Справа № 523/2468/23

Провадження №4-с/523/37/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2025 р.                                                                 м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого – судді Дяченко В.Г.

за участю секретаря судового засідання –  Томілко М.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Середюк Валерії Олегівни, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Середюк Валерії Олегівни, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника? винесену 29 грудня 2021 року в рамках виконавчого провадження № 63238975. Одночасно в скарзі просив поновити пропущений строк звернення до суду зі скаргою на рішення державного виконавця.

В обґрунтування вимог позову представник позивача посилається на те, що в провадженні Суворовського районного суду м.Одеси перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Заочним рішенням суду від 29 квітня 2020 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме: з 26.02.2020 року і до досягнення дітьми повноліття.

12 жовтня 2020 року державним виконавцем Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції України (м. Одеса) Костенко А.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63238975.

При цьому, відповідач копію постанови державного виконавця не отримав, про наявність виконавчого провадження обізнаний не був.

Таким чином, через бездіяльність державного виконавця, відповідачу було не відомо про наявність зобов`язання по сплаті аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 26 лютого 2020 року і до повноліття дітей, що свідчить про неможливість виконання ним свого зобов`язання.

З червня 2017 року, тобто ще до початку виконавчого провадження, ОСОБА_1 проживав у місті Миколаєві, за місцем проходження служби в ЗСУ, а не за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник зазначає, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні ухвали суду про розшук ОСОБА_1 .

3 червня 2017 року по листопад 2020 року ОСОБА_1 проходив службу за контрактом в 79 Окремій десантно-штурмовій бригаді Збройних Сил України та отримував грошове забезпечення. З грудня 2020 року по грудень 2021 року перебував на обліку в Центрі зайнятості Центрального району та отримував виплати по безробіттю. З 29 березня 2022 року ОСОБА_1 мобілізований, проходить службу в лавах Збройних Сил України та отримує грошове забезпечення.

Представник зазначає, що державний виконавець не розшукав боржника, не повідомив про відкриття виконавчого провадження, не звернув стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 , чим допустив бездіяльність яка спричинила невиконання заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2020 року у справі № 523/3136/20 по сплаті періодичних платежів аліментів, а також така бездіяльність державного виконавця спричинили штучне утворення заборгованості по сплаті аліментів.

У зв`язку з вказаною бездіяльністю державного виконавця, яка спричинила неможливість виконання рішення суду, порушено цивільне право ОСОБА_1 на користування своїм майном.

ОСОБА_1 до не отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від органу ДВС, проте дізнався про наявність виконавчого провадження від адвоката Тимошина Ю.В., який 05 січня 2023 року отримав відповідь на адвокатський запит з додатками у вигляді копій постанов постановлених у виконавчому провадженні.

Враховуючи викладене представник скаржника просив поновити строк оскарження постанови від 29 грудня 2021 року та визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 29 грудня 2021 року про арешт коштів боржника.

Представник Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надала відзив на скаргу в якому просить залишити скаргу без задоволення, посилаючись на те що боржник був повідомлений про початок примусового виконання рішень, так як йому було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою у виконавчому документі.

В судове засідання скаржник та представник скаржника не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В судове засідання заінтересована особа ОСОБА_4 , не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяв, клопотань, пояснень суду не надала.

В судове засідання державний виконавець Середюк В.О. не з`явилась, повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяв, клопотань, пояснень суду не надала.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні матеріли дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2020 року державним виконавцем Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції України (м. Одеса) Костенко А.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63238975 з примусового виконання виконавчого листа № 523/3136/20 про стягення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання чотирьох дітей в твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме: з 26.02.2020 року і до досягнення дітей повноліття.

Постановою від 29 грудня 2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику: ОСОБА_1 .

Згідно ст.12 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення зі стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника,     вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого   провадження, що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із   супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Аналіз наведеної норми прямої дії свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії. ( правовий висновок ВС КГС у постанові №916/1605/15-г.)

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця від час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч.1ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За змістом статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже враховуючи, що заперечуючи проти задоволення скарги державний виконавець посилається на отримання боржником копії постави про відкриття провадження, отже про його обізнаність з наявністю відкритого виконавчого провадження щодо нього, при цьому доказів на підтвердження своїх заперечень до суду не надав, тим самим не спростувавши доводи скарги, відтак суд дійшов до переконання, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 447-449 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити строк ОСОБА_1 на звернення до суду зі скаргою.

Скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Середюк Валерії Олегівни, заінтересована особа: ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника? винесену 29 грудня 2021 року старшим державним виконавцем Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Середюк В.О. в рамках виконавчого провадження № 63238975.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 18.03.2025 року.

Суддя: