Справа № 2-2225/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                                  

01 листопада 2011 року                       Зарічний районний суд м. Суми в складі:

                                       Головуючого - судді Левченко Т.А.

                                       при секретарі –Куришко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення витрат по сплаті за комунальні платежі, придбання обладнання, пов’язаних з приватизацією земельної ділянки, -

                                                         ВСТАНОВИВ:

Позивачка свої вимоги мотивує тим, що їй належить 2/6 частини квартири № 2, що знаходиться в будинку № 1 по вул. 2-ий Парковий проїзд в м. Суми. Кожному з відповідачів належить по 1/6 частині вказаної квартири. Відповідачі тривалий час не проживають у вказаній квартирі та не несуть витрати по її утриманню. Вона як особа похилого віку не має змоги сплачувати комунальні платежі та утримувати в належному стані будинок. Починаючи з 2003 року вона зробила в будинку ремонт, замінила газовий котел, придбала нову газову плиту, встановила газову колонку та лічильники води. Крім того вона сплачувала комунальні платежі.  Також посилається на те, що її син відповідач ОСОБА_3 постійно чинить їй перешкоди у здійсненні права на приватизацію земельної ділянки, а також у наданні квартирі статусу будинку садибного типу, а тому повинен відшкодувати понесені нею витрати на виготовлення технічної документації. Уточнивши свої вимоги просить стягнути на її користь з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 витрати по сплаті комунальних платежів за період з 2004 по 2010 рік з водопостачання по 1154 грн. 31 коп., з вивозу ТПВ по 116 грн. 36 коп. з кожного, всього 3812 грн. 01 коп.; стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь витрати на виготовлення технічної документації, пов’язаної з приватизацією земельної ділянки, в сумі 3162 грн. 50 коп.; стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на її користь витрати на придбання обладнання, що становить по 815 грн. 82 коп., загальна сума становить –4079 грн. 10 коп.; судові витрати покласти на відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позов підтримала та просить його задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 позов визнали частково, а саме в частині стягнення з них витрат по сплаті комунальних послуг. Вимоги про стягнення витрат на придбання обладнання не визнали та в заперечення посилаються на те, що гроші на придбання газового котла надавав позивачці її син ОСОБА_7, який мешкає в Росії. Газовою плитою користувалась тільки сама позивачка. Газовий котел був в робочому стані та ним можна було ще користуватись. Питання про його заміну позивачка з ними не погоджувала. Також тільки за ініціативною позивачки були встановлені лічильники води, так як вони в будинку не мешкають та не користуються послугами з водопостачання.

Відповідач ОСОБА_3 позов також не визнав та в заперечення посилається на те, що кошти на виготовлення технічної документації вони надавали позивачці в рівних частинах. Щодо його заяви про призупинення виготовлення документації на земельну ділянку, то він подав її в зв’язку з конфліктною ситуацією, що склалась між ним та братом ОСОБА_3, який проживає разом з позивачкою. 07.10.2011 року він відкликав свою заяву та ніяких перешкод з його боку по виготовленню технічної документації немає. Просить в задоволенні позову до нього відмовити.

Суд, заслухавши сторони, їх представників, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачці належить на праві власності 2/6 частини квартири № 2, що знаходиться в будинку № 1 по 2-му Парковому проїзду в м. Суми. Відповідачам належить по 1/6 частині вказаної квартири кожному. Зазначена обставина підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом та витягом з реєстру права власності на нерухоме майно на а. с. 9; 64-65.

У вказаній квартирі зареєстроване місце проживання позивачки, її сина ОСОБА_8, доньки ОСОБА_2 та онуки ОСОБА_5. Також в квартирі було зареєстроване до червня 2011 року місце проживання  онуки позивачки ОСОБА_4 (а. с. 49; 82).

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, хоча і не проживали в спірному жилому приміщенні, однак в зв’язку з реєстрацією їх місця проживання в квартирі, на них нараховувались комунальні послуги по кількості зареєстрованих осіб за послуги з водопостачання та вивіз ТПВ. В березні 2010 року позивачка встановила лічильники води в квартирі та з цього часу плата за послуги з водопостачання нараховується не за кількістю зареєстрованих осіб, а за показаннями лічильника.

Відповідно до положень ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України відповідачі зобов’язані своєчасно оплачувати комунальні послуги.  Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” споживач зобов’язаний оплачувати житло-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Позивачка сплатила вартість комунальних послуг з водопостачання та вивіз ТПВ за відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в період з 2004 року по 2010 рік. Вказану обставину відповідачі визнали та не заперечують проти стягнення з них на користь позивачки в рахунок повернення сплачених нею коштів за комунальні послуги з водопостачання та вивіз ТВП.

Визнання відповідачами позову в цій частині не суперечить закону, не порушує права та інтереси інших осіб, а тому в цій частині позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню та на її користь з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 необхідно стягнути  витрати по сплаті комунальних платежів по 1270 гривень 67 коп. з кожної.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів витрат на придбання обладнання та стягнення з відповідача ОСОБА_3 витрат на виготовлення технічної документації, то вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

В судовому засіданні позивачка пояснила, що кошти на придбання газової колонки їй надала її сестра, яка проживає в Росії, а на придбання газового котла та газової плати кошти надавав її син ОСОБА_7, який проживає в Росії та має достатній дохід, а тому постійно надає їй матеріальну допомогу. Відповідних доказів на підтвердження того, що придбання нею газового обладнання, газової плити та лічильника води було зроблено нею за згодою відповідачів, позивачка суду не надала. Крім того вказане обладнання можна відокремити та воно є особистою власністю позивачки. Відповідачі в будинку не проживають та не користуються зазначеним обладнанням, що підтвердила сама позивачка в судовому засіданні.  

Щодо коштів, сплачених за виготовлення технічної документації для оформлення права власності на земельну ділянку, то вказані кошти були сплачені від імені позивачки на виконання договору від 10.03.2010 року, укладеного з виробничо-торгівельною фірмою «ГЕО», всіма співвласниками будинку, а не тільки відповідачем ОСОБА_3 Відповідачі стверджують, що кошти на оплату послуг з виготовлення технічної документації надавались матері в рівних частинах всіма співвласниками будинку та на даний час вони не згодні на розірвання договору. Позивачка зверталась з заявою до землевпорядної, виробничо-торгівельної фірми «ГЕО»з проханням розірвати договір на виготовлення технічної документації. Однак інша сторона договору (виконавець) відмовилась від розірвання договору, посилаючись на те, що він може бути розірваний за згодою всіх учасників Договору, з частковим поверненням коштів з розрахунку за виконані роботи на момент розірвання договору (а. с. 18).

07.10.2011 року ОСОБА_3 подав землевпорядній, виробничо-торгівельній фірмі «ГЕО»заяву в якій просив поновити виготовлення технічної документації на земельну ділянку.

Таким чином на даний час договір на розірвано, він повинен бути виконаний сторонами, а тому посилання позивачки на те, що діями відповідача ОСОБА_3 їй спричинені збитки в розмірі плати за виготовлення технічної документації є необгрунтованими.    

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5  пропорційно задоволеним позовним вимогам підлягають стягненню на користь позивачки в дольовому порядку понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Щодо вимоги позивачки про стягнення на її користь з відповідачів витрат на правову допомогу в сумі 2500 грн., то вони не підлягають задоволенню  в зв’язку з наступним. Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Позивачкою не надано документів, які свідчать про те, що ОСОБА_9, якій позивачка відповідно до квитанції сплатила 2500 грн. за надання правової допомоги, є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання такої допомоги. Крім того відповідно до довіреності від 03.03.2011 року ОСОБА_9 позивачкою надано повноваження свого представника та саме в такому статусі вона брала участь у справі.  Представник особи, яка бере участь у справі, за дорученням має процесуальний статус саме представника цієї особи, що передбачено статтями 26, 40, 42  ЦПК України і не може одночасно мати процесуальний статус особи, яка надає правову допомогу. ЦПК не відносить до судових витрат витрати за послуги представника у суді.   

Керуючись 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 357-358; 526 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд            

                                                                           ВИРІШИВ:

  Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

  Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1  витрати по сплаті комунальних платежів по 1270 гривень 67 коп. з кожної,  а також судові витрати по 57 гривень з кожної.   

  В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.   

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, в цей же строк з моменту отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної скарги.

             Суддя                                                                                         Т.А.Левченко