У х в а л а
іменем України
Колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України у складі :
Дриги М.Д. - головуючого,
Бондарєва В.В.,
Пінчука М.Г.,
за участю ОСОБА_1, її захисника ОСОБА_2, прокурорів Ковтуна О.А. та Коломойцева В.Д.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 14 червня 2006 року кримінальну справу стосовно ОСОБА_1 за касаційними скаргами ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2 на вирок військового місцевого суду Чернівецького гарнізону від 29 липня 2005 року й ухвалу військового апеляційного суду Західного регіону від 15 листопада 2005 року,
в с т а н о в и л а :
Вироком військового місцевого суду Чернівецького гарнізону від 29 липня 2005 року колишній військовослужбовець Військово-медичного центру Повітряних Сил Збройних Сил України
прапорщик ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судима,
визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України й на підставі частини 4 статті 74 КК України звільнена від покарання.
Цим же вироком частково задоволено цивільний позов військового прокурора та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Військово-медичного центру Повітряних Сил Збройних Сил України 125 грн. 66 коп. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
Ухвалою військового апеляційного суду Західного регіону від 15 листопада 2005 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та її захисника залишені без задоволення, а вирок військового місцевого суду, - без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винною в тому, що вона знаючи про наявність в її послужному списку даних про проходження нібито нею військової служби у військовій частині 62201 в період з 8 жовтня 1993 року по 31 січня 1997 року є неправдивими і не відповідають дійсності, умисно про це нікого не повідомила, внаслідок чого шляхом обману отримувала по 27 грудня 2002 року надбавку за вислугу років з урахуванням періоду служби у вказаній частині, який становить 3 роки 3 місяці 23 дні. Таким чином шляхом шахрайства вона заволоділа державними коштами в розмірі 925 грн. 31 коп.
У касаційних скаргах ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2 ставиться питання про скасування ухвалених в справі судових рішень внаслідок істотного порушення норм кримінально-процесуального закону й неправильного застосування кримінального закону. За вказаних обставин касатори стверджують про необхідність закриття справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Пінчука М.Г., ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2, які підтримали доводи касаційних скарг, прокурорів, які пропонували у задоволенні касаційних скарг відмовити, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів Військової судової колегії вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково.
У відповідності до вимог статті 398 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень в кримінальних справах є істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону.
За статтею 370 КПК України істотними порушеннями кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний і справедливий вирок чи постанову.
Постановляючи вирок місцевий суд вважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні нею злочину, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном (коштами) шляхом обману.
До такого висновку військовий місцевий суд прийшов без всебічного та повного з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення в оману потерпілого.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, достовірно не встановлено того факту, що ОСОБА_1 знала про існування записів у особовій справі про проходження нею військової служби у військовій частині 62201 з 8 жовтня 1993 року по 31 січня 1997 року, у зв'язку з чим їй виплачувалась щомісячна надбавка за вислугу років у більшому розмірі.
Здійснення перерахунку виплаченого розміру надбавки за вислугу років в розмірі та подальше включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 підвищеного розміру цієї надбавки було зроблено лише в квітні 1999 року після перевірки фінансово-економічної служби Військово-медичного центру Повітряних Сил Збройних Сил України контрольно-ревізійним управлінням Західного оперативного командування за ініціативою перевіряючого.
Вказане свідчить, що вона самостійно до органів військового управління з приводу збільшення розміру грошового забезпечення, а саме надбавки за вислугу років, протягом військової служби до моменту здійснення у листопаді 2000 року перевірки контрольно-ревізійним управлінням не зверталась.
Ні органами досудового слідства, ні місцевим судом достовірно не було встановлено причетності ОСОБА_1 до цих подій, а також того, що їй було відомо у зв'язку з чим здійснено перерахунок. Достовірних даних щодо цього у матеріалах кримінальної справи немає. Висновки суду щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого за частиною 1 статті 190 КК України є суперечливими.
У зв'язку з викладеним кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 підлягає закриттю за недоведеністю участі ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України.
Враховуючи вказане, постановлені судові рішення підлягають скасуванню з закриттям кримінальної справи відносно ОСОБА_1 на підставі пункту 2 статті 213 КПК України.
Керуючись статтями 213, 395, 398 КПК України, колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційні скарги ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок військового місцевого суду Чернівецького гарнізону від 29 липня 2005 року й ухвалу військового апеляційного суду Західного регіону від 15 листопада 2005 року скасувати, а кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням її у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України, закрити на підставі пункту 2 статті 213 КПК України у зв'язку з недоведеністю її участі у вчиненні злочину.
Судді :
Дрига М.Д. Бондарєв В.В. Пінчук М.Г.