Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11-899/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Кореняк
Категорія - 24 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2011
колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого –судді Медведенка Ю.С.,
суддів: Кадегроб А.І., Олексієнко І.С.,
з участю прокурора Ещенко О.П.,
захисника-адвоката ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
підсудних: ОСОБА_4 та ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 вересня 2011 року, якою кримінальну справу щодо
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, не судимого,
та
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Кіровограда, Кіровоградської області, українки, громадянки України, освіта вища, розлученої, зареєстрованої: АДРЕСА_2, проживаючої: АДРЕСА_3, приватного підприємця, не судимої,
повернуто прокурору Кіровоградської області для організації проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.191 ч.5; 28 ч.2, 366 ч.2; 366 ч.2; 15 ч.2, 368 ч.2; 368 ч.2; 364 ч.2 КК України, а ОСОБА_5 за ст.ст.28 ч.2, 366 ч.2 КК України.
Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування суд першої інстанції вказав, що вивчення Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»і відповідної посадової інструкції свідчать, що вони не містять положень про наявність у завідувача сектора правової роботи –ОСОБА_4 повноважень відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я, виплачуючи йому щомісяця грошову суму в разі часткової втрати працездатності, а також перераховувати розмір страхових виплат у разі підвищення розміру заробітної плати. Це означає, що обвинувачення по справі в частині неправомірного використання ОСОБА_4 наданих йому службових повноважень очевидно суперечить наявним матеріалам, при тому, що в самому обвинуваченні взагалі не вказано, які саме, офіційно надані йому за посадою, службові повноваження і яким чином використовував ОСОБА_4 для заволодіння майном Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві; які саме дії, що міг або повинен був виконати ОСОБА_4 з використанням покладених на нього обов’язків (яких саме обов’язків), ним були виконані або не виконані в інтересах осіб, що передавали йому грошові кошти; які саме надані йому повноваження або фактичні можливості використовував ОСОБА_4 всупереч інтересам служби; в чому полягало використання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 службового становища при підробленні документів, які не були предметом їхньої службової діяльності.
В обвинуваченні зазначено, що ОСОБА_4, завдяки своєму службовому становищу, з метою одержання хабара, вживав заходи до виконання іншими службовими особами в інтересах осіб, що мали право на отримання відшкодування, дій по нарахуванню доплат страхових виплат. Проте, не вказано, які саме особливості службового становища ОСОБА_4 надавали йому можливість впливати на інших службових осіб, хто ці службові особи, які дії вони виконували в інтересах осіб, що мали право на отриманий відшкодування, а також, в чому полягав вплив на них ОСОБА_4
Не вказано в обвинуваченні, які саме завідомо неправдиві документи складав і видавав ОСОБА_4, коли неправдиві відомості вносив до ксерокопій актів про нещасний випадок на виробництві.
ОСОБА_4 не мав службових повноважень на здійснення виплат відшкодування шкоди потерпілим чи здійснення перерахунку розміру належного їм до виплати відшкодування. Відповідно до посадової інструкції його участь у процедурі здійснення перерахунку розміру відшкодування взагалі не була обов’язковою, так само, як юридичного значення не мало візування ОСОБА_4 особових справ потерпілих. За таких обставин способом заволодіння ОСОБА_4 коштами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не могло бути використання ним своїх службових повноважень.
Проте, на заволодіння такими коштами ОСОБА_4, шляхом обману, прямо вказують обставини, зазначені в обвинуваченні по справі, а саме використання ОСОБА_4 для отримання коштів від потерпілих внаслідок трудового каліцтва та професійних захворювань їхньої юридичної необізнаності, незадовільного стану здоров’я, потреби в коштах; отримання коштів від вказаних осіб, як при наявності законних підстав для здійснення їм перерахунку розміру відшкодування шкоди, так і при відсутності таких підстав; отримання ОСОБА_4 грошових коштів потерпілих залежно від бажання останніх (частина свідків після отримання коштів відмовились від передачі частини цих коштів ОСОБА_4); наявність прямого причинного зв’язку між прийняттям начальником відділення виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_6 рішення про проведення перерахунку розміру виплат і виплатою громадянам відповідних грошових коштів при тому, що, як вважає орган досудового слідства, сам ОСОБА_6 не був обізнаний із злочинними намірами ОСОБА_4, тобто, також був введений в оману відносно існування законних підстав для здійснення перерахунку розмірів щомісячних страхових виплат; використання ОСОБА_4 документів з неправдивою інформацією для проведення відділенням виконавчої дирекції Фонду перерахунку розміру страхових виплат або отримання для цього необхідних рішень судів.
Не з’ясовано в період досудового слідства і взагалі не зазначено в обвинуваченні, яким чином документи, які виготовлялися ОСОБА_4 від імені ВАТ «Кіровоградбуд», «Кіровоградрембуд», ДП «Кіровоград-Універсал»ВАТ «Кіровоградбуд»і в подальшому використовувались при здійсненні перерахунку розміру страхових виплат, посвідчувались належною печаткою підприємства. Більш того, місце знаходження вказаних документів взагалі не встановлено.
Для визначення дійсного розміру шкоди, завданої Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, завданого незаконним перерахунком страхових виплат громадянам, по справі є необхідним проведення судово-економічної експертизи. Підлягають додатковому вивченню обставини, пов’язані з підробкою документів ОСОБА_4 і ОСОБА_5, враховуючи, що обидва підсудних пояснюють, що взагалі не були знайомі, і при цьому обвинувачуються в скоєнні службового підроблення за попередньою між собою змовою.
В апеляції прокурор, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати постанову суду, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що висновки суду є передчасними, оскільки судом не надано всебічну оцінку всіх матеріалів справи, якими, незважаючи на часткове визнання вини підсудними, доведено вину ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Наведені судом недоліки можливо усунути в ході судового слідства шляхом використання можливостей, передбачених ст.315-1 КПК України.
Заслухавши доповідача, у дебатах прокурора, яка підтримала свою апеляцію, захисника-адвоката ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, а також підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які висловились про залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без зміни, виходячи з таких підстав.
Під час проведення досудового розслідування органи досудового слідства допустили суттєву неповноту та неправильність додаткового розслідування, які не можуть бути усунені під час судового слідства. У зв'язку з суттєвою неповнотою та неправильністю досудового розслідування органи досудового слідства пред'явили ОСОБА_7 обвинувачення, яке є не конкретним, суперечливим, тобто таким, що не відповідає вимогам ст.132 та ст.43 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 281 ч.1 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Згідно вимог ст.43 КПК України обвинувачений має право знати, у чому він обвинувачується, а ст.132 КПК України передбачає, що у постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути вказано на злочин, у якому обвинувачується особа, притягнута до кримінальної відповідальності, час і місце та обставини вчинення злочину, і стаття кримінального закону, якою передбачений цей злочин.
Виходячи із змісту наведених норм процесуального закону обвинувачення, пред'явлене підсудному, повинне бути абсолютно конкретним, обґрунтованим доказами, не повинне містити суперечностей. Не конкретне та суперечливе обвинувачення позбавляє особу можливості ефективно здійснювати свій захист, тобто пред'явлення не конкретного обвинувачення порушує право підсудних на захист.
Наведені вище вимоги кримінально-процесуального закону органом досудового слідства залишено поза увагою. Зокрема, пред’явлене обвинувачення не містить опису які службові повноваження і яким чином використовував ОСОБА_4 для заволодіння майном Фонду, які му повноваження або фактичні можливості використовував останній всупереч інтересам служби, а також в чому полягало використання службового становища при підробленні документів, які не були предметом службової діяльності. В обвинуваченні не викладено, яким чином ОСОБА_4 вживав заходи до виконання іншими службовими особами дій по нарахуванню доплат страхових виплат та які завідомо неправдиві документи складав і видавав, коли неправдиві відомості вносив до ксерокопій актів про нещасний випадок. Поза увагою слідства залишено, що відповідно посадової інструкції ОСОБА_4, участь останнього у процедурі здійснення перерахунку розміру відшкодування взагалі не була обов’язковою, а візування особових справ потерпілих ОСОБА_4 не мало юридичного значення. Натомість, про заволодіння коштами ОСОБА_4, шляхом обману, прямо вказують обставини, зазначені в обвинуваченні по справі, а саме використання для отримання коштів від потерпілих їхньої юридичної необізнаності. Слідством не з’ясовано та не вказано в обвинуваченні яким чином документи, які виготовлялися ОСОБА_4 від імені ВАТ «Кіровоградбуд», «Кіровоградрембуд», ДП «Кіровоград-Універсал»ВАТ «Кіровоградбуд»і в подальшому використовувались при здійсненні перерахунку розміру страхових виплат, посвідчувались належною печаткою підприємства, а місце знаходження вказаних документів взагалі не встановлено. Зважаючи на інкримінування матеріальних складів злочинів, слідство повинно було встановити дійсний розмір шкоди, яку заподіяно Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що можливо лише шляхом проведення судово-економічної експертизи. Крім цього, підсудні ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вказують, що не були знайомі, проте обвинувачення інкримінує останнім службове підроблення за попередньою змовою, тобто міститься протиріччя, які підлягають усуненню в ході додаткового розслідування.
Таким чином, проаналізовані матеріали справи свідчать, що досудове розслідування проведено із грубим порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а пред’явлене обвинувачення є неконкретним та базується на доказах, що містять суперечності і протиріччя, тобто позбавляють можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення, що обґрунтовано відзначено судом першої інстанції в оскаржує мій постанові.
Для усунення викладених порушень та дослідження суттєвих обставин справи, необхідно проводити як слідчі дії, так і оперативно-розшукові заходи, здійснення яких у рамках судового слідства не можливо, навіть із використанням можливостей, передбачених ст.315-1 КПК України, а тому колегія суддів вважає, що висновок суду першої про необхідність повернення даної кримінальної справи на додаткове розслідування є правильним та обґрунтований достатніми аргументами.
Після детального дослідження усіх обставин та доказів у справі, органам досудового слідства необхідно визначитись із наявністю чи відсутністю в діях ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ознак злочину, а також відповідно здобутим доказами та закону кваліфікувати дії останніх. При цьому органи досудового слідства зобов'язані забезпечити дотримання вимог закону стосовно конкретності обвинувачення, як гарантії дотримання права на захист.
Доводи апеляції прокурора про передчасність висновків суду та можливість усунення недоліків досудового слідства в ході судового слідства є необґрунтованими, оскільки наведений вище аналіз матеріалів кримінальної справи свідчить, що усунути недоліки досудового слідства можливо лише за умови проведення, як слідчих дій так і оперативно-розшукових захід, а це не можливо навіть із використанням положень ст.315-1 КПК України.
Будь-яких нових не перевірених обставин в апеляції прокурора не наведено, а тому колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції необхідно залишити без зміни, оскільки вона є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 вересня 2011 року, якою кримінальну справу щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернуто прокурору Кіровоградської області на додаткове розслідування –без зміни.
Судді:
Медведенко Ю.С. Кадегроб А.І. Олексієнко І.С.