ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" березня 2008 р.

Справа № 29/20-08-414

          Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                    суддів Сидоренко М.В.

                                Таценко Н.Б.

при секретарі судового засідання Лисіній О.В.

за участю представників сторін:

від позивача —Скалацька К.В. - по довіреності;

від відповідача —Скрипниченко Д.М. - по довіреності;

від третіх осіб: ДПІ м. Іллічівська —не з'явився;

Одеської обласної ради —не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Іллічівської міської ради Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 21.02.2008р.

по справі № 29/20-08-414

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АРОН”

до Іллічівської міської ради Одеської області

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна податкова інспекція м. Іллічівська;

Одеська обласна рада

про спонукання до виконання умов договору оренди земельної ділянки

          Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 25.03.2008р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

У лютому 2008р. ТОВ “АРОН” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Іллічівської міської ради Одеської області про зобов'язання відповідача та його структурних підрозділів виконати умови договору оренди земельної ділянки від 10.03.2005р., зареєстрованого в реєстрі за №1236, загальною площею 4,95га, що розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Паромна,1 та заборону вчиняти дії, що направлені на односторонню зміну умов договору, зокрема, в частині одностороннього перегляду розміру орендної плати. Обґрунтовуючи позовні вимоги,  ТОВ “АРОН” посилалось на ст.21 Закону України “Про оренду землі”, ст.651, ч.1 ст.615 ЦК України, ст.188, ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України, п.32 договору оренди земельної ділянки від 10.03.2005р.; зміну відповідачем в односторонньому порядку умов договору шляхом надіслання повідомлення від 18.01.2008р. про прийняття Радою рішення №356-ІV від 11.01.2008р.; відсутність підстав для зміни орендної плати за вже укладеним договором з огляду на приписи ст.58 Конституції України.

          Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони  Іллічівській міській раді Одеської області та її структурним підрозділам на час розгляду справи вчиняти будь-які дії щодо зміни та нарахування розміру орендної плати за земельну ділянку загальною площею 4,95га, що розташована за адресою: Одеська область, м.Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Паромна,1, згідно умов договору оренди  від 10.03.2005р., зареєстрованого в реєстрі за №1236, яка була задоволена ухвалою суду першої інстанції від 05.02.2008р. на підставі ст.ст.66, 67 ГПК України.

          15.02.2008р. Іллічівська міська рада Одеської області звернулась до суду першої інстанції з клопотаннями про залучення Державної податкової інспекції м. Іллічівська та Одеської обласної ради до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.02.2008р. (суддя Аленін О.Ю.) позов задоволено; зобов'язано Іллічівську міську раду Одеської області виконати умови договору оренди земельної ділянки від 10.03.2005р., зареєстрованого в реєстрі за №1236, загальною площею 4,95га, що розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Паромна, 1; заборонено Іллічівській міській раді Одеської області вчиняти дії, що направлені на односторонню зміну умов договору в частині одностороннього перегляду розміру орендної плати за договором оренди земельної ділянки; скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою від 05.02.2008р. У задоволенні клопотань відповідача про залучення до справи третіх осіб відмовлено з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. Рішення суду вмотивоване посиланнями на ст.ст.16, 629, 651, 615 ч.1 ЦК України, ст.ст.20, 193 ч.ч.1, 3, 188 ГК України,  ст.21 Закону України “Про оренду землі” та обґрунтоване тим, що пропозицій щодо зміни умов договору від  відповідача не надходило; зміна умов договору не здійснювалась в передбачений п.32 договору спосіб; умови договору діють в редакції, що погоджена сторонами під час його укладення; дії відповідача з односторонньої зміни умов договору без внесення відповідних змін до нього суперечать законодавству та порушують права позивача.

          Не погодившись з рішенням суду, Іллічівська міська рада звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 21.02.2008р. скасувати, посилаючись на непідвідомчість даного спору господарським судам відповідно до приписів ст.12 ГПК України; відсутність предмету спору, оскільки Іллічівська міська рада не має відношення до зміни мінімального розміру плати за користування земельною ділянкою; невідповідність запропонованого позивачем способу захисту права законодавству України, оскільки позивач фактично вимагає звільнити його від сплати податків у встановлених законодавством розмірах; незалучення судом до участі у справі в якості третіх осіб ДПІ м. Іллічівська та Одеської обласної ради, що є підставою для скасування рішення згідно п.3 ч.3 ст.104 ГПК України; безпідставність висновку суду щодо односторонньої зміни умов договору відповідачем, оскільки дій передбачених ст.188 ГК України, останнім не здійснювалось, а повідомлення №28 від 18.01.2008р. є сповіщенням про зміни в законодавстві у зв'язку з прийняттям Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”;  неврахування судом, що згідно ст.290 ГК України розмір орендної плати не може бути нижчим за встановлений законом; встановлення розміру орендної плати ст.21 Закону України “Про оренду землі”, який не може бути змінено за домовленістю сторін; віднесення плати за землю до загальнодержавних податків і зборів п.8 ч.1 ст.14 Закону України “Про систему оподаткування”, які є обов'язковими відповідно до ст.67 Конституції України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2008р. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Державну податкову інспекцію м. Іллічівська та Одеську обласну раду.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник Іллічівської міської ради підтримав доводи апеляційної скарги.

          Представник ТОВ “АРОН” проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

          Представники третіх осіб, незважаючи на належне повідомлення про час і місце розгляду апеляційної скарги, своїх представників в судове засідання не направили, відзив не  подали.

          Клопотання представника Одеської обласної ради про відкладення розгляду апеляційної скарги, що було подане через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду 25.03.2008р. о 10год. 20хв., до початку судового засідання по даній справі, колегією суддів відхилено: третя особа, отримавши ухвалу суду апеляційної інстанції ще 17.03.2008р., мала достатній час для ознайомлення із справою, у тому числі і безпосередньо в день судового засідання 25.03.2008р., котре розпочалось о 13год.30хв., проте представник Одеської обласної ради, подавши клопотання, не з'явився для ознайомлення з матеріалами справи.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено в ході апеляційного провадження, 10.03.2005р. Іллічівська міська рада Одеської області (надалі —відповідач, Рада) та ТОВ “АРОН” (надалі —позивач, Товариство) уклали договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (надалі —договір оренди), згідно умов якого Рада на підставі рішення сесії Іллічівської міської ради від 26.11.2004р. №353/98-IV надала ТОВ “АРОН” в платне користування терміном на 10 років земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель промисловості, загальною площею 4,95га, що розташована у с. Малодолинське, м. Іллічівськ Одеської області, по вул. Паромній, 1. Згідно п. 8 договору орендна плата складає 1% нормативної грошової вартості земельної ділянки (яка становить 10884401,60грн.) на рік до прийняття Іллічівською міською радою рішення про порядок розрахунку орендної плати за землю. П.9 договору передбачає перегляд розміру орендної плати у випадку зміни розмірів нормативної грошової вартості земельної ділянки, за домовленістю сторін та в інших випадках, передбачених законодавством України. За п.10 договору розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів орендної плати, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках передбачених законом. Згідно п.12 договору земельна ділянка передана в оренду для обслуговування існуючих будівель; цільове призначення — оптова торгівля та складське господарювання.  Відповідно до п.32 договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін і підлягає нотаріальному посвідченню; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.

          Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р., що набрав чинності з 01.01.2008р., внесені зміни у ст.21 Закону України “Про оренду землі”: річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

          У зв'язку з прийняттям цього Закону рішенням Іллічівської міської ради №356-ІV від 11.01.2008р. “Про бюджет міста Іллічівська на 2008 рік” у відповідності з п.8 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” установлено річну орендну плату за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності, у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”; доручено відділу комунальної власності та земельних відносин внести відповідні зміни в договори оренди земельних ділянок.

          На виконання рішення №356-ІV від 11.01.2008р. Відділ комунальної власності та земельних відносин Іллічівської міської ради направив ТОВ “АРОН” повідомлення №28 від 18.01.2008р., яким проінформував позивача про внесення змін до ст.21 Закону України “Про оренду землі” пунктом 8.4. Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким встановлено, що річна орендна плата за земельну ділянку не може бути меншою трикратного податку, що встановлена Законом України “Про плату за землю”, та запропонував ТОВ “АРОН” зазначене врахувати в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2008р.

          Зазначене повідомлення було сприйняте позивачем як зміна Іллічівською міською радою умов договору оренди в односторонньому порядку, порушення його прав землекористувача та умов договору і вимог законодавства, що мало наслідком звернення ТОВ "АРОН" до господарського суду з позовом.

          Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

          Згідно ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Ст.654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

          У відповідності зі ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів  (право на позов в процесуальному сенсі).

          ТОВ “АРОН” реалізувало як юридична особа своє право на звернення до господарського суду з позовом для захисту своїх прав землекористувача, котрі на його думку є порушеними відповідачем шляхом односторонньої зміни умов договору оренди земельної ділянки в частині встановлення розміру орендної плати.

          Проте право на судовий захист виникає у особи у випадку порушення її цивільного права, його невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України). Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

          Аналогічне положення міститься у ч.2 ст.20 Господарського кодексу України: кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

          Згідно ч.3 ст.20 ГК України порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

          Якщо суд при розгляді справи встановить, що право позивача не є порушеним (оспореним, невизнаним), він повинен відмовити у позові виходячи з положень ч.1 ст.15 ЦК України, ч.3 ст.20 ГК України: адже судовому захисту підлягає тільки порушене (невизнане, оспорене) право.

          Місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про порушення цивільних прав позивача і необхідність їх судового захисту, неправильно застосувавши до спірних відносин ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України, допустив порушення норм матеріального права —ч.1 ст.15 ЦК України, ч.3 ст.20 Господарського кодексу України, безпідставно встановивши обставину односторонньої зміни умов договору оренди земельної ділянки Іллічівською міською радою, яка в дійсності не мала місця.

          Погодившись з думкою позивача, що ґрунтувалась на хибному тлумаченні змісту та форми повідомлення №28 від 18.01.2008р. як односторонньої зміни умов договору, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що згаданий лист носить інформаційний характер, був підписаний начальником відділу комунальної власності та земельних відносин Іллічівської міської ради, не містив відомостей щодо повноважень цієї особи на внесення змін до договору оренди земельної ділянки у формі, що вимагається законом, конкретних пропозицій стосовно зміни умов договору, іншого розміру орендної плати та відповідних розрахунків у зв'язку із змінами в законодавстві, отже не може вважатись пропозицією про внесення змін до договору, тим більше —односторонньою зміною його умов Орендодавцем.

          Угода про внесення змін до договору є правочином у розумінні ч.1 ст.202 ЦК України, отже до порядку її укладення застосовуються загальні положення про укладення договору, зокрема, вимагається надіслання пропозицій про зміну умов договору заінтересованою особою (ч.2 ст.188 ГК України).

          Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Отже висновок суду щодо односторонньої зміни умов договору Радою не відповідає обставинам справи, є наслідком оцінки повідомлення №28 від 18.01.2008р. як доказу по справі з порушенням норм процесуального права —ч.1 ст.43 ГПК України, що призвело до неправомірного задоволення позову ТОВ “АРОН”, права котрого як сторони договору оренди не були на момент звернення з позовом та прийняття рішення судом порушеними діями відповідача.

          Всупереч власним твердженням стосовно відсутності пропозицій відповідача про зміну умов договору оренди місцевий господарський суд зробив неправомірний висновок про порушення діями Ради прав ТОВ “АРОН”, який суперечить нормам матеріального права —ч.2 ст.188 ГК України, ч.1 ст.15 ЦК України. При цьому, пославшись на обставину прийняття відповідачем рішення №356-ІV від 11.01.2008р. “Про бюджет міста Іллічівська на 2008 рік” (п.24), суд не врахував, що ТОВ “АРОН” це рішення суб'єкта владних повноважень не оскаржувало у встановленому законом порядку, а доручення відділу комунальної власності та земельних ресурсів внести зміни до договорів оренди земельних ділянок є не більш ніж дорученням підлеглим Раді структурним підрозділам підготувати проекти змін до договорів.

          Колегія суддів апеляційної інстанції також погоджується з доводами апеляційної скарги в тій частині, що стосується заперечень проти обраних судом способів захисту прав ТОВ “АРОН”, які суд першої інстанції визнав порушеними діями відповідача.

          Ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України не містять таких способів захисту, як зобов'язання виконати договір та заборона вчиняти дії, що направлені на односторонню зміну умов договору; законами України та договором оренди також не передбачені способи захисту, запропоновані позивачем і застосовані судом.

          Фактично, зміст резолютивної частини рішення (п.п.2, 3) зводиться до зобов'язання Ради дотримуватись вимог закону і договору при виконанні останнього і заборону відповідачеві порушувати ст.525 ЦК України, ст.193 ГК України, тобто таке рішення не спроможне “за визначенням” відновити порушене право і взагалі як цілком абстрактне не може бути виконаним: адже чинне законодавство передбачає можливість присудження до примусового виконання певного обов'язку в натурі та припинення конкретних дій, які порушують право.

          Суд апеляційної інстанції залишає поза межами дослідження та правового аналізу обов'язковість внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.03.2005р. у зв'язку зі змінами в ст.21 Закону України “Про оренду землі”, що відбулися з прийняттям Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, оскільки це питання має бути вирішено або за згодою сторін за пропозицією відповідача, або в судовому порядку згідно зі ст.188 ГК України, п.32 договору оренди в межах окремого позовного провадження у випадку недосягнення сторонами згоди.

          На підставі вищенаведеного, оскаржуване рішення слід скасувати повністю у зв'язку з порушенням і неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права з прийняттям нового рішення про відмову у позові ТОВ “АРОН”.

          При цьому суд апеляційної інстанції скасовує також і п.4 резолютивної частини оскаржуваного рішення про скасування на підставі ст.68 ГПК України заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 05.02.2008р., взявши до уваги незазначення судом першої інстанції мотивів застосування судом цієї процесуальної норми при прийнятті оскаржуваного рішення про задоволення позову.

          Згідно ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст.68 ГПК України та у зв'язку з відмовою у позові ТОВ “АРОН” суд апеляційної інстанції скасовує заходи забезпечення позову, що були вжиті ухвалою господарського суду від 05.02.2008р., в подальшому оскарженою в апеляційному порядку відповідачем з наступною відмовою від апеляційної скарги і припиненням у зв'язку з цим апеляційного провадження.

          Судові витрати по справі, пов'язані з поданням позову, згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача.

          Витрати по держмиту за подання апеляційної скарги відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:

          1. Апеляційну скаргу задовольнити.

          2. Рішення господарського суду Одеської області від 21.02.2008р. скасувати.

          3. У задоволенні позову ТОВ “АРОН” відмовити повністю.

          4. Стягнути з ТОВ “АРОН” на користь Іллічівської міської ради 42,50грн. держмита за подання апеляційної скарги.

          

          Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

          Головуючий суддя:                                                                       Мишкіна М.А.

          Судді:                                                                                  Сидоренко М.В.

                                                                                                                          Таценко Н.Б.