Справа № 2-"о"-21/2008 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.02.2008 р. Тиврівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Мазурчака А.Г.
з участю народних засідателів ОСОБА_2., ОСОБА_3.
при секретарі Ліщишеній Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Тиврів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, -
вирішив:
ОСОБА_1. звернулася до суду з заявою, в якій вказує, що вона з 1994 р. проживала разом з ОСОБА_4 в АДРЕСА_1.
В них народилася дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В 1998 р. він виїхав з її помешкання у невідоме місце.
З того часу вона не має ніяких з ним відносин та жодної інформації, де він знаходиться.
З метою його розшуку вона змушена була звернутися до Тиврівського РВ УМВС України у Вінницькій області. На нього було заведено 15.08.2006 року розшукову справу № 228. Станом на 17.12.2007 рік він не розшуканий.
Згідно із ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо у місці проживання немає відомостей про особу більше одного року.
У місці проживання ОСОБА_4, батька її дитини, відомостей про його місце проживання немає більше одного року, у зв'язку з цим він може бути визнаний безвісно відсутнім.
Визнання безвісно відсутнім ОСОБА_4, їй необхідно для призначення державної допомоги дитині, відповідно до «Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189 (в подальшому Порядок).
Згідно п. 2 Порядку, тимчасова допомога призначається у разі коли місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.
Просить визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Тирнауз, Кабардино-Балкарії, безвісти відсутнім.
В судовому засіданні заявниця заявлені вимоги підтримала і просить їх задоволити з підстав, викладених у заяві і пояснила, що вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_4. У 1998 р. він залишив її і виїхав до своїх батьків, що проживають у м.Тирнауз, Кабардино-Балкарії. З того часу вона з ним відносин не підтримує, на її думку, він проживає біля своїх батьків, однак точної адреси вона не знає і з ними також ніяких стосунків не підтримує. У 2006 р. вона звернулась до суду із позовом про стягнення із нього аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 1996 року народження і судом оголошено його в розшук. Вона отримує державну допомогу на дитину і їй доводиться через кожних шість місяців брати із міліції довідку про те, що ОСОБА_4. знаходиться в розшуку. В січні 2008 року працівник ВГІРФО Тиврівського РВ УМВС України у Вінницькій обл. Байзан Н.В. сказала їй, що більше довідок надавати не буде та порадила звернутись до суду із заявою про визнання Овсяннікова безвісно відсутнім.
Представник зацікавленої особи Андрієнко О. пояснив, що управління праці та соціального захисту населення відповідно до «Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189, виплачує допомогу ОСОБА_1. і для них достатньо довідки ОВС про те, що місце проживання неплатника аліментів не встановлено, тому не наполягає на задоволенні заяви і покладається на розсуд суду.
Суд, заслухавши заявницю, представника зацікавленої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім заявниці необхідно для отримання державної допомоги на дитину.
П.6 «Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189, визначено перелік підстав і документів, необхідних для призначення державної допомоги, серед яких, абзацом 9 вказано: « повідомлення ОВС про те , що місце проживання ( перебування ) одного з батьків дитини не встановлено».
Така підстава, як визнання у встановленому законом порядку безвісно відсутнім, у даному переліку не передбачена.
Зі слів заявниці ОСОБА_4. не пропав безвісти, а після припинення спільного проживання виїхав в м.Тарнауз .Кабардино-Балкарія, де проживають його батьки. Переписки з ОСОБА_4 та його батьками вона не веде .
Крім того, відповідно до ст.43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування, однак із матеріалів оглянутої в судовому засіданні розшукової справи № 228 видно, що ні місця проживання батьків ОСОБА_4., ні його самого із 15.08.2006 року органами внутрішніх справ не встановлено. Тому суд вважає не доведеним факт відсутності відомостей про розшукуваного протягом року за його місцем проживання і не вбачає підстав для задоволення даної заяви.
Керуючись ст.43 ЦК України, П.6 «Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189,ст.ст.10, 11, 60, 212-215, 223, 248, 249 ЦПК України, -
вирішив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання особи безвісно відсутньою відмовити.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти діб, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти діб з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення в такому ж порядку
Головуючий підпис Мазурчак А.Г.
Народні засідателі підпис ОСОБА_2
підпис ОСОБА_3.
Вірно:
Суддя