№  4-176/11

П О С Т А Н О В А

і м е н е м    У к р а ї н и

           18.11.2011                                                                                 м. Шахтарськ

Суддя Шахтарського міськрайонного суду Донецької області Угорчук В.В.,

при секретарі              -Прокоп’євій   О.М.,

за участю заявника ОСОБА_1, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи,

                                                             в с т а н о в и в:

 ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою від 09.11.2011р., в якій просив скасувати постанову старшого слідчого Шахтарської міжрайонної прокуратури від 04.11.2011 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи, оскільки в постанові зазначено, що 16.10.2011 року відбулася дорожньо-транспортна пригода з його вини, тому що він не справився з керуванням автомобіля.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що автомобіль із-за технічної несправності вибув з-під його керування, виїхав на ліве узбіччя і внаслідок цього перекинувся, а потім загорівся. Вважає, що для правильного вирішення справи потрібен висновок спеціаліста за результатами огляду автомобіля.

Прокурор належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги, але в судове засідання не з'явився. Відповідно до положень ст. 236-2 КПК України неявка прокурора не перешкоджає розгляду скарги.

Вислухавши пояснення заявника, дослідивши надані прокуратурою матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи № 89 пр.11, приходжу до висновку, що скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, але з інших підстав, ніж зазначено заявником.

Постановою старшого слідчого Шахтарської міжрайонної прокуратури від 04 листопада 2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 16 жовтня 2011 року, під час якої декілька осіб отримали тілесні ушкодження.

Слідчий при винесенні постанови зазначив, що водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем, не справився з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, а потім на ліве узбіччя, де автомобіль перекинувся в кювет і загорівся. При цьому водій покинув місце пригоди, а з'явився до прокуратури більш ніж через 10 годин, тому немає достовірних відомостей про те, чи перебував він у стані алкогольного сп’яніння.

В постанові зазначено, що водій ОСОБА_1 і пасажир  ОСОБА_2 отримали легкі тілесні ушкодження, а пасажири ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – легкі тілесні ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров’я, а кримінальна справа за ст. 286 КК України може бути порушена, якщо постраждалий отримав тілесні ушкодження не менш, як середньої важкості.

Суд погоджується з доводами заявника про те, що слідчим неповно вияснені обставини, що призвели до дорожньо-транспортної події.

У відповідності до положень ст. 130 КПК України постанова слідчого повинна бути мотивованою.

Частиною 2 ст. 99 зазначеного Кодексу передбачено, що якщо у разі перевірки заяви чи повідомлення не встановлено підстав для порушення кримінальної справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного або дисциплінарного проступку, слідчий вправі, відмовивши в порушенні кримінальної справи, передати матеріал для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення.

Слідчий не зазначив у постанові, що оскаржується, чи порушив водій ОСОБА_1 Правила дорожнього руху України, а якщо порушив, то які саме вимоги цих Правил.  Висновок слідчого про відсутність достовірних даних про те, чи перебував водій ОСОБА_1 в стані алкогольного сп’яніння, тобто, чи порушив він вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, зроблений всупереч здобутим даним.

В поясненні постраждалої ОСОБА_4 містяться дані про те, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем в форменому одягу працівника міліції і в стані алкогольного сп’яніння, незадовго до дорожньої події почав різко збільшувати швидкість руху автомобіля і постраждала навіть просила зупинити автомобіль і висадити її (аркуш 14 справи № 89 пр.11).

ОСОБА_3 вказала, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп’яніння і, керуючи автомобілем, почав збільшувати швидкість його руху й перетнув перехрестя на заборонений сигнал світлофора, не пропустивши інший автомобіль, після чого їх транспортний засіб перекинувся. (а.с.15).

В поясненні ОСОБА_2 зазначено, що водій ОСОБА_1 в форменому одязі працівника ДАІ вживав алкогольний напій – горілку. Під час руху ледь не відбулось зіткнення з іншим автомобілем, після чого водій ОСОБА_1 різко збільшив швидкість руху автомобіля, після чого той перекинувся (а.с.17).  

В повторному поясненні ОСОБА_2 вказано, що водій ОСОБА_1 не вживав алкогольний напій і був тверезим, а перед дорожньою подією різко загальмував (а.с.47).

Аналогічні пояснення щодо вживання спиртного дала ОСОБА_5 на а.с. 61.

ОСОБА_6 пояснив, що він знаходився разом з ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_2. Вони з ОСОБА_1 спиртні напої не вживали (а.с.56).

Слідчий не вияснив причину зміни показів постраждалою ОСОБА_2 щодо того, чи вживав ОСОБА_1 спиртні напої і як рухався автомобіль – з прискоренням чи зі зменшенням швидкості. В поясненні на а.с.47 ОСОБА_2 посилається на пояснення ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які їй нібито пояснили, що перешкоду для руху їх автомобіля створив інший транспортний засіб, хоча ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_4 таких пояснень не надавали.

Слідчим не взято до уваги суттєві суперечності в письмових поясненнях ОСОБА_6, ОСОБА_1 і в повторних показах ОСОБА_2.

Так, ОСОБА_1 вказав на те, що перебував удвох з ОСОБА_2, яка особисто придбала дві банки напою «Бйорн», котрі вони вдвох випили. При цьому він не згадує перебування з ними ОСОБА_6 і ОСОБА_5 (а.с.27).

ОСОБА_2 пояснила, що не вони з ОСОБА_5, а ОСОБА_1 зі ОСОБА_6 придбали горілку, шампанське, напій «Бйорн». Вона з ОСОБА_5 вживали тільки шампанське, ОСОБА_6 - горілку, а ОСОБА_1 - «Бйорн» (а.с.47).

ОСОБА_6 показав, що ні він, ні ОСОБА_1 не вживали спиртне, зокрема, горілку, а ОСОБА_5 з ОСОБА_2 пили горілку з шампанським (а.с.56).

ОСОБА_5 дала пояснення про те, що спиртні напої і «Бйорн» придбали не вони з ОСОБА_2, а ОСОБА_1 й ОСОБА_6, які не вживали  спиртне, а пили тільки безалкогольний напій «Бйорн», хоча у них була горілка (а.с.61).

ОСОБА_1 при розгляді скарги зазначив, що ОСОБА_2 і ОСОБА_5 вживали тільки шампанське, а горілки у них взагалі не було. Всі вони учотирьох випили не менш 4-х банок енергетичного напою «Бйорн».

Таким чином, у вказаних осіб існують суттєві розбіжності в показах щодо того: 1) хто придбав спиртне і яке, 2) хто його вживав. Їхні покази суперечать на тільки між собою, а й з показами ОСОБА_4 і ОСОБА_3, які впевнено зазначили, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння і порушував Правила дорожнього руху України під час керування автомобілем. ОСОБА_2, крім того, змінила покази навіть в такій дрібниці, як те, що ОСОБА_1 не був одягнений в міліцейську форму, що в цілому може свідчити про можливе втручання сторонніх осіб на її волевиявлення на дачу правдивих показів.

Слідчим не вжиті заходи щодо виявлення інших очевидців події: з пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_3 видно, що на місце події приїхав знайомий останньої – ОСОБА_8, який не опитаний щодо стану, в якому перебував водій, і чи взагалі він знаходився на місці події, тому що ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях стверджував, що він прийшов до тями, коли постраждалих вже не було біля автомобіля.

З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що невідомий викликав по телефону «швидку медичну допомогу» і допомагав витягнути з палаючого автомобіля ОСОБА_1. Ця особа не встановлена і від неї не відібрано пояснення.

ОСОБА_2 пояснила, що на місце події виїжджала бригада «швидкої», склад якої не встановлений і від них не відібрані пояснення з тих же питань.

ОСОБА_1 пояснив, що покинув місце події, тому що потребував медичної допомоги, але його покази не перевірені в контексті з показами інших постраждалих про те, що на місце події виїжджали медичні працівники. При винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи не дано оцінки відповідності дій водія ОСОБА_1 вимогам п. 2.10 «а», «д» Правил дорожнього руху України.

Висновок слідчого про відсутність достовірних даних про те, чи перебував водій ОСОБА_1 в стані алкогольного сп’яніння, зроблено без урахування первісних показань постраждалих, в яких містяться дані про перебування цієї особи в стані алкогольного сп’яніння, і без врахування повторних суперечливих показів ОСОБА_2, а також того, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп’яніння о 16 год.40 хв., тобто більш, ніж через п'ятнадцять  годин після дорожньо-транспортної події.  За результатами такого огляду в закладі охорони здоров’я ОСОБА_1 виявився тверезим (а.с.38). При цьому слідчим не взято до уваги те, що такий огляд проведено більш ніж на протязі двох годин після дорожньо-транспортної події, що у відповідності до п. 2.9 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України № 400/666 від 09.09.2009 р., не забезпечує достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів. В Акті на а.с.38, який є додатком до вказаної Інструкції, не зафіксовано результати повторного обстеження за допомогою спеціального технічного засобу через 20 хвилин (графа 18);  не заповнені графи 23 та 24 про метод лабораторного тестування і результат лабораторних тестів.

При розгляді скарги також виявлено суттєві розбіжності в показах ОСОБА_1: на а.с.27 він вказував, що для руху його автомобіля створив перешкоду інший невстановлений автомобіль, із-за чого він різко повернув кермо ліворуч, а в судовому засіданні – що його автомобіль із-за можливої технічної несправності вийшов з-під контролю і всупереч його волі змінив напрямок руху.

У зв’язку з наведеним рішення про причини скоєння дорожньо-транспортної пригоди та про відмову в порушенні кримінальної справи прийнято передчасно.

На підставі викладеного, керуючись ст. 236-2  КПК України, суддя

                                                          п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову ст. слідчого Шахтарської міжрайонної прокуратури Прокопової Л.П.  від 04 листопада 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_1

Матеріали повернути Шахтарському міжрайонному прокурору для проведення додаткової перевірки.

На постанову прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом 7 діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Донецької області.

Суддя                                                                                                                 Угорчук В.В.