МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ_____________
Справа №1519/2-6617/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2011 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Сегеди О.М.
при секретарі - Гриценко А.С.,
за участю перекладача громадянина ОСОБА_1 Аль-Шейк ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: відділ реєстрації актів цивільного стану Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області про визнання батьківства,
встановив:
У серпні 2011р. громадянин ОСОБА_6 ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: відділ реєстрації актів цивільного стану Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, посилаючись на те, що на початку 2009р. перебуваючи в Україні, він познайомився з відповідачкою, з якою вони стали регулярно зустрічатися і мали близькі стосунки. Позивач зазначав, що весною 2009р., ОСОБА_5 відчула вагітність, про що повідомила його. Він не заперечував свого батьківства відносно дитини. Вони стали проживати разом однією сім’єю без реєстрації шлюбу. На початку 2010р. він виїхав по справам до ОСОБА_6. 17 лютого 2010 р., коли він знаходився в ОСОБА_6, відповідачка народила доньку ОСОБА_7, яку зареєструвала за своїм прізвищем. Також з її слів був записаний батько дитини –ОСОБА_8, якого фактично не існує. Після повернення на Україну, позивач продовжує проживати з відповідачкою однією сім’єю, вони разом виховують доньку, яка вважає його своїм батьком. Позивач не згоден з тим, що в свідоцтві про народження доньки, він не вказаний її батьком. Вважаючи, що дані обставини порушують його права та права його дитини, позивач просив суд визнати його батьком ОСОБА_7, 17.02.2010року народження.
Позивач та його представник в судовому засідання позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала та просила їх задовольнити. Крім того, пояснила, що з 1999р. проживає однією сім’єю з відповідачем. Весною 2009р. вона завагітніла. Оскільки на час народження дитини, позивач був відсутній в Україні, вона записала доньку на своє ім’я. Батько дитини в свідоцтві про народження був записаний з її слів. Також ОСОБА_5 підтвердила факт того, що рідним батьком її доньки є позивач, а саме: ОСОБА_3 ОСОБА_4, про що надала заяву (а.с.48).
19.09.2011р. представник позивача, діючий за довіреністю в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з’явилася, надала заяву про визнання позову та слухання справи в її відсутність (а.с.37).
Представник відділу реєстрації актів цивільного стану Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області в судове засіданні не з’явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином. До суду була направлена заява вказаного відділу про підтримання позовних вимог та про розгляд справи за відсутністю їх представника (а.с.15).
Відповідно до ст. 169 ЦПК України суд приймає рішення за наявними в справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
2
Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою 12, розділом третім Сімейного кодексу України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.
Справа підсудна Малиновському районному суду, оскільки відповідачка разом з позивачем проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою з місяця проживання (а.с.49).
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_3 ОСОБА_4, 17.02.1967року народження, є громадянином ОСОБА_6, що підтверджується його прикордонним паспортом (а.с.17).
Позивач перебуває на території України на законних підставах, оскільки йому надано статус біженця, що підтверджується довідкою Управління міграційної служби в Одеській області від 14.04.2011р. (а.с.67).
З пояснень сторін вбачається, що з 2009р. до теперішнього часу вони перебувають у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу. Весною 2009р. ОСОБА_5 завагітніла і від сумісного проживання у сторін народилася донька ОСОБА_7, 17.02.2010року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.8).
Оскільки на час народження дитини позивач на території України не знаходився, то мати дитини ОСОБА_5 зареєструвала народження дитини відповідно до вимог ст. 135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с.51).
Відповідно до ч.3 п.2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду. Згідно з п.1 ст.135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
У відповідності до ст. 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяв, право на подання яких встановлено статтями 126 і 127 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідачка в судовому засіданні не заперечувала факт батьківства позивача щодо доньки ОСОБА_7, що підтверджується її письмовою заявою (а.с.48).
Допитані судом в судовому засіданні як свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вказували суду на те, що тривалий час знають сторони і можуть достовірно стверджувати, що з 2009р. по теперішній час вказані особи проживали та проживають однією сім’єю в квартирі АДРЕСА_1, ведуть спільне господарство. Також вказували на те, що у лютому 2010р. відповідачка народила доньку, батьком якої є позивач, останній турбується про дитину, приділяє багато уваги як до дитини, так і до відповідачки (а.с.39,40).
Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності та в спів становленні, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні встановленні обставини, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. За такими обставинами суд доходить до висновку, що позовні вимоги про встановлення батьківства ОСОБА_3 ОСОБА_4, щодо ОСОБА_7, 17.02.2010року народження підлягають задоволенню.
Суд вважає, що позивач обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом, оскільки позовні вимоги відповідають інтересам дитини.
Судовий збір по справі складає 8,50 грн., ІТЗ судового розгляду складає 37,00 грн, які позивач повністю сплатив при зверненні до суду.
Керуючись ст. 128, 135 СК України, ст. 10, 11,209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
3
вирішив :
Позовні вимоги ОСОБА_3 ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: відділ реєстрації актів цивільного стану Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області про визнання батьківства –задовольнити.
Визнати, що ОСОБА_3 ОСОБА_4, 17.02.1967року народження, громадянин ОСОБА_6 є рідним батьком малолітній ОСОБА_7, 17.02.2010року народження, громадянки України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: О.М. Сегеда