РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 березня 2025 рокуСправа № 495/8750/24

Номер провадження 2/495/617/2025

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі судового засідання Дущенко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, суд

ВСТАНОВИВ:

19.09.2024 ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про зміну способу стягнення аліментів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивачка з відповідачем, перебувала у зареєстрованому шлюбі, який 29.04.2015 року рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області було розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у Позивача та Відповідача народилась дитина – ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис про народження № 10697.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 лютого 2014 № 495/10281/13-ц стягнуто з Відповідача на користь Позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі  500,00 (п`ятсот) гривень, починаючи з 19.12.2013 та до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка вказує, що, розмір стягуваних аліментів не може задовольнити потреби дитини.

З огляду на вищезазначене просить суд змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, що визначений заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 лютого 2014 справа №495/10281/13-ц та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання їхньої спільної доньки у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 вересня 2024 відкрито провадження по справі, розгляд якого вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача адвокат Волощук Т.В. в судове засідання не з`явилась, однак подала до суду заяву у якій просила справу розглянути за її відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом відправки поштового повідомлення, та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду невідомі, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило. У розумінні ст. 128 ЦПК відповідач вважається належним чином сповіщеним про розгляд справи. Відзиву чи клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

Суд розглядає справу за відсутність позивача та відповідача, належним чином повідомлених про день та час судового розгляду справи, відповідно до наданої заяви, за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим у даній цивільній справі ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 , який 29.04.2015 року рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області було розірвано.

16.11.2012 у Позивача та Відповідача народилась дитина – ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис про народження № 10697.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 лютого 2014 № 495/10281/13-ц стягнуто з Відповідача на користь Позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі  500,00 (п`ятсот) гривень, починаючи з 19.12.2013 та до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка вказує, що донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із нею та знаходиться на її утриманні та розмір стягуваних аліментів не може задовольнити навіть базові потреби дитини.

У подальшому позивачем було змінено прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_2 .

08.01.2020 позивач повторно змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У силу ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Таким чином, законодавець чітко визначив: по-перше, що аліменти стягуються або у частці, або у твердій грошовій сумі; по-друге, правом вибору виду аліментів (частка чи грошова сума) наділений той з батьків, з ким проживає дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Так, ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.ст.183,184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.ст.181,192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 05.02.2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямист.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

Позивач, як одержувач, довела свої вимоги щодо необхідності зміни способу стягнення аліментів і суд з нею погодився, зокрема тому, що розмір присуджених до стягнення аліментів на даний час є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, оскільки на даний час збільшилися потреби у розвитку, навчанні та вихованні дитини.

Приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Встановивши вказані обставини та врахувавши характер спірних правовідносин, надавши оцінку доказам у їх сукупності та перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги у частині зміни розміру аліментів шляхом зміни способу стягнення аліментів підлягають задоволенню.

З відповідача також підлягає стягненню на користь держави 1211,20 грн. судового збору, оскільки позивачка при зверненні до суду була звільнена від сплати такого на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.7,10,76,81,133,136,141,244-245,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які згідно з заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 лютого 2014 № 495/10281/13-ц стягуються аліменти з ОСОБА_2 , на користь   ОСОБА_1 , на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі  500,00 (п`ятсот) гривень  на 1/4 частку від доходу Відповідача   ОСОБА_2 , щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дати набрання рішенням суду законної сили, а саме з 15.04.2025 до досягнення дитиною повноліття тобто до   ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Починаючи з дня набрання рішенням законної сили, припинити стягнення аліментів на підставі заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 лютого 2014 року № 495/10281/13-ц.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач:  ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання:  АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Суддя                                                             Юлія ШЕВЧУК