Справа № 22-а-1481/11 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук А.В.
Категорія 70( 10.3.1) Доповідач в 2-й інстанції: Мацей М. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого- судді Мацея М.М.,
суддів: Курій Н.М., Павлишина О.Ф.,
при секретарі Колодці М.І.,
у відсутності сторін, розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 29 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії дітям війни, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернувся 07.07.2009 року до суду із позовом, в якому просив зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області нарахувати в його користь недоплачену як дитині війни щомісячну надбавку до пенсії за період з 2006 - 2009 роки.
Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 29 грудня 2009 року позов задоволено частково. Поновлено позивачу строк звернення до суду, визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12 2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а також з 01.01.2009 року по 29.12.2009 року. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12 2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а також з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків.
Сторони у справі в судове засідання не з’явилися, тому відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних підстав.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону, а згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а тому позовні вимоги за 2007 рік підлягають задоволенню за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, а за 2008 рік –з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року.
Оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік»не було зупинено чи обмежено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року (в межах заявлених позовних вимог).
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи. Мотиви та доводи, наведені у апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а відсутність бюджетного фінансування, на яку покликається відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Оскільки в суді першої інстанції відповідач не заявляв клопотання про застосування до спірних правовідносин річного строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови з підстав пропуску позивачем такого строку.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ч. 2 ст. 20 КАС України, Законом України від 02 грудня 2010 р. № 2748/VІ „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення Закону України „Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами, ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212 КАС України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області відхилити.
Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 29 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: