копія

Справа 33-337/11, 2011 року                    Головуючий в 1-й інстанції      Шклярук В.М.

Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП                                                                 Доповідач Болотін С.М.                                       

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11.11.2011                                                                  м. Хмельницький.

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області Болотін С.М., при секретарі Задоян Ю.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Дунаєвецького районного суду від 6 липня 2011 року,-

в с т а н о в и в :

          Постановою судді Дунаєвецького районного суду від 6 липня 2011 року                              

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 охоронця «Правової та економічної безпеки», одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину,-

визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на два роки.

          За постановою судді, 27 травня 2011 року о 7 год. 20 хв. ОСОБА_2 в м. Дунаївці по вул. Шевченка керував транспортним засобом моторолером, без номерного знаку, з ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження відповідно до встановленого  порядку огляду на стан сп’яніння ухилився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить постанову судді змінити та пом’якшити накладене стягнення, оскільки на його думку, суддя незаконно і необґрунтовано, у його відсутність, постановив рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності. Зазначає, що суд не вказав жодного доводу, на підставі якого обрав саме такий вид адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, який визначив без врахування особи порушника, його майнового стану та пом’якшуючих обставин.

Одночасно ОСОБА_2 заявив клопотання, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження цієї постанови, оскільки не був повідомлений про час та дату розгляду справи, не був присутнім у судовому засіданні, а про винесення постанови місцевого суду дізнався лише 19 жовтня 2011 року, так як перебував по сімейним обставинам за межами держави.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, з посиланням на зазначені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчинені правопорушення при зазначених у постанові обставинах відповідає матеріалам справи і не заперечується в апеляції, як не оспорюється і кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини вчинення адміністративного правопорушення в час та при обставинах викладених в постанові повністю ствердив і сам ОСОБА_2 в процесі апеляційного розгляду.

Як стверджується не спростованими даними повідомлення про вручення поштового повідомлення, ОСОБА_2, належним чином, у встановленому законом порядку був повідомлений про день та час судового розгляду справи, що ствердив власноручним підписом (а.с. 5).

Однак, будучи належним чином, у встановленому законом порядку повідомлений про день та час судового розгляду, ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, заяви про відкладення слухання справи суду не надав.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об’єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, ОСОБА_2 не надано, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.

Наведені докази повністю спростовують доводи апеляції про необґрунтованість притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та порушення його прав в процесі розгляду справи по суті.

Ретельно проаналізувавши докази в їх сукупності, суддя дав їм належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини              ОСОБА_2, у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, як вбачається з постанови місцевого суду, визначаючи вид стягнення за вчинені ОСОБА_2 дії при керуванні автомобілем, суддя належним чином не врахував положення вимог ст. 33 КУпАП та визначив стягнення фактично в максимальному розміру в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Однак, з таким висновком не можна погодитись, оскільки він не ґрунтується на вимогах закону та постановлений без врахування особи порушника та фактичних обставин справи.

Зокрема, відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

За таких обставин, вважаю, що накладення на апелянта адміністративного стягнення фактично в максимальному розмірі, не відповідає фактичним обставинам справи та особі правопорушника.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема даних протоколу про адміністративне правопорушення та постанови судді, ОСОБА_2 вперше притягується до адміністративної відповідальності, повністю визнав свою вину у вчиненні правопорушення та щиро кається у скоєному, від самих його дій не наступили негативні наслідки для життя та здоров’я людей, позитивно характеризується за місцем проживання, надає послуги по перевезенню, що фактично є єдиним засобом для існування та утримання сім’ї.

Більше того, за наявності альтернативних санкцій суддя жодним чином не мотивував своє рішення щодо обрання правопорушнику найсуворішого стягнення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, приходжу до переконання про можливість пом’якшення ОСОБА_2 накладеного суддею стягнення до штрафу, що є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.  

В той же час, всупереч вимогам ст. 285 КУпАП у матеріалах справи відсутні підтвердження того, що копія постанови судді була направлена             ОСОБА_2, що перешкодило своєчасному її оскарженню.    

За таких обставин, строк на її апеляційне оскарження підлягає поновленню.   

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, -   

п о с т а н о в и в :

        Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.     

Постанову судді Дунаєвецького районного суду від 6 липня 2011 року щодо ОСОБА_2 змінити.

За ч. 1 ст. 130 КУпАП накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. (три тисячі чотириста грн.).

В решті постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/

         З оригіналом згідно:

         Суддя Апеляційного суду                                                    

         Хмельницької області                                                                  С.М. Болотін