Дата документу 09.11.2011

Справа № 2-4529/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2011 року                                                                Ленінський районний суд міста Вінниці

в складі: головуючого судді Бойка В.М.,

при секретарі Паруліте Ю.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго»про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул,-

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, який мотивовано тим, що 10.03.2009 року позивач була прийнята на роботу в КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго»на посаду інженера з підготовки кадрів.

          28.04.2011 року позивач була звільнена з даного підприємства в зв'язку зі скороченням штату на підставі ст. 40 КЗпП України.

          Позивач вважає, що звільнення позивача пройшло з грубим порушенням трудового законодавства і позивач підлягає відновленню на посаді по слідуючих підставах.

          Так по штатному розкладу у відділі кадрів підприємства працювало 3 працівника. 1 листопада 2009 року в зв'язку з приєднанням до КП ВМР «Вінницямістеплоенерго»підприємства ДП «Вінницькі теплові мережі»в штаті відділу стало 6 осіб.

          При звільненні позивача порушена ст. 42 КЗпП України, оскільки відповідно до п 3 цієї статті позивач мала більш тривалий безперервний стаж на даному підприємстві. Крім того як вбачається з витягу наказу №85-К при її звільненні, як такого відбору працівників щодо їх переваг не було. При звільненні позивачу було запропоновано робітничу посаду, без врахування моєї кваліфікації.          

          Також після звільнення позивача, їй стало відомо про її вагітність. На підставі ст. 184 КЗпП України не допускається звільнення вагітних жінок по ініціативі адміністрації або власника підприємства крім випадків ліквідації підприємства, з обов'язковим працевлаштуванням.

          Те що позивач дізналася про свою вагітність після звільнення є виною підприємства по скільки на протязі 2-х років періодичних профілактичних медоглядів працівників не було.

          По сукупності даних порушень допущених відповідачем позивач підлягає відновленню на займаній посаді до звільнення.

          Позивач в судовому засіданні збільшила позовні вимоги та просила, окрім основних позовних вимог  стягнути суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 16 137 грн. за період з 29.04.2011 р. по 31.10.2011 р.  

          Позивач в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала.

          При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

         Позивачку було прийнято на роботу згідно наказу № 11-к від 02.03.2009 р. на  посаду інженера з підготовки кадрів з 02.03.2009 року. (а.с.7)

        28.04.2011 року позивач була звільнена з даного підприємства в зв'язку зі скороченням штату на підставі ст. 40 КЗпП України, про що свідчить наказ № 85-к від 22.04.2011 року. (а.с.8)

          Згідно протоколу гінекологічного ультразвукового дослідження від 15.05.2011 року, станом на момент дослідження ОСОБА_1 була вагітна терміном 8-9 тижнів.(а.с.9)

           Згідно ст. 184 КЗпП України не допускається звільнення вагітних жінок по ініціативі адміністрації або власника підприємства крім випадків ліквідації підприємства, з обов'язковим працевлаштуванням.

          Крім того позивач просить стягнути з відповідача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 16 137 грн. за період з 29.04.2011 р. по 31.10.2011 р.  

          Відповідно до ст. 235 КЗпП При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

          Так за в період з 29.04.2011 по 31.10.2011 р. із розрахунку суми 3090,81 середнього заробітку станом на 01.04.2011 року сума становить 16 137 грн., що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.59)

          Згідно статті 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

          Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, вважає за необхідне задовольнити позов, оскільки відповідачем, було неправомірно звільнено позивача, зокрема в порушення вимог ст. 184 КЗпП України.

        Враховуючи наведене, керуючись  ст.184 КЗпП України, ст.ст. 10, 60,61,133,134,209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

          Поновити ОСОБА_1 на посаді інженера з підготовки кадрів на Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго».

          Стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго»на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 16 137 грн. за період з 29.04.2011 р. по 31.10.2011 р.  (без урахування податків та обов’язкових платежів).

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :