Справа № 2-а/1519/6121/11
Категорія 99
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2011 суддя Малиновського районного суду м. Одеси Дрішлюк А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
24 жовтня 2011 р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії. Позивач просив нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»за період з 1 січня 2011 р. по 31 серпня 2011 р. Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»йому з 2006 року повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач в добровільному порядку відмовився виплатити щомісячну соціальну допомогу в повному обсязі. На підставі цього позивач звернувся до суду з позовом про виплату йому недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за вищевказаний період.
Відповідно до ст. 183-2 КАС України справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження, тобто одноособово без проведення судового засідання та виклику сторін.
Представник відповідача згідно з встановленої для скороченого провадження процедури отримав позов та додатки до нього і надав заперечення на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі наступного. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, та в який не включені витрати по виплаті зазначеної державної соціальної допомоги, тому в діях управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси порушень законодавства не вбачає. Крім того, з 2008 року відповідачу проводились доплати до пенсії в розмірі 10% на підставі постанови Кабінету Міністрів України, замість 30%, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з вищевикладеними причинами. Більш того, 19 червня 2011р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011р»від 14.06.2011р. № 3491, пунктом 7 якого передбачено застосування ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011рік. На виконання п. 7 вищезазначеного Закону була прийнята постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»№ 745 від 06.07.2011р. Відповідно до п.6 якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 грн., що виконується відповідачем. Крім того, просив застосувати положення ст.ст. 99, 100 КАС України та залишити позовні вимоги, які заявлені за межами строку на звернення до суду без розгляду.
Ухвалою суду від 7 листопада 2011 р. вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»за період з 1 січня 2011 р. по 1 квітня 2011р. у відповідному розмірі були залишені без розгляду, у зв'язку із пропуском строку на звернення до суду.
В частині розгляду позовних вимог щодо зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 1 квітня 2011 року по 31 серпня 2011 року провадження продовжено.
Дослідивши наявні в справі докази, оцінивши повідомлені сторонами обставини суд дійшов висновку, про наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
Суддя вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наступного.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни». Зокрема, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою, яка відноситься до категорії «Діти війни». отже на неї розповсюджується дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та вона має право на отримання державної соціальної підтримки –підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Проте, 14.06.2011 року прийнятий Закон № 3491- VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року. П.7 зазначеного Закону встановлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду на 2011 рік.
Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв’язання спорів зазначеної категорії та з них перевагу слід надавати тій, що прийнята пізніше. Зазначена позиція знайшла своє відображення у листі Вищого адміністративного суду України від 22.07.2011 року № 1091/11/13-11.
06.07.2011 року Кабінет Міністрів України, якому Законом України від 14.06.2011 року делеговані повноваження визначення нового порядку та розмірів соціальних виплат, постановою № 745 від 06.07.2011 року встановив розміри виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, зокрема п.6 визначений розмір державної соціальної допомоги дітям війни. Зазначена постанова набрала чинності 23.07.2011 року та діє до 01.01.2012 року.
Суддя розглядає позовні вимоги позивача з 1 квітня 2011р. Починаючи з цього періоду та до набрання вищевказаною постановою чинності, дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не припинялась та порядок її виконання не був встановлений, у зв'язку з чим суд вважає, що відповідач повинний був здійснювати за цей період нарахування та виплату коштів в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведені обставини правомірності дій щодо ненарахування та невиплати позивачу державної соціальної допомоги дітям війни за період з 1 квітня 2011 р. по 31 серпня 2011р. в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, а подані заперечення не приймаються до уваги, оскільки суддя виходить з положень ст. 8 Конституції України та принципу верховенства права, відповідно до якого закон має вищу юридичну силу, ніж нормативний підзаконно-правовий акт. А тому, при наявності суперечок між законом та постановою, необхідно керуватись нормами саме закону. Враховуючи це, суд вважає, що при нарахуванні соціальних доплат до 31 серпня 2011 р., відповідач повинний був керуватись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Суддя не приймає до уваги доводи відповідача, в яких вони відмовляються здійснити перерахунок платежів в зв’язку з відсутністю відповідного законодавчого забезпечення, оскільки таке твердження є безпідставним та суперечить вищенаведеному. Крім того, відсутність коштів у бюджеті й відповідно неможливість їхнього виділення на проведення виплат передбачених законом не може виправдати бездіяльність держави, про що зазначив Європейський суд із прав людини (справа «Войтенко проти України») в рішенні від 29 червня 2004 року. Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України»зазначив, що якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Суддя не зазначає конкретні суми нарахування, оскільки це є повноваженнями органів Пенсійного Фонду України, проте наголошує, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в виду того, що іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Відповідно до ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, що винесені в порядку скороченого провадження. Суд допускає негайне виконання постанови в такому випадку, враховуючи особливості виплати, яка підлягає стягненню.
Керуючись ст.ст.8, 150,152 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 9-11,70,99, 100, 159-163,167, 183-2 КАС України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії за період з 1 квітня по 31 серпня 2011 року задовольнити.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в період з 1 квітня 2011р. по 31 серпня 2011р. протиправною.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 квітня 2011 р. по 31 серпня 2011 р. з вирахуванням фактично нарахованого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
Допустити негайне виконання постанови.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя А. І. Дрішлюк