” компенсувати ДК „ Газ України” НАК „ Нафтогаз України” частково або повністю втрти природного газу, які виникають у зв”язку з споживанням природного газу населенням.
Оскільки притоки та відтоки виникають внаслідок перевитрачення або недобору газу населенням, то втрати природнього газу повинні бути доведені позивачем, як понесені збитки. Розрахунок понесених збитків, докази понесених збитків та правові підстави їх стягнення повинні бути викладені в позовній заяві. Вказані обставини не викладені в позовній заяві, тому вказані в актах приймання-передачі газу за спірним договором втрати природнього газу не є фактично спожитим ВАТ „Харківгаз” природнім газом.
Відповідно до ст.ст. 161, 162 Цивільного одексу УРСР, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, забов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлені строки, одностороння відмова від виконання забов”язань не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством. Позивачем не наведено достатньо обгрунтованих підстав та документальних підстав щодо обов”язку відповідача сплатити обсяги комерційних втрат природнього газу за визначеною ним ціною за договором № 06/02-2149 від 28.12.2003 р. та не доведено належного виконання відповідачем умов договору в частині комерційних втрат.
За таких обаставин, відповідно до вищевикладено, приймаючи до уваги висновки судово – економічної експертизи № 3876, проведеної експертною лабороторією судово-економічних досліджень ХНДІСЕ, суд приходить до висновку, що позов ДК „ Газ України” національної акціонерної компанії „ Нафтогаз України” до ВАТ „ Харківгаз” про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природній газ, не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Оскільки матеріалами справи підтверджено відсутність боргу за договором, відсутні і підстави для нарахування пені, інфляційних та річних.
Судом також розглянуто зустрічний позов ВАТ „Харківгаз” до ДК „ Газ України” НАК "Нафтогаз України" про визнання права на невідшкодування вартості комерційних втрат.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб”єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Позивачем за зустрічним позовом у зустрічній позовній заяві не вказано, які саме його права були порушені чи оспорені зі сторони відповідача за зустрічним позовом. За таких обставин суд приходить до висновку, що зустрічний позов не підлягає задоволенню повністю, оскільки відсутній предмет спору.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 25500 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень, які були сплачені позивачем при подачі позову не підлягають покладенню на відповідача, а також державне мито у розмірі 85 грн. та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень, які були сплачені відповідачем при подачі зустрічного позову не підлягають покладенню на позивача за первісним позовом, оскільки відповідачу відмовлено у задоволенні зустрічного позову повністю.
Керуючись ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР, ст. 525, 526 ЦК України, ст. 1, 12, 15, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарсько процесуального кодексу України, ст. 1, 20 Господарського кодексу України,
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ДК "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до ВАТ "Харківгаз" за первісним позовом відмовити повністю.
В задоволенні позовних вимог ВАТ "Харківгаз" до ДК "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за зустрічним позовом відмовити повністю.
Суддя Доленчук Д. О.