Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11-804/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Кореняк
Категорія - 3 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Палічук А. О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2011 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого – судді Палічука А.О.,
суддів Ремеза П.М., Гончара В.М.,
прокурора Черниш Г.Р.,
захисника-адвоката ОСОБА_2,
потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцію прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Ленінського районного суду м. Кіровоград від 08 липня 2011 року, якою кримінальна справа про обвинувачення
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК України, повернута прокурору Ленінського району м. Кіровограда для організації проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 08.09.2010 року о 12 год. 30 хв. перебував у квартирі №24, розташованій на другому поверсі другого під’їзду будинку АДРЕСА_1. В цей час до вказаної квартири прийшов ОСОБА_6 з метою забрати у ОСОБА_5 документи на зазначену квартиру для подальшого оформлення її приватизації та права власності за собою. На вказану пропозицію ОСОБА_5 відповів відмовою, вважаючи, що зазначена квартира належить йому, та почав виганяти ОСОБА_6 з приміщення даної квартири, але останній почав чинити опір та відмовлявся лишати квартиру. Після чого ОСОБА_5 дістав з сумки, що знаходилась поруч сигнальний пістолет СП-81, з якого здійснив постріл в сторону ОСОБА_6, на що останній схопив табуретку та намагався вдарити ОСОБА_5 В цей момент ОСОБА_5 вирішив вчинити вбивство, тобто позбавити життя ОСОБА_6, переслідуючи корисливий мотив, тобто заволодіти правом власності на квартиру АДРЕСА_1.
З цією метою ОСОБА_5 дістав із вказаної вище спортивної сумки мисливський ніж та усвідомлюючи, що чинить посягання на життя ОСОБА_6, та що наслідком його дій може бути смерть останнього, свідомо допускаючи настання таких наслідків та маючи бажання їх настання, наніс в область шиї ОСОБА_6 один удар ножем, тобто у життєво важливий орган людини. Після отриманого удару ОСОБА_6 вибіг з квартири, тікаючи від ОСОБА_5, але останній, наздогнавши ОСОБА_6 на першому поверсі під’їзду, біля квартири №18, наніс ще три удари ножем в область шиї ОСОБА_6, від чого останній упав на спину на підлогу, а ОСОБА_5 наніс ще не менше 13-ти ударів в область грудної клітини потерпілого, заподіявши ОСОБА_6 згідно з висновком судово-медичної експертизи №790 від 27.09.2010 року тілесні ушкодження у виді 4 ран в області середньої третини проекції правої гілки нижньої щелепи, 10 ран в області передньої та бокової поверхонь шиї з переходом на область верхньої третини передньої поверхні грудної клітини, 9 ран по передній поверхні середньої третини грудної клітини, трьох поверхових ран в області тильної поверхні лівої кисті, садна в кількості 12-ти на шкірі середньої третини передньої поверхні грудної клітини зліва. Рани в області шиї з пошкодженням правої загальної сонної артерії, проникаючі в трахею, в область передньої поверхні грудної клітини, проникаючі в грудну порожнину з пошкодженням пелюстків плеври, паренхіми легенів, серцевої сорочки і м’язів серця, які по відношенню до живих осіб відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, та перебувають у прямому причинному зв’язку з настанням смерті ОСОБА_6
Рани в області обличчя, непроникаючі рани в області шиї та поверхові рани лівої кисті у причинному зв’язку з настанням смерті не перебувають та по відношенню до живих осіб відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров’я терміном з 6 до 21 дня.
Смерть ОСОБА_6 настала від гострої крововтрати та розвитку шокової реакції внаслідок чисельних різаних та проникаючих колото-різаних поранень органів шиї та грудної порожнини з ушкодженням правої загальної сонної артерії, трахеї, плеври, тканин легенів, серцевої сорочки, м’язів серця.
Упевнившись, що довів злочин до кінця, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник.
Крім того, у 2000 році ОСОБА_5 за невстановлених слідством обставин, перебуваючи у парку «Слави»біля Колгоспного ринку у м. Кіровограді, придбав предмет у вигляді самостріла та предмет, схожий на ракетну установку, які залишив собі для власного використання з метою самозахисту та діючи умисно, носив та зберігав при собі. 08.09.2010 року о 21 год. 02. хв. працівниками міліції у приміщенні Ленінського ВМ КМВ УМВС України у Кіровоградській області у присутності понятих під час проведення особистого огляду ОСОБА_5 з його спортивної сумки виявили та вилучили предмет, який згідно з висновком судово-балістичної експертизи №160 від 16.09.2010 року є короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю, виготовлений саморобним способом з двома змінними стволами довжиною 88мм та 149мм і конструктивно призначений для стрільби патронами кільцевого запалювання калібру 5,6мм, а також предмет (пістолет), який згідно з висновком судово-балістичної експертизи №162 від 16.09.2010 року є вогнепальною зброєю, переробленим саморобним способом однозарядним сигнальним пістолетом СП-81, придатним для стрільби мисливськими патронами центрального бою 16-го калібру, які ОСОБА_5 придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Крім того, приблизно у 2003 році ОСОБА_5 за невстановлених слідством обставин, знаходячись у парку «Слави»біля Колгоспного ринку у м. Кіровограді придбав 5 патронів 16-го калібру та 15 патронів калібру 5,45мм, які залишив собі для власного використання та діючи умисно, носив та зберігав при собі. 08.09.2010 року о 21 год. 02. хв. працівниками міліції у приміщенні Ленінського ВМ КМВ УМВС України у Кіровоградській області у присутності понятих під час проведення особистого огляду ОСОБА_5 з його спортивної сумки виявили та вилучили 15 патронів, які згідно з висновком судово-балістичної експертизи №160 від 16.09.2010 року є боєприпасами, спортивно-мисливськими патронами калібру 5,6мм, виготовлені промисловим способом та придатні для стрільби з спортивної та мисливської зброї калібру 5,6мм, а також 5 патронів 16-го калібру, які згідно з висновком судово-балістичної експертизи №162 від 16.09.2010 року є боєприпасами, патронами 16-го калібру, які використовуються в мисливських рушницях 16-го калібру центрального бою, які ОСОБА_5 придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Направляючи справу на додаткове розслідування суд першої інстанції вказав, що у судовому засіданні встановлено, що органом досудового слідства ОСОБА_5 пред’явлено обвинувачення без вказівки на час скоєння злочину, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, і без зазначення в обвинуваченні обставин, які мають значення для правильної кваліфікації дій підсудного і існування яких об’єктивно підтверджується наявними по справі доказами. Це вказує на те, що слідчим пред’явлено ОСОБА_5 неконкретне обвинувачення та фактично не визначено, за яких обставин скоєно злочин, що порушує право підсудного на захист та його право знати, у чому він обвинувачується.
В поданій апеляції прокурор, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд. Свої доводи мотивує тим, що жодна з зазначених у постанові суду підстав щодо направлення справи на додаткове розслідування не відповідає вимогам КПК України та Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування». Зазначає, що як прокурор, так і потерпілі, та навіть захист заперечували проти направлення справи на додаткове розслідування, однак у постанові суду думка сторін не зазначена, що є порушення ст. 281 КПК України.
Посилання суду щодо порушення права на захист ОСОБА_5 спростовується позицією самого підсудного, а також його захисника-адвоката ОСОБА_2, які висловлюючи думку щодо необхідності направлення справи на додаткове розслідування пояснили, що їм відоме і зрозуміле обвинувачення, від якого вони захищаються.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції у повному обсязі та просив її задовольнити, захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, який просив постанову суду залишити без змін, потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтримали апеляцію прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.22 КПК України органи дізнання та досудового слідства зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, що не було виконано при розслідуванні справи про обвинувачення ОСОБА_5
Суд першої інстанції обґрунтовано повернув кримінальну справу на додаткове розслідування, так як під час судового розгляду справи була виявлена суттєва неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута під час судового слідства.
Так, направляючи справу на додаткове розслідування, районний суд правильно вказав, що при проведенні додаткового розслідування органам досудового слідства необхідно провести ряд слідчих дій, а саме шляхом врахування даних, отриманих під час судового слідства по справі, призначення і проведення відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_5 на місці скоєння злочину, проведення судово-криміналістичних, криміналістично-трасологічних та судово-медичної експертиз, допиту свідків, встановлених при виконанні судового доручення, визначитись з часом скоєння злочину, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, обставинами, за яких скоєно цей злочин, у тому числі, чи передувало ударам ножем ОСОБА_6 поранення його шротом з вогнепальної зброї, якими були наслідки такого поранення і за яких умов такі наслідки могли мати місце, а також встановити дійсний мотив ОСОБА_5 на вчинення цього злочину.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення є неконкретним, містить істотні суперечності та недоліки, висновки органів досудового слідства про винність останнього у вчиненні інкримінованих йому злочинів ґрунтуються на неперевірених належним чином доказах, а тому постанова суду першої інстанції зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.362, 365 КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 липня 2011 року стосовно ОСОБА_5 - без зміни.
Судді: