ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

 УХВАЛА   

іменем України

"25" жовтня 2011 р.                                                    Справа № 2-а-615/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Пасічник С.С.         

суддів:                                                                              Зарудяної Л.О.

                                                                                          Кузьменко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання                  Бєляєвої Т.В. ,  

за участю позивача: ОСОБА_2;

від відповідачів: не з"явились,

< Поле для текста >

розглянувши апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області та Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області на постанову Олевського районного суду від "06" квітня 2011 р. у справі № 2-а-615/11 за позовом ОСОБА_2 < Текст >  до  Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області,  Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області  про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії  < Текст > 

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 06.04.2011р. позов задоволено частково: визнано дії відповідачів щодо виплати позивачу соціальних виплат не в розмірах, встановлених ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", протиправними, а також зобов'язано відповідачів провести перерахунок та виплату позивачу допомоги у зв’язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, за періоди відповідно з 16.08.2010р. по 16.02.2011р. та з 11.08.2010р. по 11.02.2011р. в розмірах, встановлених ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням фактично отриманих коштів; в решті позову відмовлено.

В апеляційних скаргах відповідачі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вказану постанову та відмовити в задоволенні позову.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд  апеляційної  інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції  в  межах  апеляційної  скарги.

Позивач звернулася до суду із позовом 23.02.2011 року, як потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення. Позивач отримує допомогу у зв’язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та доплату до пенсії, передбачені ст.ст.37,39 Закону №796-ХІІ, але у розмірі, встановленому постановою КМУ.

Відповідно до ст.37 Закону України від 28.02.1991р. №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 40% мінімальної заробітної плати.

Згідно частини 3 цієї ж статті ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Згідно ст.39 вищевказаного Закону пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірі, передбаченому для громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, в зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати.

Постановою №836 від 26.07.1996р. "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", всупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств та відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

При цьому, визначаючи базову величину, з якої розраховується сума допомоги згідно зі ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в чинній редакції (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 01.07.1992р. №2532-12, у редакції Закону України від 06.06.1996р. №230/96-ВР), відповідачу слід керуватися розміром мінімальної заробітної плати, а не сумою, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року №836.

Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачем період, застосуванню підлягає саме статті 37 та 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року №936 "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплата щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на території зон радіоактивного забруднення, у зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проводиться управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) адміністрацій за місцем реєстрації громадян.

Таким чином, обов'язок проводити нарахування та виплату доплат, передбачених ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відноситься до відання органів праці та соціального захисту населення, а доплат, передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - до відання органів Пенсійного фонду України, а отже, Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області та Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації є належними відповідачами у справі.

Відповідно до ч.2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, судова колегія приходить до висновку, що відповідачі не довели правомірність своєї бездіяльності, яка полягає у невиплаті позивачу передбачених ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплат.

Також правильним є висновок суду першої інстанції в оскаржуваній постанові про відмову в задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача в подальшому нарахувати позивачу соціальні виплати, оскільки те, що їх нарахування в подальшому буде також здійснюватися з порушенням вимог законодавства, є лише припущенням позивача й не підтверджується будь-якими доказами.

При цьому, фактичний розмір доплат та компенсацій, що підлягають стягненню на користь позивача, повинен розраховуватись відповідачем, а не судом, а тому точну суму донарахованих коштів суд не визначає.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення. Воно постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАСУ, колегія суддів

 УХВАЛИЛА:  

 Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області та Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області  залишити без задоволення, а постанову Олевського районного суду - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий   суддя                                                              С.С. Пасічник

судді:                                                                                      Л.О. Зарудяна   

                                                                                                Л.В. Кузьменко   

Роздруковано та надіслано (прост.):

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_2  АДРЕСА_1

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області  вул.Свято-Миколаївська , 31,м.Олевськ,Житомирська область,11001

4 - відповідачу  Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області   вул.Привокзальна, 5,м.Олевськ,Житомирська область,11001