ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        20.09.2007 р.                                                                      Справа №20/244

за позовом  Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії  “Відділення Промінвестбанку в м.Комсомольськ Полтавської області”

до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-комерціна фірма “Фініст”, м.Комсомольськ

про стягнення   54668,34 грн.

                                                                                                                 Суддя  Киричук О.А.

        Представники:

        від позивача:       Намінас О.В., дов. № 844 від 10.05.2006 р.

        від відповідача:  не з’явився.

Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості в сумі 54668,34 гривень по кредитному договору № 12к , укладеного 11.02.2005 р. між позивачем та відповідачем.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість  за  кредитним  договором  №12к від 11.02.2005 р. з врахуванням інфляційних нарахувань на суму боргу та 3 процентів річних в загальній сумі 54668,34 гривні, а саме: заборгованість за кредитом в сумі 32638,52 гривень, заборгованість за відсотками(плата за кредит) в сумі 13204,36 гривень, пеню, нараховану за прострочення повернення кредиту в сумі 7561,99 гривень, пеню, нараховану за прострочення сплати відсотків в сумі 1263,47 гривень (розрахунок суми заборгованості наданий позивачем). Крім того позивач просить стягнути з відповідача судові витрати  в сумі 664,68 гривень.

Відповідач  відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

В зв’язку з неявкою відповідача для участі в судовому засіданні 06.02.2007 року, розгляд справи було відкладено на 20.09.2007 р.

Позивачем надані докази щодо державної реєстрації відповідача за адресою, що зазначена в позові –м.Комсомольськ, вул. Миру, буд. 8 (Довідка з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серії АБ № 831326).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

        Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення  позивача, суд встановив.

Між відповідачем та позивачем 11.02.2005 р. було укладено кредитний договір №12 к, відповідно до п. 4.1.1. якого позивач зобов’язався видати кредит в сумі 55000 гривень у безготівковому порядку  у відповідності з цільовим призначенням кредиту. Позивачем надані докази надання відповідачу кредиту (копія платіжного доручення №35 від 11.02.2005 р.). Таким чином позивач свої зобов’язання за кредитним договором №12 к від 11.02.2005 р. виконав належним чином.

У відповідності до п.2.2. кредитного договору №12 к від 11.02.2005 р. дата остаточного повернення кредиту 10 серпня 2006 р.

Відсотки за користування кредитними коштами згідно п.3.2. кредитного договору №12к від 11.02.2005 р. повинні сплачуватися відповідачем в останній робочий день поточного місяця.  

Відповідно до п. 4.2.1. кредитного договору №12 к від 11.02.2005 р. відповідач зобов’язаний використати кредит за цільовим призначенням і у встановлений згідно п.2.2. кредитного договору  строк  остаточно  повернути  всі  отримані  суми  кредиту.    Згідно п. 4.2.2. кредитного договору №12 к від 11.02.2005 р. відповідач зобов’язаний своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених  цим Договором, а також суми передбаченої цим Договором неустойки.

Зобов’язання за кредитним договором №12 к від 11.02.2005р. відповідачем не виконані до цього часу (сума заборгованості відповідача  за кредитом  складає  29953,54 гривень, за відсотками за період з 01.06.2006 по 01.07.2007 року  - 12623,42 гривень).

Відповідно до п.5.3. кредитного договору №12 к від 11.02.2005 р. за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або плати за кредит відповідач сплачує позивачу пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно. У відповідності до п.3.3. кредитного договору №12 к від 11.02.2005 р. неустойка у вигляді пені нараховується з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно. Так, як відповідачем не виконані зобов’язання з повернення кредиту та сплати відсотків в строки, визначені кредитним договором №12 к від 11.02.2005 р., суд вважає, що підстави припинення нарахування пені, визначені         п.6 ст.232 Господарського кодексу України, відсутні.

При вирішенні спору суд приймає до уваги  наступне:

Згідно ст. 1054 Цивільного Кодексу України за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов'язується  надати  грошові  кошти   (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах,  встановлених договором,  а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 15 Цивільного кодексу України  закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу об’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України  майнові зобов'язання,   які    виникають між учасниками господарських відносин,  регулюються  Цивільним  кодексом  України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.  Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору. До виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  Кодексу  України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського Кодексу України, порушення зобов'язань є  підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники  господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопору-шення у сфері господарювання  шляхом  застосування  до правопорушників господарських  санкцій на підставах і в порядку,  передбачених Господарським Кодексом України, іншими законами та договором.  Згідно статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання. Учасник  господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання  чи  порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито  усіх   залежних   від   нього   заходів   для   недопущення господарського  правопорушення.  У  разі  якщо інше не передбачено законом  або  договором,  суб'єкт  господарювання   за   порушення господарського  зобов'язання     несе господарсько-правову відповідальність,   якщо   не   доведе,   що   належне   виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто  надзвичайних  і  невідворотних  обставин  за   даних   умов здійснення   господарської   діяльності.   Не   вважаються  такими обставинами,   зокрема,   порушення   зобов'язань    контрагентами правопорушника,  відсутність  на  ринку  потрібних  для  виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідач не вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, так як безпідставно не сплатив у встановлений в договорі строк суму заборгованості по кредитному договору №12 к від 11.02.2005 р.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, при простроченні виконання грошового зобов’язання, Боржник на вимогу Кредитора зобов’язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. Застосування  положень  ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України не передбачає  наявність  вини  відповідача,  оскільки  згідно частини   першої   цієї  ж  статті  боржник  не  звільняється  від відповідальності   за   неможливість   виконання   ним   грошового зобов'язання. Передбачене  законом  право  кредитора   вимагати сплати  боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового  права  та  інтересу,  суть  яких полягає у відшкодуванні   матеріальних   втрат  кредитора  від знецінення  грошових  коштів  внаслідок  інфляційних  процесів  та отриманні   компенсації   (плати)  від  боржника  за  користування утримуваними  ним   грошовими   коштами,   належними   до   сплати кредиторові. Враховуючи викладене, інфляційні нарахування(включаючи три відсотки річних від простроченої суми) на суму боргу за кредитом та суму боргу за відсотками за користування кредитними коштами входять до складу грошового зобов'язання відповідача.

При прийнятті рішення у справі суд врахував також ту обставину, що претензія  позивача (вих. № 1147/4 від 01.06.2007 року)  на суму 51792,27 гривень визнана відповідачем в повному обсязі(копія відповіді на претензію від 25.06.2007 року). Сума претензійних вимог складалася з суми заборгованості за кредитом та відсотками по кредитному договору №12 к від 11.02.2007 р. з  урахуванням інфляційних нарахувань на суму боргу та 3 проценти річних, з суми пені, нарахованої позивачем на суму заборгованості за кредитом та відсотками.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 12, 82   Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-комерціна фірма “Фініст” (м.Комсомольськ, вул. Миру ,б. 8, код 13934709, відомості про рахунки відсутні)

на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії  “Відділення Промінвестбанку в м.Комсомольськ Полтавської області” (м. Комсомолськ, вул. Добро вольського, буд.,14, код 00039002) заборгованість  за  кредитним  договором  №12к від 11.02.2005 р. з врахуванням інфляційних нарахувань на суму боргу та три відсотки річних в загальній сумі 54668,34 гривні, а саме:

-          заборгованість за кредитом в сумі 32638,52 гривень;

-          заборгованість за відсотками(плата за кредит) в сумі 13204,36 гривень;

-          пеню, нараховану за прострочення повернення кредиту в сумі 7561,99 гривень;

-          пеню, нараховану  за прострочення сплати відсотків в сумі 1263,47 гривень ;

-          546,68 грн. витрат по сплаті державного мита;

-          118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                          Киричук О.А.