УХВАЛА

17 березня 2025 року

м. Київ

справа № 601/949/22

провадження № 51-539 ск 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 09 січня 2024 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року,

встановив:

Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2025 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 через її невідповідність вимогам п. 4 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) залишено без руху і надано строк для усунення недоліків.

У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги та на виконання ухвали касаційного суду захисник ОСОБА_4 направила нову касаційну скаргу, проте приписів ст. 427 КПК не дотрималася та недоліків, які пов`язані зі змістом касаційної скарги, не усунула.

Підстави для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень касаційним судом, визначено у ст. 438 КПК. Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК при вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Так, захисник ОСОБА_4 порушує питання про скасування вироку Кременецького районного суду Тернопільської області від 09 січня 2024 року та ухвали Тернопільського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_5 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. При цьому не вказує таких порушень КПК, які з огляду на положення 84, 86, 370, 404, 412 КПК слугували б підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

В обґрунтування своїх доводів щодо незаконності оскаржуваних судових рішень, всупереч вимогам ухвали Верховного Суду від 17 лютого 2025 року, захисник знову не погоджується з висновками судів нижчих інстанцій, з оцінкою доказів, наявних у матеріалах провадження, надаючи їм власну оцінку, вказує на неповноту судового розгляду та заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, що відповідно до вимог ст.ст.433, 438 КПК не є підставою для скасування чи зміни судового рішення судом касаційної інстанції.

Також, вказуючи на порушення апеляційним судом вимог ст. 419 КПК, захисник не зазначила які конкретно порушення, на її думку, було допущено цим судом, які доводи апеляційної скарги сторони захисту суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.

Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до положень КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Оскільки захисник недоліків касаційної скарги не усунула, суд приходить до висновку, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу на вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 09 січня 2024 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_5 , разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути захиснику ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_6 ОСОБА_2 ОСОБА_3