ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2006 Справа № 3/151
головуючого: судді Павловського П.П. –доповідач
суддів: Головко В.Г., Чус В.О
при секретарі судового засідання Ревкова Г.О.
представники сторін у судове засідання не з"явилися
розглянувши матеріали апеляційної скарги сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства “Божедарівський елеватор”, с. Щорськ, Криничанського району, Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.06 р. у справі № 3/151
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Маяк”, с. Покровка, Криничанського район, Дніпропетровської області
до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства “Божедарівський елеватор”, с. Щорськ, Криничанського району, Дніпропетровськкої області
про стягнення 52 432грн. 64 коп
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2006 року сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Маяк”, с. Покровка, Криничанського район, Дніпропетровської області
( далі –позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства “Божедарівський елеватор”, с. Щорськ, Криничанського району, Дніпропетровської області ( далі –відповідач) про стягнення 52 432грн. 64 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.06р у справі № 3/151 (суддя Юзіков С.Г).) позов задовольнив частково.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з тим, що зерно здане позивачем на зберігання відповідачеві не відповідало стандартам щодо вологості, у результаті чого неможливо було дотриматись норм щодо зернової домішки під час його сушки та зберігання, позовні вимоги про стягнення збитків, завданих безпідставним продажем Відповідачем кукурудзи Позивача підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 39 400,50 грн. (157,602 т х 250, 00 грн.), а також безпідставно отримані за Договором (неукладеним) 2 000,00 грн.
Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення, посилаючись на те, що фактично між сторонами було укладено Договір складського зберігання зерна, в зв’язку з котрим позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання зерно загальною вагою 300,124т з показниками нижче обмежених кондицій, а саме середня вологість складала 39,8 %.
Позивач в своєму відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2006р по справі № 3/151 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що договір складського зберігання № 14-К/3Б/2004 від 21.10.2004р є неукладеним, тобто таким що не відбувся. Цей факт встановлений рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2005р за справою № 39/254, яке вступило в закону силу.
В своєму клопотанні позивач просить розгляд справи відкласти, в зв”язку з судовим засіданням на цю дату у Вищому господарському суді України, м. Київ.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, вважає, що документів по справі № 3/151 достатньо для вирішення справи по суті, тому клопотання про відкладення суд залишає без задоволення.
Колегія суддів вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, між позивачем та відповідачем було укладено Договір складського зберігання № 27-К/3Б/2004 від 04.11.2004р, згідно п.1.1 та п. 1.2 Договору, зерно –плоди кукурудзи, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей.
Згідно з Договором позивач передав на зберігання зерно, загальна залікова вага, прийнятого на зберігання зерна, склала 300,124 т.
24,36 % склав середній показник зернової домішки, прийнятого на зберігання.
26.05.2005р та 31.05.2005р позивач частково отримав із зернового складу зерно заліковою вагою 142,0 т.
26.05.2005р згідно з карткою аналізу зерна, оформленою відповідачем, вологість зерна склала 13,4%, смітна домішка 7,3%, зернова домішка 38,9%.
31.05.2005р згідно з карткою аналізу зерна, оформленою відповідачем, вологість зерна склала 13,5%, смітна домішка 10%, зернова домішка 38,9%.
28.10.2005р рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 39/253 сторонами у якому були ті ж особи встановлено, що Договір є неукладеним (не відбувся), так як сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до Роз’яснення Вищого господарського суду України № 02-5/111 від 12.03.1999р. правові наслідки таких угод настають лише у вигляді повернення у початковий стан.
Згідно з ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно з п. 3.5 Договору Позивач повинен своєчасно розрахуватися за надані йому послуги з приймання, оформлення, зберігання, відвантаження зерна та надання додаткових послуг, пов'язаних із зберіганням зерна. Позивач провів оплату за послуги за Договором на підставі рахунку Відповідача від 31.05.2005р. у сумі 2000,00 грн.
Згідно з ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про те, що відповідач повинен повернути позивачеві залишок зерна кукурудзи у кількості 157,602 т.
07.11.2005р. Позивач направив на адресу Відповідача лист №67 про повернення залишку зерна кукурудзи.
17.11.2005р у відповіді на претензію відповідач вказав, що 31.10.2005р. залишок кукурудзи, заліковою вагою 157,602 т на підставі п. 12.4 Договору був реалізований за ціною 250 грн. за 1 т. Сума реалізації складає 39 400,50 грн.
Так як, рішенням суду у справі №39/253 було встановлено, що Договір є неукладеним (таким, що не відбувся), відповідач без належних підстав розпорядився зерном кукурудзи, власником якого був позивач, крім того, відповідач безпідставно отримав від позивача за Договором 2000,00 грн. за сушку, переробку, очищення зерна кукурудзи та доведення його до якісних показників.
Згідно зі ст.16, 22 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних. та інтересів можуть бути: ... 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно довідки Дніпропетровської товарної біржі про ціну позакласної кукурудзи, що склалась на біржових торгах станом на 31.10.2005р. Із довідки від 07.07.2006р. № 329-04, виданій на запит Позивача, вказано, що ціна кукурудзи об'ємом до 50 т, при зерновій домішці 20-24% становила 315,00-320,00 грн./т, при зерновій домішці до 35 % -260,00-280,00 грн./т. Із довідки тієї ж біржі від 16.06.2006р. № 292-04, виданій на запит Відповідача, ринкова ціна кукурудзи позакласної із зерновою домішкою до 43% у об'ємі 700,0 т на умовах EXW, станом на жовтень-листопад 2005р., за даними Національної асоціації бірж України склала 235,00+/-15грн./т,з ПДВ.
Згідно з ДГСТом 13634-90 "Кукурудза" обмежувальні норми для заготовлювання у зерні та качанах кукурудзи усіх класів щодо вологості становлять не більше 25%.
Зерно, здане на зберігання позивачем відповідачеві мало вологість від 35,99% до 39,80%.
За даними Дніпропетровської обласної державної хлібної інспекції, викладеними у відповіді від 03.07.2006р. за № 3-355на запит відповідача, при надходженні кукурудзи з вологістю до 38% у зерносушарку (де температура агента сушки досягає 120-140°, а температура нагріву зерна до 50° "Інструкція по сушінню продовольчого кормового зерна, насіння олійних культур та експлуатації зерносушарок") проходить інтенсивне випарювання вологи з поверхні кожного зерна, у той час, як надходження її із внутрішніх шарів загальмовано. Така диспропорція призводить до появи значних тріщин у зернах. У результаті зернова домішка після сушки, неодноразового переміщення через технологічне обладнання, збільшується за рахунок битих й пошкоджених зерен кукурудзи.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується з доводами, викладеними в рішенні суду першої інстанції тому, що у зв'язку з тим, що зерно здане позивачем на зберігання відповідачеві не відповідало стандартам щодо вологості, у результаті чого неможливо було дотриматись норм щодо зернової домішки під час його сушки та зберігання, позовні вимоги про стягнення збитків, завданих безпідставним продажем відповідачем кукурудзи позивача підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 39 400,50 грн. (157,602 т х 250, 00 грн.), а також безпідставно отримані за Договором (неукладеним) 2 000,00 грн.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.06р. у справі
№ 3/151– залишити без змін.
Апеляційну скаргу сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства “Божедарівський елеватор”, с. Щорськ, Криничанського району, Дніпропетровської області - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П.Павловський
Суддя В.Г.Головко
Суддя О.В.Чус