Справа № 11-329/11Головуючий у 1-й інстанції Левків А.І.
Категорія - ч.1 ст.125 КК УкраїниДоповідач - Іващенко О.Ю.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого —Іващенка О.Ю.
Суддів — Крукевича М.Н., Галіян Л.Є.
засудженої —ОСОБА_4
потерпілої –ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_4 на вирок Збаразького районного суду від 07 червня 2011 року, яким, -
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м.Збараж Тернопільської області, жителька АДРЕСА_1, громадянка України, з середньою освітою, одружена, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацююча, раніше несудима, -
засуджена за ч.1 ст.125 КК України до 70 годин громадських робіт.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка м. Збараж Тернопільської області, жителька АДРЕСА_1, громадянка України, з середньою освітою, одружена, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацююча, раніше несудима,-
виправдана за ч.1 ст.125 КК України за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 в користь потерпілої ОСОБА_5 1500 грн. завданої моральної шкоди та 2000 грн. вартості оплаченої нею правової допомоги адвоката.
Згідно вироку суду, 15 вересня 2009 року приблизно о 18 год. біля господарства ОСОБА_4, що в АДРЕСА_2 Збаразького району Тернопільської області, між ОСОБА_4, ОСОБА_6 з однієї сторони та ОСОБА_5 з іншої сторони, на грунті особистих неприязних відносин виник конфлікт, під час якого ОСОБА_4, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер і значення своїх дій, схопила ОСОБА_5 за руки, шарпала її та умисно нанесла їй декілька ударів руками в ділянку лівої та правої руки, чим спричинила останній тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на руках, які згідно висновку експерта №1470 від 19.08.2010 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В апеляції ОСОБА_4 просить вирок Збаразького районного суду скасувати та постановити новий вирок, яким виправдати її за ч.1 ст.125 КК України, посилаючись на те, що висновок суду про доведеність її вини у вчиненні даного злочину не ґрунтується на матеріалах кримінальної справи та не відповідає фактичним обставинам справи. Вказує на те, що в ході конфлікту з потерпілою ОСОБА_5 вона, захищаючись від удару вузликом, у якому знаходилась картопля, штовхула ОСОБА_5, від чого остання впала на землю. Стверджує, що умисних ударів потерпілій ОСОБА_5 не наносила, в матеріалах справи відсутні дані щодо механізму отримання потерпілою тілесних ушкоджень. Судом не дано належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, не досліджено, як саме потерпілій були спричинені тілесні ушкодження, у вироку не наведено показів свідків. Крім цього, ОСОБА_4 в апеляції вказує на необгрунтовано великий розмір сум стягнення на відшкодування моральної шкоди та правової допомоги адвоката, оскільки суд не навів у вироку у чому полягали моральні страждання потерпілої, а в матеріалах кримінальної справи відсутні докази оплати потерпілою правової допомоги.
Заслухавши суддю-доповідача, засуджену ОСОБА_4, яка підтримала апеляцію та заперечила проти звільнення її від кримінальної відповідальності з підстав застосування акту про амністію, а також проти звільнення її від кримінальної відповідальності у зв”язку із закінченням строків давності, потерпілу, яка вважає апеляцію засудженої необґрунтованою, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено перевіркою справи судом першої інстанції дотримано вимог кримінально-процесуального закону, спрямованих на встановлення у справі об'єктивної істини. Викладені в апеляції засудженої ОСОБА_4 доводи про те, що її вина не підтверджена зібраними у справі доказами і висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є безпідставними.
Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за який її засуджено, підтверджений показаннями свідків та іншими, наявними в матеріалах справи доказами, які належним чином досліджені судом.
Так, з показань потерпілої ОСОБА_5 убачається, що 15 вересня 2009 року приблизно о 18.00 год. біля господарства ОСОБА_4, що в АДРЕСА_1. Підчас сконфлікту, який розпочався з ОСОБА_6 до неї підійшла ОСОБА_4, яка схопила її за руки, почала шарпати, потім наносити їй удари руками по руках та грудях, після чого штовхнула її в груди, від чого вона, ОСОБА_5, впала на руки та коліна. Після цього, ОСОБА_4 вдарила її один чи два рази ногою в стегно (а.с.205).
Допитана судом свідок ОСОБА_7 пояснила, що 15 вересня 2009 року, повернувшись додому з роботи біля 19.00 год., застала вдома свою мати –ОСОБА_5, в якої були подерті руки та побите ліве коліно, після чого надала їй медичну допомогу. На наступний день її матір поїхала в лікарню. (а.с.208)
З показів свідка ОСОБА_8 вбачається, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_4 у с.Старий Збараж. 15 вересня 2009 року близько 18.00 год. вона була на своєму городі та бачила, як ОСОБА_6 сварилась із ОСОБА_5 Потім до них підійшла ОСОБА_4 і нанесла ОСОБА_5 приблизно три удари кулаком в груди від чого ОСОБА_5 впала на землю. (а.с. 210)
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що 15 вересня 2009 року він працював на городі в ОСОБА_4 При цьому він бачив, що ОСОБА_5 кинула ОСОБА_10 в груди якимось клубком, на що ОСОБА_4 її штовхнула і ОСОБА_5 впала на землю. (а.с.214)
Згідно висновку експерта №1470 від 19 серпня 2010 року, при судово-медичному обстеженні у ОСОБА_5 було виявлено синці і садна на руках та синець лівого коліна. Встановлені у ОСОБА_5 ушкодження рук, зважаючи на форму синців (круглі, овальні), іх невеликі розміри, розташування переважно групами, на протилежних поверхнях кінцівок та форму, розміри і розташування саден (смугасті поздовжні), загалом властиві для утворення від стискаючої дії пальців рук і їх нігтів та виникли внаслідок щонайменше 5-ти травмуючих впливів. Синець передньої поверхні лівого коліна міг виникнути при падінні і ударі коліном по підлягаючої поверхні та є наслідком щонайменше одного травмуючого впливу. Утворення виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень за обставин, на які вона вказувала при судово-медичному обстеженні не виключається (а.с.86-89).
З урахуванням проведеного аналізу вищевказаних доказів у їх повній сукупності, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_4, у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5, внаслідок застосування засудженою фізичного насильства, що виразилося у шарпанні потерпілої ОСОБА_5 за руки та нанесенні декількох ударів руками в ділянку лівої та правої руки потерпілої, вчинених саме ОСОБА_4
За вищевказаних обставин, з урахуванням сукупності зібраних і належним чином проаналізованих доказів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину за обставин, зазначених у вироку, вірно кваліфікував її дії за ч. 1 ст. 125 КК України, а тому твердження засудженої, що її вина не доведена і висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є безпідставними.
Заперечення засудженої ОСОБА_4 в апеляції про те, що вона не наносила ударів потерпілій ОСОБА_5 детально розглядались судом і спростовані наведеними у вироку, вищевказаними доказами.
Щодо виправдання підсудної ОСОБА_6 за ч.1 ст.125 КК України за відсутністю в її діях складу злочину, то вирок суду першої інстанції в цій частині ніким не оскаржується.
Посилання засудженої ОСОБА_4 про стягнення з неї неправомірно великих сум на оплату правової допомоги адвоката та в рахунок відшкодування моральної шкоди потерпілій також є необґрунтованими.
Згідно наявної у матеріалах справи довідки, потерпіла ОСОБА_5 14 жовтня 2009 року внесла в касу юридичної консультації 4000 грн. по справі приватного обвинувачення в порядку ст.27 КПК України (а.с.15). Ці ж обставини підтверджуються квитанцією адвоката ОСОБА_11 до прибуткового касового ордеру № 27 від 14.10.2009 року, згідно якого потерпілою ОСОБА_5, внесено, гроші в сумі 4000 грн. за надання правової допомоги, долучену представником потерпілої на стадії апеляційного розгляду справи.
Щодо стягнення 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди потерпілій, то на переконання колегії суддів, воно є законним, обґрунтованим та відповідає спричиненим потерпілій ОСОБА_5, злочинними діями засудженої ОСОБА_4, моральним стражданням і таке стягнення належним чином мотивовано судом першої інстанції у вироку.
Що стосується призначеного засудженій покарання, то колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 підлягає звільненню від відбування покарання виходячи з наступного.
Відповідно ст.74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.
Таким чином, враховуючи те, що з дня вчинення ОСОБА_4 злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за який її засуджено до 70 годин громадських робіт, минуло більше двох років і вирок Збаразького районного суду від 07 червня 2011 року стосовно неї не набрав законної сили, колегія суддів прийшла до висновку, що засуджена ОСОБА_4 підлягає звільненню від призначеного покарання, у зв’язку із закінченням строків давності.
На підставі наведеного, керуючись ч.5 ст.74, п.1 ч.1 ст.49 КК України, ст.365, 366, 373 КПК України, колегія суддів, —
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженої ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Збаразького районного суду від 07 червня 2011 року про засудження ОСОБА_4 за ч.1 ст.125 КК України – змінити.
Звільнити засуджену ОСОБА_4 від основного покарання у виді 70 годин громадських робіт, призначеного за вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 07 червня 2011 року, на підставі ч.5 ст.74, п.1 ч.1 ст.49 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності.
В решті вирок суду залишити без змін.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Ю. Іващенко