Справа №295/2566/25

1-в/295/280/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

секретаря судового

засідання ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання про приведення вироку у відповідність до Закону засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, до арешту проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше  неодноразово судимого,

- вироком Чернігвського апеляційного суду від 13.03.2023 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02.12.2022, зміненим ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 14.03.2023 року, за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі;

- вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23.11.2023 за ст.185 ч.4, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, скасованим в частині початку строку відбування покарання вироком Чернігівського апеляційного суду від 04.03.2024.

02.04.2024 Куликівським районним судом Чернігівської області за ст.ст. 185 ч.4, 70 ч.4 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі.

Початок строку 02.04.2024

Кінець строку 23.01.2029

в с т а н о в и в :

 Засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про приведення вироку у відповідність до вимог чинного законодавства.

Засуджений згоден на розгляд справи без його участі.

Представник установи подав заяву про розгляд справи без його участі.

Прокурор висловив думку про задоволення клопотання засудженого.

Дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.

09 серпня 2024 набрав чинності Закон України 3886-ІХ від 18.07.2024р. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

 Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

 У силу ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено правовий висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.

Вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від  02.04.2021 ОСОБА_3 засуджено за ст. 185 ч.3, 75, 76 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки. Вироком Чернігівського апеляційного суду від 13.03.2023 вирок суду від 02.04.2021 скасовано в частині призначеного покарання, ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_3 визнано винуватим за ст.185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно зазначеного вироку ОСОБА_3 вчинив два епізоди крадіжок: 1) 31.05.2020 на суму 1846 грн., 2) 10.05.2020 на суму 1685 грн. 70 коп.

Вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від  02.12.2022 ОСОБА_3 засуджено за 185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1, 71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 14.03.2023 вирок суду від 02.12.2022 змінено, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, з урахуванням вироку Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02.04.2021, остаточно призначити покарання у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі.

Згідно зазначеного вироку ОСОБА_3 вчинив два епізоди крадіжок: 1) 03.01.2022 на суму 623 грн., 2) 03.01.2022 на суму 1697 грн. 50 коп.

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23.11.2023 ОСОБА_3 засуджено за ст.ст.185 ч.4. 71 ч.1 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Вироком Чернігівського апеляційного суду від 04.03.2024 вирок суду від 23.11.2023 скасовано в частині початку строку відбування покарання. Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_3 призначено покарання за ст.ст.185 ч.4, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Початок строку рахувати з моменту постановлення вироку Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23.11.2023.

Згідно зазначеного вироку ОСОБА_3 вчинив один епізод крадіжки: 1) 20.02.2023 на суму 577 грн. 00 коп.

Вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 02.04.2024 ОСОБА_3 засуджено за ст.ст.185 ч.4, 70 ч.4 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі.

Згідно зазначеного вироку ОСОБА_3 вчинив два епізоди крадіжок: 1) 25.11.2022 на суму 3058 грн.,2) 02.01.2023 на суму 3980 грн.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169  розділу  IV цього Кодексу для відповідного року. Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в сумі 2102 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в сумі 2481 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в сумі 2684 грн.

Таким чином, зміна розміру дрібного викрадення чужого майна з 0,2 нмдг до 2 нмдг є зміною кримінального закону в частині кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, оскільки у тексті кримінального закону цей розмір не визначений і він вказаний в ст.51 КУпАП. За таких обставин вчинене засудженим діяння на даний час відноситься до адміністративного правопорушення та не може вважатися кримінально караним. Попри відсутність прямих законодавчих змін до КК України, діючи норми КУпАП дають підстави для висновку про декриміналізацію діянь засудженого.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Суд приходить до висновку, що у зв`язку з декриміналізацією крадіжки майна розміром до 2 нмдг, особа, засуджена за таку крадіжку, підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком Чернігівського апеляційного суду від 13.03.2023за всіма епізодами за 183 ч.3 КК; за вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02.12.2022 з урахуванням ухвали Чернігівського апеляційного суду від 14.03.2023 за всіма епізодами за ст.ст.185 ч.2, 183 ч.3 КК ; за вироком Чернігівського апеляційного суду від 04.03.2024 за ст.185 ч.4 КК України, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке особу засуджено.

Водночас, за вироком Куликівського районного сулу Чернігівської області від 02.04.2024 ОСОБА_3 заподіяв шкоду, розмір якої перевищує два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян станом на день вчинення крадіжки, а відтак вчинені ним діяння за вказаним епізодами є кримінально караними.

З урахування цього, суд приводить вирок Чернігівського апеляційного суду від 13.03.2023, вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02.12.2022 з урахуванням ухвали Чернігівського апеляційного суду від 14.03.2023; вирок Чернігівського апеляційного суду від 04.03.2024, у відповідність до вимог Закону № 3886-IX від 18.07.2024 в частині звільнення від відбування покарання за ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 185 ч.4 КК України.

Керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-ІХ, суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання засудженого ОСОБА_3 - задоволити.

Звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого відбування покарання призначеного за вироками Чернігівського апеляційного суду від 13.03.2023 за ст.185 ч.3 КК України; Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02.12.2022, частково зміненого ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 14.03.2023, за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України; Чернігівського апеляційного суду від 04.03.2024 за ст.185 ч.4 КК України, у зв`язку з усуненням законом караності діянь, за які особу засуджено.

 Вважати ОСОБА_3 , засудженим за вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 02.04.2024 за ст.185 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі.

Початок строку покарання та зарахування відповідно до ч.5 ст. 72 КК України застосовувати за вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 02.04.2024.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 7 днів з дня її постановлення, а засудженому у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1