Придніпровський районний суд м.Черкас                                                                                  

Справа № 1-502/11

П О С Т А Н О В А

                                        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                                          

10 листопада 2011 року Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси  Макаренко І.В.

          при секретарі -               Кожем’яці І.В.

          з участю:  прокурора – Мовчана О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси при попередньому розгляді кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей віком 09 та 11 років, працюючого начальником цеху № 3 виробничого підрозділу Черкаської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області (№ 62), не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 367 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачується за ч. 1 ст. 367 КК України, що він, обіймаючи посаду начальника цеху № 3 виробничого підрозділу Черкаської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області (№ 62), маючи спеціальне звання майор внутрішньої служби, будучи службовою особою, наділеною організаційно–розпорядчими та адміністративно-управлінськими обов’язками, вчинив службову недбалість, тобто неналежне виконання своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам за наступних обставин:

так, наказом начальника управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області від 31 травня 2011 року № 93 о/с він був призначений начальником цеху № 3 виробничого підрозділу. Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 93 о/с від 31 травня 2011 року йому присвоєно спеціальне звання майор внутрішньої служби.

Відповідно до функціональних обов’язків начальника цеху, затверджених т. в. о. начальника Черкаської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області (№ 62) 29.06.2011 року, він, як начальник цеху зобов’язаний:

- здійснювати керівництво виробничо-господарською діяльністю цеху, забезпечуючи виконання планових завдань при ритмічному випуску продукції високої якості, ефективному використанні основних і оборотних фондів, дотриманні правильного співвідношення темпів росту продуктивності праці середньої заробітної плати;

- проводити роботу по створенню безпечних умов праці та забезпечувати своєчасне надання пільг за умови праці;

- подавати пропозиції щодо заохочення відзначившихся працівників та накладення стягнень на порушників виробничої, трудової дисципліни і режимних вимог.

16 квітня 2008 року до Черкаської виправної колонії № 62 із Черкаського слідчого ізолятора для відбування покарання прибув засуджений вироком Оболонського районного суду м. Києва від 30 січня 2008 року за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 71 КК України до 05 років 03 місяців позбавлення волі ОСОБА_2, строк покарання якому рахується з 14 листопада 2007 року.

Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, а  також, у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

Після винесення вироку Оболонським районним судом м. Києва засуджений ОСОБА_3 здобув право на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання по відбуттю 2/3 частини строку покарання, що в подальшому мало розглядатись адміністрацією установи, спостережною комісією та в разі прийняття позитивного рішення зазначеними комісіями - судом, ґрунтуючись на характеризуючих даних засудженого.

Згідно ст. 154 Кримінально-виконавчого кодексу України адміністрація   органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленої Кримінальним кодексом України частини строку покарання зобов’язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Згідно ч. 2 ст. 130 Кримінально-виконавчого кодексу України до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання можуть бути у встановленому законом порядку представлені засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довели своє виправлення.

Так він, обіймаючи посаду начальника цеху № 3 виробничого підрозділу Черкаської виправної колонії № 62, являючись службовою особою, наділеною організаційно–розпорядчими та адміністративно-управлінськими обов’язками, маючи тривалий досвід роботи в системі Державного департаменту України з питань виконання покарань досконало знаючи закони України, постанови, розпорядження, інші нормативно-правові акти, які регулюють його службову діяльність та вміло застосовував їх на практиці.

Він же, на протязі червня - грудня 2010 року, являючись службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов’язки, через недбале та несумлінне ставлення до них, маючи реальну можливість діяти як того вимагають інтереси служби, систематично подавав до керівництва установи рапорти про заохочення засудженого ОСОБА_2, при цьому достовірно знаючи, що останній не виконує норми змінного завдання і не має право на заохочення, легковажно ставлячись до можливих наслідків розгляду матеріалів адміністрацією установи та спостережною комісією щодо застосування до засудженого ОСОБА_2 передбачених кримінальним законодавством України пільг.

Ґрунтуючись на позитивних характеризуючих даних засудженого ОСОБА_2, адміністрація установи та спостережна комісія, не усвідомлюючи їх недійсність, в порушення вимог ч. 2 ст. 130 Кримінально-виконавчого кодексу України, винесла подання про можливе застосування до даного умовно-дострокового звільнення.

Позитивні характеризуючи дані на засудженого ОСОБА_2, що містились в  матеріалах були сприйняті судом як об’єктивні, і на їх підставі 22 червня 2011 року постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси подання про застосування умовно-дострокового звільнення відносно засудженого ОСОБА_2 було задоволено та він був звільнений від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк 01 рік 07 місяців 22 дні.

Таким чином він, являючись службовою особою не виконав своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, маючи реальну можливість діяти як того вимагають інтереси служби, легковажно ставлячись до можливих наслідків, систематично подавав до керівництва установи рапорти про заохочення засудженого ОСОБА_2, при цьому достовірно знаючи, що останній не виконує норми змінного завдання і не має право на заохочення, що призвело до представлення засудженого ОСОБА_2 до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання в порушення вимог чинного законодавства, що заподіяло істотної шкоди державним інтересам у вигляді підриву авторитету органів державної влади.

Заслухавши думку прокурора про те, що до обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно, якщо останній не заперечує, застосувати Закон України „Про амністію” та закрити кримінальну справу, так як на день набрання чинності цим законом він не позбавлений батьківських прав та має двох дітей, яким не виповнилось 18 років; пояснення обвинуваченого, який не заперечує проти закриття відносно нього справи по амністії, суд вважає, що справа підлягає закриттю у зв’язку з актом амністії.

Як встановлено в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 згідно копій свідоцтв про народження серії 1-СР № 073469 та серії 107285 виданих відділом реєстрації актів цивільного стану по Соснівського районного управління юстиції м. Черкаси Черкаської області відповідно 26 вересня 2000 року та 16 квітня 2002 року являється батьком неповнолітніх: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, заборони для застосування до нього акту амністії законом не передбачено, сам він не заперечує проти закриття стосовно нього кримінальної справи у зв’язку з актом амністії, а тому кримінальну справу необхідно закрити на підставі п. „в” ст. 1 Закону України „Про амністію у 2011 році” від 08 липня 2011 року.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судових витрат по справі немає.

Речових доказів по справі немає.

           Керуючись п. 4 ст. 6, ст. 237, 240, 248 КПК України, п. „ в ” ст. 1 Закону України “Про амністію у 2011 році” від 08 липня 2011 року, -

п о с т а н о в и в:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 367  КК України  провадженням закрити, у зв’язку з актом амністії.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1, підписку про невиїзд - скасувати.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 7 діб.

Суддя:ОСОБА_6