Справа № 1-236

2011 рік

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 року                                                          Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі:          

головуючого судді    Михайленка А.В.,

при секретарі             Козубенко М.А.,

за участю прокурора Гайду С.В.,

              адвоката    ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, освіта незакінчена вища, не працюючого, студента, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

29.08.2010 р. біля 17.30 год. ОСОБА_2, проїжджаючи на велосипеді біля будинку № 78 по вул. Келецькій в м. Вінниці, на своєму шляху побачив раніше незнайомого йому чоловіка –ОСОБА_3 Оскільки той виявився перешкодою для руху, ОСОБА_2 різко зупинився перед ним, внаслідок чого впав на землю. Після цього ОСОБА_3 зробив йому зауваження, після чого між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_3 наніс удар пакетом по обличчю ОСОБА_2, після чого у ОСОБА_2 на ґрунті неприязних стосунків, що виникли, виник злочинний умисел, направлений на нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_5, спричинивши тому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми –забою головного мозку, травматичного субарахноїдального крововиливу, закритого перелому кісток носа зі зміщенням, гематоми орбітальної області зліва. Згідно з висновком експерта № 2838 від 21.12.2010 р. вказані тілесні ушкодження належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнав частково так суду пояснив, що 29.08.2010 р. біля 17.30 год. він їхав на велосипеді по тротуару. Приблизно за 50 м від нього йшов потерпілий, який говорив по телефону та переходив тротуар зліва-направо, перешкоджаючи йому, тому він почав гальмувати та об’їжджати потерпілого за спиною, проте потерпілий зробив крок назад, внаслідок чого відбулось їх зіткнення і вони впали на землю. Коли вони піднялись, він зробив потерпілому зауваження, проте той вдарив його пакетом по голові, пошкодивши його окуляри. Після цього він підійшов до потерпілого та наніс йому удар кулаком в обличчя, після чого побачив кров на обличчі потерпілого й, злякавшись, опустив руки, проте потерпілий почав його бити. До них підійшли перехожі та розборонили їх. З магазину вийшла дружина потерпілого та сказала, щоб той забрав велосипед і викликала міліцію та швидку допомогу.

Він потерпілого колесом по нозі не бив, а лише зробив тому зауваження, щоб той був обачнішим, після чого потерпілий наніс йому удар пакетом по голові.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що в кінці серпня 2010 року він йшов по тротуару по вул. Келецькій в м. Вінниці, розмовляючи по телефону, його дружина в цей час була у магазині. Несподівано він побачив підсудного, який їхав на велосипеді та під час гальмування перелетів через кермо і впав на землю. Він підсудному нічого не говорив і пішов далі. Підсудний, підвівшись, штовхнув його колесом, тому він вдарив підсудного пакетом, який внаслідок цього розірвався, а підсудний розвернувся до нього та вдарив його кулаком в обличчя. Внаслідок нанесеного удару в нього був напівзапаморочений стан. Дружина йому сказала, що підсудний продовжував його бити, проте він не може сказати, скільки саме ударів наніс підсудний. Їх розборонили перехожі. Подальші події він не пам’ятає, оскільки внаслідок отриманих ударів у нього піднявся тиск. Він також не може повідомили, через який час приїхала карета швидкої допомоги.

Він пам’ятає, що підсудний наніс йому удар кулаком в ніс, а подальший перебіг подій йому відомо зі слів дружини. Потерпілий під час руху на велосипеді його не збивав і він на землю не падав.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 29.08.2010 р. біля 17.30 год. вона йшла по вул. Келецькій в м. Вінниці в сторону кінотеатру «Мир». Вона з дитиною повернула в напрямку магазину й почула шум, а коли повернула голову, побачила, що підсудний, який їхав на велосипеді, зіткнувся з потерпілим, внаслідок чого впав на землю. Вона не бачила, яким саме чином відбулось зіткнення, а лише почула шум, після чого подивилась в тому напрямку. Підсудний підняв велосипед та штовхнув ним потерпілого, після чого потерпілий вдарив підсудного пакетом, , а підсудний наніс потерпілому удар кулаком в обличчя. Коли вона підійшла до потерпілого, вона побачила, що в нього обличчя було в крові, потерпілий сказав, що йому стало погано, мова в нього була в’язкою, він сказав, що губиться у просторі й не може зорієнтуватись. Підсудний продовжував висловлювати погрози, проте вона забрала велосипед і поставила його біля магазину.

Конфлікт виник на тротуарі, по якому підсудний їхав на велосипеді. Моменту зіткнення підсудного з потерпілим вона не бачила. Коли вона подивилась в сторону, де почула шум (місце падіння підсудного), потерпілий зробив підсудному зауваження, після чого між ними виник конфлікт. До конфлікту тілесних ушкоджень у підсудного чи потерпілого вона не бачила. Внаслідок нанесеного потерпілим удару пакетом пакет порвався, після чого підсудний відкинув велосипед і вдарив підсудного кулаком в обличчя. Вона бачила, як підсудний наніс один удар, проте потерпілий свідомості не втрачав. Потерпілий внаслідок зіткнення з велосипедом під керуванням підсудного не падав.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 29.08.2010 р. до нього зателефонував син –ОСОБА_2 –та повідомив про конфлікт, тому він приїхав на вул. Келецьку в м. Вінниці. На час його приїзду працівників міліції та швидкої допомоги не було. По приїзду він побачив потерпілого, проте тілесних ушкоджень у того не помітив; потерпілий тримав біля носа серветку. У сина тілесних ушкоджень не було. Потерпілий сидів з велосипедом сина. Він запитав у сина, що сталось, на що той показав на потерпілого, тому він пішов до потерпілого. Він спілкувався з потерпілим та намагався з’ясувати, що сталось. Коли приїхали працівники швидкої допомоги, він попросив, щоб ті перевірили потерпілого на алкоголь, оскільки свідки сказали, що той влаштує скандал. Він записав данні свідків.

Син їздить тротуаром, оскільки велосипедних доріжок у місті немає.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що 29.08.2010 р. вона з подругою –ОСОБА_9 –йшла по вул. Келецькій в м. Вінниці й побачили, що підсудний їхав по тротуару на велосипеді, а підсудний стояв на тротуарі. Підсудний почав гальмувати та призупинився, щоб не наїхати на потерпілого, підсудний зупинився біля потерпілого і впав, перелетівши через кермо, й потерпілий розвернувся до нього та вдарив підсудного пакетом, який тримав у руці, після чого підсудний вдарив потерпілого кулаком в обличчя. Дружина потерпілого викликала міліцію та швидку допомогу, оскільки з носа потерпілого пішла кров.

Коли підсудний піднявся, потерпілий наніс йому удар пакетом по голові. Після того, як підсудний наніс потерпілому удар кулаком в обличчя, до них підбігла дружина потерпілого та почала тримати велосипед підсудного і викликала міліцію та швидку допомогу. Через деякий час приїхав батько підсудного.

Коли підсудний падав з велосипеда, він потерпілого не бив. Потерпілий почав кричати до підсудного та поводився агресивно. Потерпілий свідомість не втрачав, сидів на сходах до магазину.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що в кінці серпня 2010 року він бачив, як потерпілий стояв біля магазину та розмовляв по телефону, в руках у потерпілого був пакет. Підсудний в цей час їхав на велосипеді попід будівлі, швидкість його руху була невеликою. Коли потерпілий перетинав тротуар, підсудний намагався його об’їхати, проте потерпілий різко розвернувся, тому підсудний різко загальмував, внаслідок чого впав з велосипеда, перелетівши через кермо, потерпілого він при цьому не зачепив. Потерпілий сказав підсудному, що потрібно дивитись, після чого вдарив підсудного пакетом по голові, внаслідок чого пакет розірвався, проте потерпілий намагався вдарити підсудного, а той ухилявся, після чого наніс потерпілому удар кулаком в обличчя. В цей час підсудного та потерпілого розборонили. Потім потерпілий забрав велосипед підсудного та сів та сходи магазину.

Він не пам’ятає, чи були у підсудного тілесні ушкодження, підсудний з велосипеда впав на руки. Під час нанесення підсудним удару потерпілому, вони знаходились один від одного на відстані витягнутої руки. Тілесних ушкоджень у потерпілого він не бачив.

Свідок ОСОБА_9 на досудовому слідстві пояснила, що 29.08.2010 р. біля 17.30 год. вона разом зі своєю подругою –ОСОБА_8 –прогулювалась та виходила з магазину, розташованого в будинку № 78 по вул. Келецькій в м. Вінниці, і в цей час вона побачила, як молодий хлопець їхав на велосипеді та проїхав біля невідомого чоловіка, різко пригальмував і впав на землю перед чоловіком. Хлопець підвівся, а чоловік в цей момент почав кричати, що саме точно не пам’ятає, щось про те, що він його збив і що він дуже налякався і буде з ним судитись, але при цьому чоловік не впав на землю. Може точно сказати, що хлопець на нього не наїхав, а впав біля нього, можливо, трохи зачепив, але вона не бачила і тоді невідомий чоловік одразу почав нанос хлопцеві удари руками та пакетом по голові, при цьому пакет розлетівся, хлопець наніс у відповідь 2-3 удари в обличчя, від чого у чоловіка пішла кров з носа. Тоді чоловік сказав, що забере у хлопця велосипед до приїзду міліції. Також він сказав своїй дружині, щоб вона викликала швидку і при цьому повідомила, що він нібито втратив свідомість, але вона вважає, що він почувався добре і точно не втрачав свідомості, аж до приїзду швидкої.

(а. с. 25).

Судом також було досліджено й інші докази, зібрані у справі, а саме:

-          висновок експерта № 238 від 21.12.2010 р., згідно якого у ОСОБА_11 за час стаціонарного лікування з 29.08.2010 р. по 20.09.2010 р. виявлено тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму –забій головного мозку, травматичний субарахноїдальний крововилив, закритий перелом кісток носа зі зміщенням, гематому орбітальної області зліва, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров’я, виникли від дії тупого твердого предмету, можливо, 29.08.2010 р. (а. с. 37-38).

Аналізуючи пояснення підсудного, потерпілого, свідків зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні було доведено факт нанесення підсудним тілесних ушкоджень потерпілому. Так, підсудний в судовому засіданні не заперечував тієї обставини, що після падіння з велосипеду в нього з потерпілим виник конфлікт, в ході якого потерпілий наніс йому удар пакетом по голові, після чого він вдарив потерпілого кулаком в обличчя. Дані пояснення підсудного узгоджуються з поясненнями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_6, даними в судовому засіданні, свідка ОСОБА_9, даними на досудовому слідстві. Крім того, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив пояснення підсудного та вищевказаних свідків стосовно обставин нанесення тілесних ушкоджень, вказавши, що він наніс потерпілому удар пакетом, оскільки той зачепив його велосипедом. Разом з тим, суд вважає, що той факт, що потерпілий, їдучи на велосипеді, вдарив підсудного, в судовому засіданні свого підтвердження не знайшов, про що свідчать пояснення свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_9

Також суд враховує, що в судовому засіданні було встановлено, що після нанесення потерпілим удару пакетом по голові підсудного, останній розвернувся та наніс удар кулаком в обличчя потерпілого. При цьому суд вважає, що дії підсудного характеризувались наявністю прямого умислу на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, про що свідчить та обставина, що для нанесення удару підсудному необхідно було розвернутись до потерпілого; а також те, що в судовому засіданні не було встановлено об’єктивних ознак створення потерпілим небезпеки для підсудного, що зумовило б ним необхідність застосування сили для попередження небезпеки для себе.

З висновку проведеної судово-медичної експертизи випливає, що у потерпілого ОСОБА_3 було виявлено тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознаками тривалого (понад 21 день) розладу здоров’я. Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні було доведено факт умисного заподіяння ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 тілесного ушкодження середньої тяжкості.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_2 було кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України за ознаками умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягнуло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

При вирішенні питання стосовно кваліфікації дій підсудного суд враховує, що п. 2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ № 6 від 17.01.1995 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.07.1995 р. за № 255/791, визначено, що тілесні ушкодження середньої тяжкості мають наступні ознаки: відсутність небезпеки для життя; відсутність наслідків, що викладені в п. 2.1.1 Правил; тривалий розлад здоров’я; стійка втрата працездатності менш ніж на третину. Таким чином, аналіз вказаних правил дозволяє зробити висновок про те, що поняття тривалий розлад здоров’я та стійка втрата працездатності менш ніж на третину ототожнювати не слід.

З висновку проведеної судово-медичної експертизи випливає, що у ОСОБА_11 мали місце тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознаками тривалої втрати працездатності, відомості про стійку втрату працездатності менш ніж на третину у висновку експерта відсутні.

За таких обставин посилання органів досудового слідства та прокурора під час судових дебатів на ту обставину, що вчинені ОСОБА_2 дії призвели до значної стійкої втрати працездатності менш як на одну третину є безпідставним, а тому дану кваліфікуючу ознаку з обвинувачення ОСОБА_2 необхідно виключити. Натомість суд вважає, що в діях ОСОБА_2 наявні ознаки заподіяння ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров’я.

З огляду на викладене суд вважає, що дії ОСОБА_2 охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, за ознаками умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання.

Підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а. с. 53), за місцем проживання та навчання характеризується позитивно (а. с. 56), на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а. с. 54, 55), у вчиненому розкаявся. Також суд приймає до уваги, що вчинення злочину підсудним було зумовлене неправомірними діями зі сторони потерпілого –нанесенням останнім удару пакетом по голові підсудного.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, наслідків, які настали від злочину, негативного ставлення підсудного до вчиненого, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.

При надходженні справи до суду прокурором було також направлено цивільний позов, згідно якого останній просив стягнути з підсудного на користь МКЛ ШМД вартості стаціонарного лікування потерпілого, проте в судовому засіданні, в тому числі й під час судових дебатів, заявлені позовні вимоги підтримані не були, а тому суд вважає, що останні підлягають залишенню без розгляду. Разом з тим, з довідки МКЛ ШМД № 01-26/2105 від 23.11.2010 р. випливає, що вартість лікування ОСОБА_3 становить 2465,54 грн. (а. с. 23), а тому зважаючи на ту обставину, що стаціонарне лікування потерпілого було зумовлене вчиненням відносно нього ОСОБА_2 злочину, суд вважає, що відповідно до ст. 931 КПК України витрати за стаціонарне лікування потерпілого слід покласти на підсудного.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

          Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

          Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

          Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

          Цивільний позов прокурора Ленінського району м. Вінниці –залишити без розгляду.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят п’ять) грн. 54 коп. вартості стаціонарного лікування ОСОБА_3

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: