Справа №  2-358/11

                                                           РІШЕННЯ           

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2011 року   Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М. при секретарі Скрипка-Соїна О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Косівщинської сільської ради, третя особа: ДП «Державний інститут землеустрою»про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, скасування рішень Косівщинської сільської ради, про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Косівщинської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень Косівщинської сільської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ :

          В березні місяці 2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому зазначила, що на підставі ухвали Сумського районного суду від 11.03.2005., якою була затверджена мирова угода, їй рішенням Косівщинської сільської ради від 28.07.2005. передано у власність земельну ділянку площею 0,1663 га в АДРЕСА_1, з них 0,0521 га –для обслуговування жилого будинку і господарських споруд, та 0,1142 га –для ведення особистого селянського господарства. На підставі вказаного рішення їй були виготовлені державні акти. Останнім часом між нею та ОСОБА_2 виникають конфлікти щодо користування земельною ділянкою, а 19 квітня 2010 чоловік останньої взагалі самовільно захопив  частину належної їй земельної ділянки розміром 0,03 га. Після цього вона дізналася, що ОСОБА_2 земля взагалі не виділялася, а тому державний акт на її ім*я виданий незаконно, а тому вона просить  зобов’язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкод у користуванні земельною ділянкою, рішення виконком Косівщинської сільської ради від 27.11.1998. № 190 частково скасувати, визнати нечинним і скасувати державний акт на право власності на землю на ім’я ОСОБА_2

В свою чергу ОСОБА_2 звернулася з зустрічним позовом у якому зазначає, що Державний акт на землю отриманий нею на законних підставах, згідно рішення виконкому Косівщинської сільської ради від 27.11.1998. № 190. В той же час вона зазначає, що виконком даної сільської ради 30.09.2003., 30.11.2004. та 28.07.2005. прийняв незаконні рішення, якими порушені її законні права власника земельної ділянки. Зокрема, першими двома він уточняв розміри земельної ділянки чоловіку позивачки ОСОБА_3, збільшуючи їх за рахунок її земельної ділянки, а останнім рішенням від 28.07.05. виконком, всупереч ухвали Сумського районного суду від 11.03.2005.,  визнав за ОСОБА_1 право на 1663 га землі, в той час як згідно зазначеної ухвали за позивачкою визнавалося 0,163 га землі. У зв’язку з цим ОСОБА_2 просить визнати недійсними і скасувати зазначені вище рішення виконкому Косівщинської сільської ради, а також визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1 видані ОСОБА_1

В судовому засіданні позивачка по первісному позову ОСОБА_1 та її представник свої вимоги підтримали, проти зустрічного позову заперечують.

Представник відповідача по первісному позову з позовом не згоден, зустрічний позов підтримує.

Представник третьої особи ДП «Сумський інститут землеустрою»покладається на розсуд суду.

Вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позови підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В суді встановлено, що громадянка ОСОБА_4, що мешкала на адресою: АДРЕСА_2 у користуванні мала земельну ділянку  площею 0,25 га відповідно до рішення № 108 від 16.05.1973. \а.с.20\

Пізніше, після смерті ОСОБА_4 власником домоволодіння АДРЕСА_2 в порядку спадкування став її онук ОСОБА_5.

Згідно рішення виконавчого комітету Косівщинської сільської ради № 205 від 18.11.95. «Про приватизацію земельних ділянок»у приватну власність ОСОБА_5 була виділена земельна ділянка розміром 0,20 га \а.с.22-24\

Рішенням виконавчого комітету Косівщинської сільської ради № 190 від 27.11.1998. «Про затвердження технічного звіту по складанню державних актів на право приватної власності на землю жителям АДРЕСА_2»були внесені уточнення площ земельних ділянок, внаслідок чого ОСОБА_5 була надана земельна ділянка розміром вже 0,2891 га, з них: під ріллею –0,1796 га, а під садибою –0,1095 га. \а.с.18-21\

Після цього ця земельна ділянка була приватизована, але державний акт на право приватної власності на землю 10.02.2000. був виданий на ім’я ОСОБА_2 –дружини ОСОБА_5, хоча земельна ділянка їй ніколи не виділялася. \а.с.25\.

На підставі рішення Косівщинської сільської ради від 17.09.1993. чоловікові позивачки –ОСОБА_3 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,14 га по АДРЕСА_1. Ця земельна ділянка межує з земельною ділянкою ОСОБА_5 \а.с.8-10\.

Рішенням десятої сесії Косівщинської сільської ради від  30.09.2003. розмір земельної ділянки ОСОБА_3 був уточнений, був затверджений новий розмір належної йому земельної ділянки, переданої йому у приватну власність, зокрема, передано йому 0,16 га, з них 0,09 га –для обслуговування жилого будинку, 0,07 га для ведення особистого підсобного господарства. Прийнято рішення про видачу йому державного акта на цю земельну ділянку \а.с.11\.

30.11.2004 р. п’ятнадцята сесія Косівщинської сільської ради знову уточнює розмір земельної ділянки ОСОБА_3, затверджується площа його земельної ділянки в розмірі вже 0,1663 га, з них 0,0521 га –для обслуговування жилого будинку та 0,1142 га для ведення особистого селянського господарства і дається дозвіл на видачу йому державного акта на земельну ділянку у цьому розмірі. \а.с.12\

У зв’язку з припиненням  сумісного проживання між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 і розподілом майна 11 березня 2005 року Сумським районним судом була постановлена ухвала про затвердження мирової угоди, згідно якої ОСОБА_1 у власність було реально виділено домоволодіння по АДРЕСА_1 і присадибна земельна ділянка при ньому площею 0,163 га \а.с.15\

У 2006 році ОСОБА_1 були виготовлені державні акти на право приватної власності на землю, але не в тому розмірі, як зазначено в ухвалі суду, а в розмірі 0,1663 га, в тому числі: 0,0521 га –для обслуговування жилого будинку та 0,1142 га –для ведення сільського господарства \а.с. 13-14\.

Суд вважає, що державні акти видані як на ім’я ОСОБА_2 так і на ім’я ОСОБА_1 повинні бути визнані нечинними і скасовані, оскільки, ОСОБА_2 земельна ділянка рішенням виконавчого комітету Косівщинської сільської ради взагалі ніколи не виділялася, а державний акт їй був виданий, що стосується державного акту ОСОБА_1 то він також повинен бути скасований, оскільки виданий на іншу площу земельної ділянки ніж ухвалено рішенням суду.

Також на думку суду повинно бути скасовано рішення виконавчого комітету Косівщинської сільської ради № 190 від 27 листопада 1998 року в частині уточнення площі земельної ділянки ОСОБА_5, оскільки, невідомо за рахунок чого була збільшена його земельна ділянка, адже  попередня мешканка будинку АДРЕСА_2 в с. Косівщина  ОСОБА_4 мала 0,25 га, потім ОСОБА_5 за цією ж адресою виділяється 0,20 га і раптом у 1998 році йому у цьому ж місці виділяється 0,2891 га.

Також незрозуміло за рахунок чого збільшувалася земельна ділянка ОСОБА_3, яка межує з земельною ділянкою ОСОБА_5, а потім і земельна ділянка ОСОБА_1 Спочатку рішенням сільської ради йому виділено 0,14 га, потім 0,16 га, потім 0,1663 га, за рахунок чого? Можливо ці збільшення як одного так і другого відбувалися за рахунок суміжного землекористувача.

Судом було зроблено доручення Косівщинській сільській раді на предмет обміру спірних земельних ділянок з метою встановлення фактичного розміру обох земельних ділянок і відповідності їх державним актам. В результаті було встановлено, що земельна ділянка площею 0,0436 га являється спірною, оскільки, обидві сторони, виходячи з державних актів, в рівній мірі претендують на неї.

Суд вважає, що така ситуація склалася внаслідок прийняття поспішних рішень сільською радою по закріпленню  земельних ділянок між суміжними землекористувачами, без фактичного їх обміру.

Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За таких обставин зазначені вище рішення сільської ради повинні бути визнані недійсними і скасовані, а державні акти на право приватної власності обох сторін визнані нечинними і скасовані. Суд вважає, що скасуванню підлягає державний акт ОСОБА_1 лише щодо земельної ділянки площею 0,1142 га., що посвідчує її право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, оскільки спір йде саме про землю такого призначення.

Взаємні вимоги сторін щодо зобов’язання не чинити перешкод одна одній у користуванні земельними ділянками не підлягають задоволенню зв’язку з обставинами, що викладені вище.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.18, 153, 140,155 ЗК України, ст.ст. 203, 315, 373, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

          Первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

          Визнати частково недійсним і скасувати рішення виконкому Косівщинської сільської ради № 190 від 27 листопада 1998 року в частині уточнення звіту і уточнення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 на ім’я ОСОБА_5.

          Визнати нечинним і скасувати державний акт серії 1У-СМ № 013403 на право приватної власності ОСОБА_2 на землю за адресою: АДРЕСА_2.

          Визнати недійсними та скасувати рішення Косівщинської сільської ради від 30.09.2003. «Про уточнення земельної ділянки ОСОБА_3.», від 30.11.2004. «Про уточнення земельної ділянки ОСОБА_3.»та від 28.07.2005. «Про надання земельної ділянки ОСОБА_1.».

          Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1142 га, що розташована по АДРЕСА_1 в с. Косівщина для ведення особистого селянського господарства.

          В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд на протязі десяти днів після його проголошення.

Суддя                                                                                 Б.М.Клочко.