08.11.2011

Справа №2-438/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

          головуючого судді : Лісовенка П.І.

          при секретарі: Ковальчук В.А.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: виконавчий комітет Тетіївської міської ради про зобов»язання знести самовільно забудовані господарські споруди, усунути загрозу здоров»ю та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

          До суду з вище вказаним позовом звернулася ОСОБА_1, яка просить винести рішення про знесення у примусовому порядку самовільні забудови господарського двору ОСОБА_2 за його рахунок та заборонити ОСОБА_2 утримувати домашню худобу і птицю на відстані до її житла не менше ніж 20 метрів, а також стягнути з ОСОБА_2 2000 грн. моральної шкоди та судові витрати понесені нею при подачі позову до суду, свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 самовільно, порушуючи санітарні, будівельні та протипожежні норми, провів у своєму дворі добудови господарських споруд, де утримує худобу та птицю на відстані 1,5 метра до її житлового будинку, внаслідок чого створює для неї нестерпні умови для проживання, що і стало підставою для звернення до суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги і просить винести рішення про знесення у примусовому порядку самовільні забудови господарського двору ОСОБА_2 жителя АДРЕСА_1, за його рахунок, а саме знести господарську будівлю цегляну розміром 4х6,8 метра капітального будівництва, де знаходиться літня кухня, сарай, льох, тимчасову споруду літнього душу та заборонити ОСОБА_2 утримувати домашню худобу і птицю на відстані до її житлового будинку не менше ніж 20 метрів.

Також просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 2000 грн. моральної шкоди та судові витрати у розмірі 20 грн. за сплату державного мита, 37 грн. за ІТЗ судового процесу, 6 грн. послуги банку по сплаті судових витрат.

          Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, хоча справа до розгляду призначалася неодноразово, про що він повідомлявся рекомендованою поштою, про причини неявки в судове засідання він не повідомив, заперечень проти позову до суду не надав.

          Представник виконавчого комітету Тетіївської міської ради Складена Н.М. позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала і пояснила суду, що ОСОБА_2 самовільно, з порушенням будівельних норм побудував господарську будівлю за адресою свого проживання.

Рішенням виконкому №6 від 27.01.2009 року йому було рекомендовано знести самовільно збудовану господарську споруду до 01.05.2009 року, проте ОСОБА_2 ігнорує виконання данного рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.

Так в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1. є власником 68/100 частки житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2.

          Поряд по сусідству проживає ОСОБА_2, будинок якого знаходиться по АДРЕСА_1.

          Відповідно акта санітарно-епідеміологічного обстеження об»єкта від 04.09.2008 року встановлено, що громадянином ОСОБА_2 проведена добудова господарських споруд до межі із земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1, що повело до скорочення санітарної захисної зони між господарськими будівлями, які належать ОСОБА_2 та житловим будинком ОСОБА_1 до 1 м. 20 см.. На земельній ділянці, яка примикає до господарських споруд та огорожі, що є межею присадибних земельних ділянок власників ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_2 облаштований вигул для птиці. Вказаний вигул для птиці знаходиться на відстані менше двох метрів до житлового будинку ОСОБА_1 і дійсно є джерелом негативного впливу на умови проживання жильців, що мешкають в будинку по АДРЕСА_2. Продукти життєдіяльності птиці, які нагромаджуються в місці вигулу для неї, сприяють розповсюдженню зловонних запахів та масовому виплоду мух.

          У відповідності з вимогами Державних будівельних норм «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»п.п.3.30, 3.31, 3.35 та Санітарних правил «Содержания територий населенных мест»п.2.3.2 розміщення сараїв для домашньої худоби і птиці має бути на відстані не менше 15 метрів від житлових будинків.

          На підставі вище викладеного ОСОБА_2 запропоновано: перенести місце вигулу птиці (качок, курей) на відстань не менше 15 метрів від сусідських житлових будинків, термін виконання до 20.09.2008 року.

          Не допускати утримання домашньої худоби, кролів, нутрій, лисиць і птиці в господарській будівлі, що прилягає до межі із земельною ділянкою ОСОБА_1, термін виконання –постійно. (а.с.12).

Рішенням виконавчого комітету Тетіївської міської ради №6 від 27.01.2009 року вирішено: рекомендувати громадянину ОСОБА_2, який проживає по АДРЕСА_1, знести до 01.05.2009 року самовільно збудовану господарську споруду, яка розташована на відстані 1,3 –1,5 метра від житлового будинку громадянки ОСОБА_1. (а.с.15).

          Відповідно акта санітарно-епідеміологічного обстеження об»єкта від 29.04.2011 року встановлено, що на своїй присадибній ділянці по АДРЕСА_1, ОСОБА_2 побудував господарчу споруду для утримання домашніх тварин на відстані 2,7 метра від житлової споруди (будинку) ОСОБА_1, яка проживає по АДРЕСА_2.

          В даному випадку розміри санітарно-захисної зони від господарчої споруди ОСОБА_2 до житлового будинку ОСОБА_1 порушені і не відповідають вимогам ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»п.3.26, згідно якого сараї для утримання худоби і птиці повинні знаходитись у глибині двору не ближче 12 метрів до вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб.

          На підставі вище викладеного ОСОБА_2 запропоновано: вирішити питання перенесення господарчої споруди для утримання домашніх тварин на відповідну відстань, згідно вимог ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», термін виконання –протягом місяця. (а.с.13-14).

          Згідно листа-відповіді головного державного інспектора з нагляду у сфері пожежної безпеки Тетіївського району Філозофа Б.К. за №104 від 29.04.2011 року вбачається, що виїздом на місце, органами державного пожежного нагляду встановлено, що відстань від господарчих споруд ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, до житлової будівлі ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_2, становить 2,7 метра.

          Відповідно до ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень»додаток 3.1 (Обов»язковий) протипожежна відстань повинна бути не менше 8 метрів. (а.с.17).

          Із акту обстеження присадибних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 вбачається, що комісія Тетіївської міської ради встановила, що господарська споруда, яка побудована із порушенням санітарних та пожежних норм, що встановлено актом санітарно-епідеміологічного обстеження об»єкта, на присадибній ділянці ОСОБА_2.(АДРЕСА_1) знаходиться зі сторони присадибної ділянки заявниці.

          Господарська будівля цегляна, побілена вапном, розміром 4х6,8 метрів, капітального будівництва.

          Відстань від господарської будівлі до межі присадибної ділянки заявниці становить 1,20 м., від межі до будинку заявниці -1,50 м..

          Господарська будівля має льох, літню кухню, сарай.

          Дозвіл міської ради на будівництво зазначеної вище господарської будівлі не видавався.

          Із будівельно-технічної документації на домоволодіння ОСОБА_2, яке знаходиться по АДРЕСА_1 встановлено, що за планом на земельній ділянці побудовано жилий будинок, льох, вбиральню.

          Господарської будівлі цегляної, розміром 4х6,8 метрів, капітального будівництва у виді сараю та літньої кухні, а також тимчасової споруди у виді літнього душу на плані забудови не має.

Встановлені судом факти об’єктивно підтверджуються поясненнями в суді сторін та письмовими доказами, що маються у справі.

          Відповідно до ст.29 Закону України «Про планування і забудову територій»від 20.04.2000 року –здійснення будівельних робіт на об»єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

          Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України –житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

          Відповідач ОСОБА_2 збудував господарську цегляну будівлю розміром 4х6,8 метра, в якій мається літня кухня та сарай, без відповідних дозволів та з істотними порушеннями будівельних норм, що проявляється у самочинній забудові господарської будівлі, всупереч вимогам ст.ст.22,26,29 Закону України «Про планування і забудову територій».           

          За таких обставин, згідно з ч.ч.4,7 ст.376 ЦК України, самочинно побудована відповідачем ОСОБА_2 господарська цегляна будівля розміром 4х6,8 метра, в якій мається літня кухня та сарай, підлягають знесенню за його рахунок.

          Разом з тим не підлягають до задоволення вимоги позивача в частині знесення льоха, оскільки льох, згідно будівельно-технічної документації, є на плані забудови домоволодіння ОСОБА_2, а також не підлягають до задоволення вимоги позивача в частині знесення тимчасової споруди літнього душу, так як в матеріалах справи відсутні будь які дані стосовно даної споруди.

          Відповідно до ст.282 ЦК України –фізична особа має право вимагати усунення небезпеки, створеної внаслідок підприємницької або іншої діяльності, яка загрожує життю та здоров»ю.

Відповідно до ст.1163 ЦК України –фізична особа, життю здоров»ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює.

          Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 не дотримується та не виконує ветеринарно-санітарні вимоги при утриманні домашньої птиці (гусей, качок, курей). Не реагує на неодноразові попередження спеціалістів Тетіївської районної санітарно-епідеміологічної станції, тому вимоги позивача в частині зобов”язання ОСОБА_2 вирішити питання розміщення та облаштування господарських будівель для утримання птиці, які повинні бути на відстані не менше 15 метрів від житлових будинків, відповідно до п.п.3.30, 3.31, 3.35 Державних будівельних норм «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»та п.2.3.2 Санітарних правил «Содержания територий населенных мест»підлягають до задоволення.

          Суд, у відповідності до ст.1167 ЦК України, також задовольняє позов по відшкодуванню моральної шкоди на суму 2000 гривень, оскільки відповідач, протягом чотирьох років, нехтуючи правилами добросусідства, не реагуючи на письмові попередження про дотримання елементарних санітарних норм в своєму домогосподарстві при утриманні домашньої птиці, створює неможливі умови проживання для позивача та спричинює для нього моральні страждання.

          В силу ст.ст.81,88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача 37 грн. витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, 20 грн. витрати по сплаті судового збору та 6 грн. за послуги банку по сплаті судових витрат, а всього з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судових витрат 63 грн.(37+20+6=63).

Керуючись ст.ст.10;15;60;61;81;88;208;209;212-215;218 ЦПК України, ст.ст.376, 282, 1163, 1167 ЦК України, Законом України «Про планування і забудову територій», суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов»язати ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинно побудовану господарську цегляну будівлю розміром 4х6,8 метра, в якій мається літня кухня та сарай, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1.

          Зобов”язати ОСОБА_2 утримувати домашню птицю та худобу по АДРЕСА_1 на відстані не менше ніж 15 метрів від житлового будинку ОСОБА_1, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_2.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) гривень моральної шкоди.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 63 грн. судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: