Справа № 2-456/11              

РІШЕННЯ

Іменем України

  18.11.2011                                                                      м. Іршава                                                  

Іршавський районний суд Закарпатської області  в складі:

головуючого Даруда І.  А.  

при секретарі  Cатін Н.М.

з участю представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача Костак В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Іршава цивільну справу за  позовною заявою   ОСОБА_3  до Іршавської районної  державної адміністрації про визнання права  на земельну ділянку.

ВСТАНОВИВ:

  Позивач ОСОБА_3 звернувся з позовною  заявою до Іршавської районної  державної адміністрації про визнання права  на земельну ділянку. Свої вимоги мотивує тим, що  рішенням виконкому Іршавської міської ради №11 від 26.01.2000 року йому було продовжено  строк користування  земельною ділянкою  в урочищі «Ставліш»у м.Іршава , що перебувала у його користуванні з 11.09.1995 року.На підставі  вказаного рішення  виконкому  26 січня 2000 року між ним та Іршавською міською радою  було укладено договір на право тимчасового користування землею строком на двадцять п»ять років.

          Вказаним договором йому було передано в користування строком на двадцять п»ять років 0,22 га землі для ведення городництва.

          Вказана земельна ділянка  раніше належала його батькові .

           Відповідно до п.6 розділу Х. «Перехідні положення»Земельного кодексу України від 2001 року передбачено , що громадяни  та юридичні  особи , які  мають у постійному користуванні  земельні ділянки, але за новим Кодексом не можуть  мати їх на такому праві , повинні до 01.01.2005 року  переоформити  у встановленому  порядку право власності або  право оренди  на них.

          Вищевказаний термін переоформлення права на земельну ділянку  , що знаходиться в його користуванні , продовжено.

           Відповідно до вказаної вимоги він звернувся у Іршавську міську раду із заявою , в якій просив передати йому безоплатно у приватну власність  вищевказану земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства .

           На вказану заяву  голова Іршавської міської ради 23.09.2009 року проінформував йому , що земельна ділянка , що знаходиться у його  користуванні знаходиться за межами  населеного пункту  м.Іршава , а тому розгляд його заяви  не входить  до компетенції міської ради.

          Для перевірки отриманої інформації  він звернувся із запиту  у Управління держкомзему у Іршавському районі , яке своїм листом від 04.02.2010 року  підтвердило , що надана йому у користування земельна ділянка  в урочищі «Ставліш»знаходиться за межами   населеного пункту  м.Іршава.

          Після отримання вказаної інформації він звернувся  з відповідною заявою  до Іршавської районної  державної адміністрації , яка у своїй відповіді  від 02.02.2011 року відмовила йому у задоволенні його заяви. Така відмова є безпідставною  оскільки розмежування земель  державної та комунальної власності  не проведено.На сьогодні   земля  від райдержадміністрації не передана до земель  міської ради , її власником є райдержадміністрація .Відмова у задоволенні заяви з даної підстави  не передбачена законом  і є незаконною , суперечить вимогам п 6 розділу Х«Перехідні положення» Земельного кодексу України від 2001 року.

          Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився , хоча Належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому на підставі ст..169 ЦПК України справа слухалася у його відсутності.  

           В судовому засіданні представник позивача  ОСОБА_1 уточнила позовні  вимоги  , просить  визнати за ОСОБА_3 право на отримання у приватну власність земельної ділянки  розміром 0,22 га в урочищі «Ставліш»за межами м.Іршава  та зобов»язати Іршавську райдержадміністрацію  прийняти з даного питання відповідне рішення виходячи з норм  ст.ст.81 , 118 ЗК України .

          Представник відповідача в суді Костак В.І. позов не визнав,  та суду пояснив, що  що позивач користується земельною ділянкою  розміром 0,22 га  відповідно до договору   на право тимчасового користування  землею від 26 січня 2000 року  і набуде права власності за набувальною давністю  у 2015 році .Однак вирішення даного питання  можливе після розмежування  земель державної та комунальної власності.

            Заслухавши пояснення представника  позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Костак В.І. , дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що  позовну  заяву слід задовольнити з слідуючих підстав.

            В судовому засіданні встановлено,  що  рішенням виконкому Іршавської міської ради №11 від 26.01.2000 року позивачу було продовжено  строк користування  земельною ділянкою  в урочищі «Ставліш»у м.Іршава , що перебувала у його користуванні з 11.09.1995 року.На підставі  вказаного рішення  виконкому  26 січня 2000 року між позивачем та Іршавською міською радою  було укладено договір на право тимчасового користування землею строком на двадцять п»ять років.

          Вказаним договором позивачу було передано в користування строком на двадцять п»ять років 0,22 га землі для ведення городництва.

          Вказана земельна ділянка  раніше належала  батькові позивача.

          Відповідно до п «в»ч.1 ст.81 ЗК України  громадяни  України набувають права власності на земельні  ділянки на підставі  приватизації  земельних ділянок , що були раніше надані їм у користування .

          Громадянин, зацікавлений у приватизації  земельної ділянки , яка перебуває  у його користуванні  , подає заяву  до відповідної міської державної адміністрації  або сільської, селищної , міської ради  за місцем знаходженням земельної ділянки.Рішення органу  виконавчої влади   або органу місцевого самоврядування  приймається у місячний строк  на підставі технічних матеріалів  та документів, що підтверджують розмір  земельної ділянки  (ч.1,2 ст.118 ЗК України).

            Розмір та межі земельної ділянки , що була позивачу передана у користування на 25 років , передбачені Договором від 26 січня 2000 року -  це 0,22 га. Землі.

           Відповідно до вказаних вимоги ЗК України  позивач у 2009 році звернувся у Іршавську міську раду із заявою , в якій просив передати йому безоплатно у приватну власність  вищевказану земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства .

           На вказану заяву  голова Іршавської міської ради 23.09.2009 року проінформував  позивачу, що земельна ділянка , що знаходиться у його  користуванні знаходиться за межами  населеного пункту  м.Іршава , а тому розгляд його заяви  не входить  до компетенції міської ради.

          Для перевірки отриманої інформації  позивач  звернувся із запиту  у Управління держкомзему у Іршавському районі , яке своїм листом від 04.02.2010 року  підтвердило , що надана йому у користування земельна ділянка  в урочищі «Ставліш»знаходиться за межами   населеного пункту  м.Іршава.

          Після отримання вказаної інформації позивач  звернувся  з відповідною заявою  до Іршавської районної  державної адміністрації , яка у своїй відповіді  від 02.02.2011 року відмовила йому у задоволенні його заяви. Така відмова є безпідставною  оскільки розмежування земель  державної та комунальної власності  не проведено.На сьогодні   земля  від райдержадміністрації не передана до земель  міської ради , її власником є райдержадміністрація .Відмова у задоволенні заяви з даної підстави  не передбачена законом  і є незаконною та суперечить ст.ст.81,118 ЗК україни.

         Беручи до уваги викладене , керуючись ст.ст. 3, 10, 131 , 212 , 215 ЦПК України ст.ст.81,118 ЗК України суд , -

РІШИВ:

 Позов задовільнити . Зобов»язати Іршавську районну державну адміністрацію  розглянути питання про визнання  за ОСОБА_3 мешканцем АДРЕСА_1  права на отримання  у приватну власність земельну ділянку розміром 0,22 га в урочищі «Ставліш»за межами м.Іршава та прийняти відповідне рішення.

         На рішення може бути подана апеляція  протягом 10 днів  з дня проголошення  рішення  до Закарпатського апеляційного суду.

Головуючий:                                                                       І.  А.  Даруда