Справа № 2-а-1724/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

          31.10.2011 року          

Суддя Франківського районного суду м.Львова- Мікула О.І.,

розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до положень ст.183-2  КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі м.Львова про визнання дій неправомірними, зoбов’язання провести перерахунок невиплаченої щомісячної допомоги «дітям війни»за період з 01.02.2011 року по 31.07.2011 року, –

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася в суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання бездіяльності неправомірною, покладення обов’язку здійснити перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.02.2011 року по 31.07.2011 року.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни, та на підставі вимог ст.6 Закону має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки протягом 2010-2011рр. вказана допомога їй не виплачувалася, а тому просить позов задоволити. Відповідно до рішення Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п.12 ст.71, ст.11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.», якими обмежувалася дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Аналогічну позицію Конституційний Суд підтримав у своєму рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008. В подальшому дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на законодавчому рівні не зупинялася, однак відповідач всупереч положень ст. 6 Закону з лютого 2011р. по липень 2011р. не донараховував та не виплачував їй надбавку в повному розмірі. Вважає, що відповідно до п.2 ст.3 Закону, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути  обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. А тому просить позов задоволити.

Представник відповідача на адресу суду направив письмові заперечення, згідно з якими проти позову заперечив, мотивуючи тим, що на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, не визначено за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати вказаний розмір за відсутності поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини. Враховуючи вищенаведене, вважає позов безпідставним, просить в позові відмовити.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, вважаю, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 1 цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.4) і є дитиною війни.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Виплата вказаних соціальних надбавок покладається на органи пенсійного фонду України не залежно від звернення осіб за такими виплатами.

Відповідно до положень ст.3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Частина 2 ст. 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України –всі вони приймаються виключно на основі  Конституції України і повинні відповідати їй.

Частиною 3 ст.22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, оскільки позивачка має право на отримання соціальної допомоги визначеної ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і така норма закону у спірний період не була відмінена чи зупинена, тому  відповідач зобов’язаний був при нарахуванні пенсії за період з 01.02.2011р. по 22.07.2011р. здійснювати позивачці доплату у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Невиплата вказаної надбавки за цей період свідчить про бездіяльність відповідача, а тому її вимоги в частині нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії як «дитині війни»за період з 01.02.2011р. по 22.07.2011р. включно є обґрунтованими.

Крім того, на час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»також визначено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, позовні вимоги в частині нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії як «дитині війни»за період з 23.07.2011р. по 31.07.2011р. є безпідставними та необґрунтованими, оскільки у зв’язку із внесенням змін та доповненням п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2011р.», які набрали законної сили 19.06.2011р. було змінено порядок виплати  соціальної допомоги дітям війни, яка передбачена  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та визначено, що  вказана норма закону застосовується у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011р., а також прийняттям 06.07.2011 року Кабінетом Міністрів України Постанови № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року, суд  приходить до висновку про те, що відповідач зобов’язаний був нараховувати та виплачувати соціальну допомогу позивачці у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком лише до 22.07.2011р. включно. А тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Таким чином, оскільки відповідач без законних підстав не здійснив виплату належної соціальної виплати, чим порушує законні права позивача, слід визнати таку бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»за період з 01.02.2011р. по 22.07.2011р. включно протиправною та зобов’язати відповідача усунути порушення прав позивача шляхом проведення нарахування та виплати  позивачці надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за вказаний період.

Керуючись ст.ст. 7-12, 86, 161-162, 167, 183-2 КАС України, ст.ст.8, 22 Конституції України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Постановою Кабінету Міністрів України № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», -

п о с т а н о в и в :  

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі м.Львова про визнання дій неправомірними, зoбов’язання провести перерахунок невиплаченої щомісячної допомоги «дітям війни»за період з 01 лютого 2011 року по 31 липня 2011 року задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року включно.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року включно на підставі положень  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“, з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за виключенням нарахованих і сплачених позивачці сум.

У решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через районний суд.

Суддя                                                                                                    Мікула О.І.