Справа № 2-397/11

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м    У к р а ї н и

          "20" жовтня 2011 р.                         Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

           головуючої судді Шевчук Л.  П.

при секретарі Поліщук Л. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику позовну заяву Акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по кредиту, посилаючись на те, що 6 листопада 2007 р. між АТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1, був укладений кредитний договір № 11247674000 і згідно з умовами договору відповідачеві були надані кредитні кошти в національній валюті у сумі 77 000 (сімдесят сім тисяч) гривень до 5 листопада 2014 року та відсотковою ставкою за користування кредитом 13 % річних, та зі сплатою платежів згідно Додатку 1.

Відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.

Згідно п.4.1 Договору за порушення позичальником термінів погашення будь-яких грошових зобов'язань, передбачених договором № 11247674000 від 6 листопада 2007 року, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісії, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу. Та згідно п.6.1. № 11247674000 від 6 листопада 2007р., сторони керуючись чинним законодавством України, зокрема статтями 525, 611 Цивільного Кодексу України, погодили, що банк набуває право вимоги дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів.

Банк вважає термін повернення кредиту таким, що настав, а кредит обов'язковий до повернення в повному об'ємі.

Відповідно до п.4.3. договору № 11247674000 від 6 листопада 2007р. та відповідно до вимог законодавства України, зокрема ст.611 Цивільного кодексу України Позичальник, який порушив будь-яке із своїх зобов'язань, що передбачені договором, зобов'язаний сплатити банку неустойку за таке порушення у розмірі 500 гривень.

Право дострокового повернення кредиту у випадку виникнення простроченої заборгованості передбачена також ст. 1050 Цивільного кодексу України.

Кредитор вважає термін повернення кредиту таким, що настав, а кредит обов'язковий до повернення в повному об'ємі.

Таким чином, станом на 21.02.2011 року заборгованість та штрафні санкції позичальника перед банком за кредитним договором № 11247674000 від 06.11.2007 р. становить:

- заборгованість за кредитом - 51 333 (п'ятдесят одна тисяча триста тридцять три) гривні, 24 коп.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом - 5 728 (п'ять тисяч сімсот двадцять вісім) гривень, 66 коп.;

- пеня   за   несвоєчасне   погашення   заборгованості   за   кредитом –535 (п'ятсот тридцять п'ять) гривень, 09 коп.

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 266 (двісті шістдесят шість) гривень, 44 коп.;

- неустойка - 500 гривень.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 58 363 (п'ятдесят вісім тисяч триста шістдесят три) гривні, 43 коп.

А оскільки на даний час зобов'язання за кредитним договором № 11247674000 від 6 листопада 2007р. позичальником належно не виконуються, та останні ухиляються від взятих на себе обов'язків по їх виконанню перед ПАТ «УкрСиббанк», позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором у примусовому порядку.

Представник позивача подала до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк»заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 06 листопада 2007р. за №11247674000 у розмірі 22 297 грн. 38 коп., що складається із заборгованості за кредитом в сумі 21 873,23 гривень та заборгованості по процентам за користування кредитними коштами в сумі 424,15 гривень та судові витрати по справі.

Відповідач позовних вимог не визнав, надіслав заперечення проти позову в якому зазначив, що дійсно між ним та АТ "УкрСиббанк" 6 листопада 2007р. було укладено кредитний договір № 11247674000, згідно якого йому було надано кошти в сумі 77000 грн. для придбання автомобіля ОСОБА_2. На момент укладення договору, відповідач працював на посаді судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області і надав банку довідку про доходи, розміру яких було достатньо для отримання кредиту. Зобов'язання за кредитним договором він виконував належним чином до 25 листопада 2009 року, до моменту взяття його під варту на підставі вироку Апеляційного суду Житомирської області. Але і після того члени його родини находили можливість здійснювати платежі відповідно до графіку погашень кредиту. А тому відповідач вважає що посилання позивача на те, що він неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання є абсолютно безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, відповідач надіслав клопотання про витребування доказів, а саме копій матеріалів кримінальної справи про обвинувачення відповідача, а також в зв'язку із тим, що відповідач не може безпосередньо приймати участь у судових засіданнях, відповідач просив поставити представнику позивача ряд запитань, зокрема: чому позивач звернувся з позовом до суду майже через рік після того, як від відповідача перестали надходити кошти на погашення кредиту?; чому банк не скористався правом, передбаченим розділом 2 договору № 11247674000 від 6 листопада 2007р. і не звернув стягнення на предмет застави?; чому позивач не скористався правом звернутися за інформацією щодо фінансового становища позичальника до осіб, пов'язаних із ним сімейними та іншими відносинами?; чи направляв банк повідомлення відповідачеві про порушення договірних зобов'язань?; чи міг банк обрати продаж предмету застави іншій особі за умови переведення на покупця суми заборгованості?

Представник позивача в судовому засіданні надав відповідь на поставлені відповідачем запитання, зазначивши, зокрема, що відповідно до чинного законодавства України, зокрема ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором та законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Згідно ст.1 ЗУ «Про заставу»застава - це спосіб забезпечення зобов'язань.

Згідно п.2.1. Договору передбачені умови забезпечення виконання усіх грошових зобов'язань в повному обсязі позичальника за Договором передаючи в заставу рухоме майно, а саме транспортний засіб. Та згідно Розділу 8 Кредитного договору, право банка у разі невиконання або неналежного виконання позичальника зобов'язання за цим договором звернути стягнення на предмет застави.

Таким чином, право банку обрати шлях повернення наданих кредитних коштів, та Банк обрав шлях - в судовому порядку стягнути заборгованість за кредитним договором.

Стосовно того, що банк повинен був звернутись за інформацією щодо фінансового стану позичальника до третіх осіб, які пов'язані з позичальником сімейними, особистими, професійними та ін. відносинами спростовується тим, що відповідно до п.3.4.2. Кредитного договору позичальник зобов'язався письмово повідомити банк про заміну будь-яких даних щодо особи Позичальника, зазначені далі в цьому підпункті Договору в т.ч. повідомити банк про будь-які обставини, які можуть вплинути на виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором в триденний строк з моменту виникнення таких змін.

Таким чином, в даному випадку за позичальником є зазначене зобов'язання що передбачене кредитним договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частинами позики, що залишилася, та сплатити процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, і тому банк скористався своїм правом та на підставі зазначеної норми вимагає в судовому порядку достроково повернути існуючу заборгованість за кредитним договором.

Також позивач не вбачає правових та законних підстав для застосування норм ст. 652 ЦК України щодо зміни умов договору у зв'язку з істотною зміною обставин, оскільки зміна обставин, на які посилається відповідач, ніяким чином не пов'язана з умовами виконання договору. Банк свої зобов'язання по договору виконав, надав кредитні кошти, позичальник в свою чергу отримав те на що розраховував.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у розумінні вимог статті 617 ЦК України. Стаття 625 ЦК України прямо вказує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами, оскільки це прямо передбачено статтею 629 ЦК України.

7 червня 2011 року позивач надав суду уточнені позовні вимоги, в яких зазначив, що заставне майно було реалізовано, і кошти, які надійшли від реалізації, були направлені на погашення заборгованості за зазначеним кредитним договором № 11247674000 від 6 листопада 2007р., і тому позивач уточнює свої позовні вимоги, а саме вказує, що станом на 06.06.2011 року заборгованість за кредитним договором становить 22297 (двадцять дві тисячі двісті дев'яносто сім) гривень 38 коп., що складається з заборгованості за кредитом - 21 873 (двадцять одна тисяча вісімсот сімдесят три) гривні 23 коп., заборгованість по процентам за користування кредитними коштами - 424 (чотириста двадцять чотири) гривні 15 коп.

Суд, заслухавши покази сторін, дослідивши матеріали справи вважає можливим позовні вимоги задовольнити, оскільки вони доведені матеріалами справи, а саме:

- кредитним договором № 11247674000 від 6 листопада 2007р. доведено, що сторони уклали договір, згідно якого відповідач отримав кошти в сумі 77000 грн. для придбання автомобіля ОСОБА_2 1.4., рік випуску 2007, колір синій, тип ТЗ легковий комбі –В, номер шасі WVWZZZ9NZ8D018547, державний номер НОМЕР_1;

-  графіком погашення кредиту відповідно до договору кредиту № 11247674000 від 6 листопада 2007р.;   

-  графіком погашення кредиту відповідно до договору кредиту № 11247674000 від 6 червня 2011р.;

- ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року, справа №2-а-2815\0270 доведено, що провадження у справі за позовом АТ "УкрСиббанк" за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_1 до відділу ДВС Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області про звільнення майна з-під арешту закрито;

- довідкою відділу ДВС Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області №7361 від 26 вересня 2011 року доведено, що з виконання виконавчого документа №1-6 про конфіскацію 1\2 частини майна ОСОБА_1 відділом ДВС згідно протоколу №1-02028 від 28.04.2011р. ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація" про проведення аукціону по реалізації рухомого майна, реалізовано автомобіль ОСОБА_2 1.4., рік випуску 2007, колір синій, тип ТЗ легковий комбі –В, номер шасі WVWZZZ9NZ8D018547, державний номер НОМЕР_1 за 43350 грн.

Статтею 1049 ЦК України встановлений обов'язок позичальника повернути позику (грошові кошти) у строк та в порядку встановлені законом чи договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України наслідками порушення договору позичальником є право банку вимагати дострокового повернення частини позики, що залишився, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 60, 88, 213-215, 224-226, 294  ЦПК України,  ст. ст.  207, 625, 1046-1052 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк»заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 06 листопада 2007 року за №11247674000 у розмірі 22 297 (двадцять дві тисячі двісті дев'яносто сім) гривень 38 коп., з яких:

-          заборгованість за кредитом - 21 873 (двадцять одна тисяча вісімсот сімдесят три) грн. 23 коп.;

-          заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в сумі 424 (чотириста двадцять чотири) грн.15 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк»витрати на відшкодування оплати державного мита у розмірі 583 грн. 63 коп. та на відшкодування витрат на інформаційно-технічного забезпечення процесу у розмірі 120 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.

Рішення може бути оскаржене  в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

                    Суддя                                                                                        Шевчук Л.  П.