Справа № 1-59/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 11.11.2011 Городоцький районний суд Львівської обл. в складі:

головуючої –судді                               Перетятько О.В.

за участі секретаря                               Сорока М.В.

за участі прокурора                               Мехеда Н.В.

за участі адвоката                               ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Городок, Львівської області, українки, громадянки України, розлученої, непрацюючої, з середньою спеціальною освітою, раніше судимої 06.05.2008р. Городоцьким районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 358, 70 КК України до штрафу у 2550 грн., покарання не відбула, 04.06.2009р. Постановою Городоцького районного суду покарання у виді штрафу замінено на громадські роботи 240 год., громадські роботи не відбула, проживає та зареєстрована по АДРЕСА_1.,

за ч. 2, ч. 3 ст. 190, ч. 2, ч. 3 ст. 358 КК України, суд –

в с т а н о в и в :

          ОСОБА_2, 01.12.2005 р., по вул. АДРЕСА_7 повторно, шляхом обману, заволоділа належним ОСОБА_3 майном, а саме грошима в сумі 3000 дол. США, що в перерахунку на гривні станом на 1 грудня 2005р. становили 16000 грн., якими розпорядилась, потерпілому гроші не повернула.

          Крім того, ОСОБА_2, в лютому 2006 р., в кафе «ДЛЯ ВАС», що по вул. Перемишльській в м. Городок, Львівської області, повторно, шляхом обману, заволоділа належним ОСОБА_4 майном, а саме грошима в сумі 50854 грн., якими розпорядилась, потерпілому гроші не повернула.

          Крім того, ОСОБА_2, в лютому 2006 р., в кафе «ДЛЯ ВАС», що по вул. Перемишльській в м. Городок, Львівської області, повторно, шляхом обману, заволоділа належним ОСОБА_4 майном, а саме грошима в сумі 7545 дол. США, що в перерахунку на гривні станом на 28.02.2006 р. становили 38102,25 грн., якими розпорядилась, потерпілому гроші не повернула.

          Крім того, ОСОБА_2, в березні 2006 р., по АДРЕСА_4 повторно, шляхом обману, заволоділа належним ОСОБА_5 майном, а саме грошима в сумі 2000 Євро, що в перерахунку на гривні станом на 29 березня 2006 р. становили 12200 грн., якими розпорядилась, гроші потерпілому не повернула.

          Крім того, ОСОБА_2, 29.03.2006 р., по АДРЕСА_12 повторно, шляхом обману, заволоділа належним ОСОБА_5 майном, а саме грошима в сумі 1700 Євро, що в перерахунку на гривні станом на 29.03.2006 р. становило 10370 грн., якими розпорядилась, потерпілому гроші не повернула.

          Крім того, ОСОБА_2, в серпні 2006 р., по АДРЕСА_12 повторно, шляхом обману, заволоділа належним ОСОБА_5 майном, а саме грошима в сумі 1310 Євро, що в перерахунку на гривні станом на 24.08.2006 р. становило 8475,70 грн., якими розпорядилась, гроші потерпілому не повернула.

Крім того, ОСОБА_2, 07.05.2007 р., в АДРЕСА_1 повторно, внесла неправдиві відомості в довідку про доходи, на якій був відтиск мастичної печатки ТзОВ «Киперпак», щодо її роботи на посаді менеджера продажу в ТзОВ «Киперпак»та її заробітної плати в період з листопада 2006 року по квітень 2007 року включно, в сумі 8450 грн., власноручно підписала довідку про доходи від імені керівника юридичної особи та головного бухгалтера.

Крім того, ОСОБА_2, 07.05.2007 р., використала завідомо неправдивий документ, а саме подала у Акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк», який розташований в м. Львові по вул. Січових Стрільців, 12, довідку про доходи з неправдивими відомостями про її роботу на посаді менеджера продажу в ТзОВ «Киперпак»і її заробітну плату в період з листопада 2006 року по квітень 2007 року включно, в сумі 8450 грн., з метою отримання там кредиту в сумі 7500 гривень.

Крім того, ОСОБА_2, 07.05.2007 р., повторно, заволоділа чужим майном шляхом обману, а саме: в м. Львові по вул. Січових Стрільців, 12, подала до Акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк», довідку про доходи з неправдивими відомостями про її роботу на посаді менеджера продажу в ТзОВ «Киперпак»і її заробітну плату в період з листопада 2006 року по квітень 2007 року включно, в сумі 8450 грн., та отримала там кредит в сумі 7500 грн., який на даний час не сплатила.

Крім того, ОСОБА_2, з листопада 2007 р. до  жовтня 2008р., по АДРЕСА_9 повторно, шляхом обману, заволоділа належним ОСОБА_6 майном, а саме: грошима в сумі 2348 дол. США, що в перерахунку на гривні станом на 07.10.2008р. становило 11411,28 грн., та золотою печаткою з діамантом, вартістю 5000 грн., всього на загальну суму 16411,28 грн., якими розпорядилась, гроші та золоту печатку потерпілому не повернула.

Крім того, ОСОБА_2, в кінці серпня 2008 р., в офісі фірми «FOREVER», який по вул. Шота Руставелі, 7/416 в м. Львові, повторно, шляхом обману, заволодіння належним ОСОБА_7 майном, а саме: грошима в сумі 41000 грн., якими розпорядилась, гроші потерпілій не повернула.

Крім того, ОСОБА_2, в кінці серпня 2008 р., по АДРЕСА_14 повторно, шляхом обману, заволоділа належним ОСОБА_8 майном, а саме: грошима в сумі 4333,70 грн., якими розпорядилась, гроші потерпілій не повернула.

Крім того, ОСОБА_2, 23.09.2008 р., в АТ «Альфа-Банк»на пл.. Ринок в м. Львів, повторно, шляхом обману, заволоділа належним ОСОБА_8 майно, а саме: грошима в сумі 2586 дол. США, що в перерахунку на гривні станом на 23.09.2008 р. становило 12542,10 грн., якими розпорядилась, потерпілій гроші не повернула.

Крім того, ОСОБА_2, 25.09.2008 р., в квартирі потерпілої ОСОБА_9, що по АДРЕСА_2 повторно, шляхом обману, заволоділа належним ОСОБА_9 майном, а саме: 400 дол. США, що в перерахунку на гривні станом на 25.09.2008р. становило 1940 грн., якими розпорядилась, гроші потерпілій не повернула.

Крім того, ОСОБА_2, в вересні 2008 р., на автозаправці, на вул. Кульпарківській в м. Львів, повторно, шляхом обману, заволоділа належним ОСОБА_10 майном, а саме: грошима в сумі 3850 дол. США, що в перерахунку на гривні станом на 23.09.2008 р. становило 18672,5 грн., якими розпорядилась, гроші потерпілому не повернула.

Крім того, ОСОБА_2, 07.10. 2008 р., по АДРЕСА_13 повторно, шляхом обману, заволоділа належним ОСОБА_6 майном, а саме: грошима в сумі 1235 дол. США, що в перерахунку на гривні станом на 07.10.2008р. становило 6002,1 грн., якими розпорядилась, потерпілому гроші не повернула.

Крім того, ОСОБА_2 в липні 2009 р., в приміщенні офісу ПП ОСОБА_11, що по АДРЕСА_3 повторно, шляхом обману, заволоділа належним ОСОБА_12 майном, а саме: грошима в сумі 900 дол. США та продукцією фірми «FOREVER»загальною вартістю 331 дол. США, що в перерахунку на гривні станом на 01.07.2009 р. становило відповідно 6876 грн. та 2528,84 грн., а всього на загальну суму 9404,84 грн., якими розпорядилась, потерпілому гроші не повернула.

Крім того, ОСОБА_2, 29.04.2009 р., в АДРЕСА_15, повторно, шляхом обману, заволоділа належним ОСОБА_13 майном, а саме: грошима в сумі 500 євро, що в перерахунку на гривні станом на 29.04.2009р. становило 5000 грн., якими розпорядилась, згодом повернула потерпілій частину грошей в сумі 2000 грн., решту грошей  в сумі 3000 грн. не повернула.

Крім того, ОСОБА_2, 02.06.2009 р., в АДРЕСА_15, повторно, шляхом обману, заволоділа належним ОСОБА_14 майном, а саме: грошима в сумі 700 дол. США та 700 Євро, що в перерахунку на гривні станом на 02.06.2009 р. становило, відповідно 5327 грн. та 7574 грн., а всього 12901 грн., якими розпорядилась, згодом повернула потерпілому частину грошей в сумі 70 дол. США на суму 532,7 грн. та 70 Євро на суму 757,4 грн., а всього на загальну 1290,1 грн., решту грошей в сумі 11610,9 грн. потерпілому не повернула.

Крім того, ОСОБА_2, 22.07.2009 р., в АДРЕСА_15, повторно, шляхом обману, заволоділа належним ОСОБА_14 майном, а саме: грошима в сумі 1500 євро, що в перерахунку на гривні станом на 22.07.2009 р. становило 16335 грн., якими розпорядилась, гроші потерпілому не повернула.

          Підсудна ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненому за ч. 2, 3 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 358 КК України визнала повністю та показала, що з 2004 року була зареєстрована приватним підприємцем, торгувала чоловічим одягом на ринку «Острів», що у м. Городок Львівської обл., крім того реалізовувала продукцію фірми «Forever”, була страховим агентом компанії «Аліко».

Так, 01.12 2005 р. вона прийшла до потерпілого ОСОБА_3 додому і попросила позичити їй гроші в сумі 3000 доларів США для закупівлі товару, ОСОБА_3 погодився та позичив їй вказану суму, про що вони склали Договір позики, який вона власноручно підписала та вказала про те, що позичає в ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 16000 грн., що, згідно курсу НБУ на дату укладення даного договору, становить 3000 дол. США, та зобов’язалась повернути гроші ОСОБА_3 до 1 березня 2006 року, гроші витратила на закупівлю товару і особисті потреби, по спливу терміну позики, гроші потерпілому ОСОБА_3 не повернула.

В середині лютого 2006 р., вона, в кафе «ДЛЯ ВАС», що в м. Городок Львівськоі області зустріла свого знайомого ОСОБА_4, попросила його позичити їй гроші в сумі 50854 грн. до 1 квітня 2006р. для закупівлі товару, і пообіцяла, що поверне йому частину грошей товаром ф. »за зниженою ціною, а решту готівкою, він погодився та позичив їй гроші в сумі 50854 грн., написала йому розписку, в якій вказала, про те що позичила в ОСОБА_4 гроші в сумі 50854 грн. і зобов’язалась їх повернути до 1 квітня 2006 р., однак грошей ОСОБА_4 до цього часу не повернула. Після цього, вона, ще раз, в лютому 2006 р., позичила в ОСОБА_4 гроші, в сумі 7545 дол. США, що в перерахунку на гривні станом на 28.02.2006 р. становило 38102,25 грн., про що 28.02.2006 р. написала ще одну розписку, в якій зазначила, що поверне цю суму до 01.04.2006 р., проте, до цього часу позичені кошти потерпілому не повернула.

В середині березня 2006 р. вона попросила ОСОБА_5 позичити їй 2000 євро на закупівлю товару і пообіцяла, що поверне йому гроші через тиждень, ОСОБА_5 повірив їй, позичив вказану суму та погодився почекати, однак вона грошей не повернула, натомість 29 березня 2006р. прийшла в офіс УНП, який знаходився в м. Городок по вул. Парковій, 1, де працював ОСОБА_5, та попросила його позичити їй ще 1700 євро та запевнила, що поверне йому гроші всі разом. Він спочатку не хотів позичати гроші, а потім погодився., позичив 1700 Євро з терміном повернення до 29.03.2007 р., про що ОСОБА_2 власноручно написала йому розписку в присутності двох свідків, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, позичені гроші використала на купівлю автомобіля Опель-Астра, згодом, працюючи страховим агентом в страховій компанію «АЛІКО», запропонувала ОСОБА_5 оформити на нього страховий поліс страхування життя та запевнила його, що буде оплачувати його внески, доки не виплатить всю суму позичених в нього грошей. На її пропозицію ОСОБА_5 погодився. Тоді через банк «Аваль»ОСОБА_2 заплатила 2500 грн. та застрахувала життя ОСОБА_5, інших проплат не здійснювала, внаслідок чого договір страхування був розірваний, по закінченню терміну позики грошей ОСОБА_5 не повернула, натомість, попросила позичити їй ще грошей на здійснення підприємницької діяльності, ОСОБА_5 їй повірив, та 24.08.2006 р. позичив їй ще 1310 Євро, в цей день вона написала йому розписку, в якій зазначила загальну суму позичених коштів, 5010 Євро, які зобов’язувалась повернути до 01.09.2006 р., проте, не повернула.

          Так, в травні 2007 р. їй були потрібні гроші для здійснення підприємницької діяльності, тому вона вирішила оформити кредит у Львівському відділенні АТ «Індекс банк», що по вул. Січових  Стрільців, 12 вм. Львів, для цього, вона, 07.05.2007 р., в себе вдома по АДРЕСА_1 власноручно заповнила бланк ТзОВ «Киперпак», на якому був відтиск кутового штампу та печатки, в який внесла завідомо неправдиві відомості про те, що вона працює в ТзОВ «Киперпак»на посаді менеджера продажу і її заробітна плата в період з листопада 2006 року по квітень 2007 року включно складає 8450 грн., власноручно підписала її за вигаданих нею директора ОСОБА_17 та головного бухгалтера ОСОБА_18, поставила вигаданий реєстраційний номер на кутовому штампі. Цього ж дня, близько 16 год. подала цю довідку в АТ «Індекс банк», який знаходиться в м. Львові по вул. Січових Стрільців, 12, паспорт громадянина України та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера для отримання кредиту, заповнила кредитну заяву та анкету індивідуального позичальника, уклала з АТ «Індекс-банк»кредитний договір, та отримала 7500 грн. кредиту, який використала для здійснення підприємницької діяльності, отримані в кредит кошти деякий час повертала банку, а потім перестала сплачувати.

З листопада 2007 р. по жовтень 2008 р. вона декілька разів позичала гроші в загальній сумі 2348 дол. США в ОСОБА_19 для підприємницької діяльності. Крім цього, в листопаді 2007 року отримала в ОСОБА_19 золотий ланцюжок та золоту печатку з діамантом вартістю 5000 грн., гроші за золотий ланцюжок йому повернула, а за золоту печатку ні, крім того, 07.10.2008 р. в офісі, в м. Львові по вул. Городоцькій, 8, вона позичила в нього ще 1235 дол. США, терміном до 10.10.2008 р., про що написала йому розписку, але грошей до цього часу не повернула.

В 2008 р. вона, працюючи страховим агентом страхової компанії «Аліко», познайомилась з ОСОБА_7, зареєструвалась дистриб’ютером фірми EVER». В кінці серпня 2008 р., в офісі фірми EVER», де працювала ОСОБА_7, який розташований в м. Львові на вул. Шота Руставелі, 7/416, вона попросила в неї гроші в сумі 41000 грн., пояснивши необхідністю їх для своєю діяльності в фірмі EVER», ОСОБА_13 їй довіряла, тому позичила вказану суму, вона гроші витратила, потерпілій суму позики не повернула.

Влітку 2008 року вона познайомилась з ОСОБА_8, яка зареєструвала її дистриб’ютером в фірмі EVER». В кінці серпня 2008р. на вул. Личаківській в м. Львові вона зустріла ОСОБА_8 та попросила позичила їй 5000 грн., терміном на 1 міс., на закупівлю товару. ОСОБА_8 віддала їй власну кредитну картку «Приватбанк», з якої вона зняла 4333,70 грн., після цього, 23 вересня 2008 року вона знову зустрілась в центрі м. Львова, з потерпілою ОСОБА_8, попросила позичити їй гроші в сумі 2700 дол. США, на закупівлю товару. Оскільки потерпіла таких грошей не мала, вона переконала її оформити в «Альфа-банк»кредит та отримати ці гроші в банку для неї, та запевнила, що буде сама погашати цей кредит. Потерпіла ОСОБА_8 погодилась, отримала у відділенні «Альфа-банку», яке знаходиться на площі Ринок, кредит на суму 2586 доларів США, гроші відразу віддала їй, згодом повернула ОСОБА_8 кредитну картку на рахунку якої були гроші в сумі 666 грн. та написала дві розписки про те, що вона зобов’язується повернути їй гроші в сумі 4333,70 грн. та 2586 дол. США до 23.03.2009р., по закінченню терміну позики, гроші потерпілій ОСОБА_8 не повернула.

В червні 2008 р. в фірмі EVER»вона познайомилась з ОСОБА_9 25 вересня 2008 р., близько 17.45 год., вона зателефонувала ОСОБА_9 і попросила позичити їй 500 дол. США, вигадавши, що ці кошти їй необхідні на лікування сина, якого покусала собака, ОСОБА_9 повірила їй та погодилась позичити їй 400 дол. США, після чого вона прийшла до ОСОБА_9 додому, на вул. Під Дубом в м. Львові, де в присутності хлопця на ім’я ОСОБА_20, майстра, який робив в квартирі ОСОБА_9, ремонт, ОСОБА_9, позичила їй 400 дол. США, які вона витратила на закупівлю товару, гроші потерпілій не повернула.

Так, влітку 2008 року ОСОБА_19 познайомив її з ОСОБА_10 В вересні 2008 року їй були потрібні гроші для закупілі косметики фірми EVER»та вона звернулась з проханням їх позичити до ОСОБА_10, зателефонувала йому, та, під час зустрічі, попросила його позичити  гроші в сумі 3850 доларів США, запевнила ОСОБА_10, що гроші йому поверне протягом двох місяців. ОСОБА_10 погодився, та через два дні, на автозаправці, в м. Львові на вул. Кульпарківській, в присутності ОСОБА_19,  ОСОБА_10 позичив їй гроші в сумі 3850 дол. США. Про позику вона написала розписку, в якій зобов’язалась повернути гроші через два місяці, проте, грошей потерпілому ОСОБА_10 на цей час не повернула.

В 2007 р., працюючи в страховій компанії «Аліко», вона познайомилась з ОСОБА_12, пізніше, працюючи в фірмі EVER», запропонувала йому стати дистриб’ютером цієї фірми, він погодився, в липні 2009 р. вона приїхала до ОСОБА_12 в м. Пустомити Львівської області просити гроші в сумі 900 дол. США на закупівлю товару та особисті потреби, він позичив їй гроші в сумі 900 дол. США та віддав їй на реалізацію продукцію фірми «FOREVER»на суму 331 дол. США, продукцію вона реалізувала, а гроші використала на власні потреби, про отримані гроші в сумі 900 дол. США та отриману продукцію на суму 331 дол. США написала розписку, в присутності ОСОБА_21, гроші потерпілому ОСОБА_12 не повернула.

29.04.2009р. вона зателефонувала до ОСОБА_13 та попросила її позичити їй гроші в сумі 5000 грн. на закупівлю продукції фірми EVER», терміном на 1 тиждень, ОСОБА_13 погодилась та в АДРЕСА_15, в присутності ОСОБА_14, ОСОБА_13 позичила їй 500 євро, про що вона власноручно написала ОСОБА_13 розписку, та зобов’язувалась повернути гроші через тиждень, однак через тиждень грошей ОСОБА_13 не повернула,  згодом повернула лише 2000 грн., а 3000 грн. не повернула.

В червні 2009р. їй знову були потрібні гроші на закупівлю продукції EVER», знаючи про те, що брат ОСОБА_13, ОСОБА_14 робить ремонти в будинках та заробляє, вона зателефонувала до ОСОБА_13 і попросила, щоб її брат позичив їй гроші в сумі 700 доларів США і 700 євро. 02 червня 2009р. вона разом з ОСОБА_13 приїхали в с. Ясениця-Замкова Старосамбірського району, де ОСОБА_2 просила ОСОБА_14 позичити їй гроші на 3 місяці, запевнила, що кожного місяця буде платити йому 10% від позиченої суми. В присутності ОСОБА_13 ОСОБА_14 позичив їй 700 доларів США і 700 євро, про що вона власноручно написала розписку, в якій вказала, що зобов’язується повернути ОСОБА_14 гроші через 3 місяці.

18 липня 2009р. в АДРЕСА_15, вона попросила ОСОБА_14 позичити їй 1500 євро під проценти та запевнила, що пізніше поверне всі гроші зразу, ОСОБА_14 погодився, та 22 липня 2009р. вона приїхала в АДРЕСА_15 та повернула ОСОБА_14 70 доларів США і 70 євро, пояснивши, що це проценти за попередньо позичені гроші та запевнила його, що 1500 євро вона позичає на 2 місяці і поверне йому гроші всі разом. Після цього ОСОБА_14 дав їй гроші в сумі 1500 євро і вона власноручно написала йому розписку, де зобов’язалась повернути позичені гроші в сумі 1500 євро через 2 місяці, гроші потерпілому ОСОБА_14 не повернула.

Крім повного визнання вини підсудною, її винуватість доведена зібраними у справі доказами.

По епізоду ОСОБА_3

Із особистої заяви потерпілого ОСОБА_3 від 29.04.2010 року (Т.2 а.с. 10) та його показів в судовому засіданні вбачається, що 01.12 2005р. ОСОБА_2 прийшла до нього додому і попросила позичити їй гроші в сумі 3000 дол. США, для здійснення підприємницької діяльності, та принесла з собою бланк позики грошей. Він є хресним батьком її дитини, перебував з нею в нормальних стосунках, в той час мав гроші, тому погодився, та позичив їй 3000 дол. США, про що вона власноручно заповнила бланк договору позики грошей, в якому вказала, що поверне йому гроші в сумі 3000 дол. США до 1 березня 2006 р. Згідно курсу Національного банку України вартість долара до гривні станом на 1 грудня 2005 року становила 1 долар США –5,33 грн., в загальному позика в сумі 3000 доларів США в перерахунку на гривні становить 16000 грн., про що було вказано в договорі позики. В даному договорі позики грошей ОСОБА_2 і він поставили свої підписи, проте, по закінченню терміну позики ОСОБА_2 грошей йому не повернула, підсудній не пробачив, просить її суворо не карати.

Із Договору позики грошей від 01.12.2005 р. за підписом підсудної та потерпілого ОСОБА_3 (Т.2 а.с. 52) вбачається, що ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_3 16000 (шістнадцять тисяч) грн., що, на день укладення договору, становить 3000 дол. США, з терміном повернення вказаної суми 01.03.2006р.

По епізоду ОСОБА_4

Із особистої заяви потерпілого ОСОБА_4 від 05.05.2010 р. (Т.2 а.с. 13) та його показів в судовому засіданні вбачається, що в середині лютого 2006 р. в кафе «ДЛЯ ВАС», яке знаходиться в м. Городок на вул. Перемишльській він зустрівся з ОСОБА_2, де, в розмові, вона попросила його позичити їй гроші в сумі 50854 грн. для закупівлі товару, так як вона була приватним підприємцем. ОСОБА_4 спочатку відмовився, але вона його переконала, обіцяла, що поверне ОСОБА_4 гроші вчасно, частину грошей товаром за зниженими цінами і решту грошей поверне готівкою. Він погодився, оскільки був з нею в нормальних стосунках і раніше вона йому завжди повертала гроші, які він їй позичав. Він поїхав додому, взяв гроші і повернувся назад в кафе «ДЛЯ ВАС»., віддав ОСОБА_2 гроші в сумі 50854 грн., про що ОСОБА_2 написала йому розписку, в якій зазначила, що позичила в ОСОБА_4 гроші в сумі 50854 грн. терміном до 1 квітня 2006 року. Однак по закінченню терміну позики ОСОБА_2 гроші не повернула, хоча він неодноразово нагадував їй про борг. Крім того, того ж місяця, він ще раз позичив їй гроші на здійснення підприємницької діяльності, в сумі 7545 дол. США, що по курсу станом на 28.02.2006 р. –5,02 грн. становило 38102 грн., про що вона написала ще одну розписку, підсудній не пробачив, просить покарати її суворо.

Із розписки від 28.02.2006 р. за підписом ОСОБА_2 та копії розписки від 28.02.2006 р. за підписом ОСОБА_2 (Т.2 а.с. 60, Т.4 а.с. 25) вбачається, що ОСОБА_2 позичила в ОСОБА_4 гроші в сумі 50854 грн. та 7545 дол. США на 1 місяць та зобов’язалась їх повернути до 01.04.2006 р.

По епізоду ОСОБА_5

Із особистої заяви ОСОБА_5 від 07.05.2010 р. (Т.2 а.с. 16) та його показів в судовому засіданні вбачається, що в середині березня 2006 року до нього додому прийшла ОСОБА_2 і попросила позичити їй гроші в сумі 2000 євро, пояснила необхідність в грошах витратами в своїй підприємницькій діяльності, необхідністю закупівлі товару, вони з ОСОБА_2 були в хороших стосунках, вона завжди повертала йому гроші, тому він погодився та позичив їй 2000 Євро. ОСОБА_2 запевнила його, що поверне йому гроші  через тиждень. Однак, через тиждень, ОСОБА_2 гроші йому не повернула. 29 березня 2006р. ОСОБА_2 прийшла в його офіс, попросила позичити їй ще 1700 євро, оскільки в неї проблеми і вона не змогла йому повернути гроші, він не погоджувався, та вона його переконала, що поверне йому гроші всі разом, а також напише йому розписку про те, що позичила в нього гроші і зобов’язується їх повернути. Тоді ОСОБА_5, в присутності ОСОБА_15 та ОСОБА_16, позичив ОСОБА_2 гроші в сумі 1700 євро, а вона написала розписку на суму 3700 євро, з терміном повернення до 29 березня 2007 р. Через два тижні ОСОБА_2 влаштувалась працювати страховим агентом в страхову компанію «АЛІКО», сказала ОСОБА_5, що оформить на нього страховий поліс по страхуванню життя з подальшою проплатою на всю суму грошей, яку вона позичила в нього. ОСОБА_5 дізнався, що це хороша страхова компанія і погодився на пропозицію ОСОБА_2 застрахувати його життя. Крім того, у серпні 2006 р., до нього знову звернулась ОСОБА_2 з проханням позичити їй ще грошей, пояснювала проблемами в підприємницькій діяльності, він погодився та позичив їй ще 1310 Євро, про що вона написала йому ще одну розписку від 24.08.2006 р., в якій вказала загальну суму позичених в нього грошей –5010 Євро, які обіцяла повернути до 01 вересня 2006 р., проте, до сих пір не повернула. Після цього, коли пройшов рік з дня коли ОСОБА_2 застрахувала його життя і потрібно було знову оплачувати страховку, то ОСОБА_5 зателефонував в страхову компанію і поцікавився чи проплатила ОСОБА_2 його страховку. Однак  страховки ОСОБА_2 не проплатила, тому договір страхування з ним розірвали. По закінченню терміну позики ОСОБА_2 грошей йому не повернула, хоча він постійно нагадує про борг, підсудній не пробачив, просить покарати суворо, позбавити її волі..

Із розписок від 29.03.2006 р. та 24.08.2006 р. за підписом ОСОБА_2 (Т.2 а.с. 95, Т.4 а.с. 56) вбачається, що ОСОБА_2 позичила в ОСОБА_5 гроші в сумі 3700 Євро до 29.03.2007 р. та 1310 Євро (всього 5010 Євро) до 01.09.2006 р. та зобов’язалась їх повернути.

Оголошеними в суді показами свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (Т.2, а.с. 103, 104, 101, 102), про те, що 29 березня 2006 р. були присутніми при тому, як ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_5 гроші в сумі 3700 Євро в позику та написала про це розписку.

По епізоду АТ «Індустріально-експортний банк».

Із повідомленням про злочин Генерального директора ТОВ «Агенція по управлінню заборгованості»ОСОБА_23 (Т. 1 а.с. 149) вбачається, що при дослідженні кредитної справи відносно ОСОБА_2, 1978 р.н., жительки АДРЕСА_1, яка вступила в договірні відносини з АТ «Індустріально-експортний банк»та отримала грошовий кредит, було виявлено ознаки підроблення офіційних документів, які надавались для отримання кредиту по вищевказаній кредитній справі, а також ознаки шахрайських дій в діях ОСОБА_2

Показами представника цивільного позивача ОСОБА_24, оголошеними в судовому засіданні (Т.1 а.с. 207-208) про те, що здійснює представництво УАЗ «Факторинг», на підставі договору УАЗ «Факторинг» викупив кредитний Договір №29/724071 від 07.05.2007р., укладений між АТ «Індустріально-експортний банк»та ОСОБА_2 про надання останній кредиту в сумі 7500 грн. терміном на 36 місяців на купівлю меблів.

Кредитною справою № 29/724071 від 07.05.2007року про надання Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк»ОСОБА_2 кредиту в сумі 7500 грн. (Т.1 а.с. 185-201).

Довідкою про доходи №14 від 03.05.2007 р., виданою на ім’я ОСОБА_2 (Т.1 а.с. 199), в якій зазначені неправдиві відомості про її роботу на посаді менеджера з продажу в ТзОВ «Киперпак»та заробітну плату в період з листопада 2006 року по квітень 2007 року включно в сумі 8450 грн.

Із повідомлення Головного управлінням пенсійного фонду України у Львівській області від 27.08.2010 р. (Т.1 а.с.171), вбачається, що дані про заробітну плату на ОСОБА_2 по ТзОВ «Киперпак»за період з листопада 2006р. по квітень 2007 р. відсутні.

По епізоду ОСОБА_19

Із особистої заяви потерпілого ОСОБА_19 (Т.2 а.с. 19) та його показів в судовому засіданні вбачається, що з листопада 2007 року до жовтня 2008 року ОСОБА_2 неодноразово позичала в нього гроші для здійснення своєї підприємницької діяльності, а саме закупівлю товару, в загальному на суму 2348 доларів США. Крім того, 10 листопада 2007 року ОСОБА_19 віддав ОСОБА_2 свій золотий ланцюжок вагою 14 гр. та золоту печатку з діамантом вагою 10 гр., під заставу для отримання грошей, які їй потрібні були для здійснення підприємницької діяльності, з умовою їх повернення. В 2008 році ОСОБА_2 повернула йому гроші за золотий ланцюжок, однак золотої печатки чи грошей замість неї не повернула. 7 жовтня 2008 року, перебуваючи у м. Львові, він зустрів ОСОБА_2, яка, в розмові, повідомила, що, якщо він хоче, щоб вона повернула йому гроші і золоті вироби, то він повинен позичив їй ще гроші в сумі 1235 доларів США терміном на 3 дні, до 10 жовтня 2008р., він погодився та позичив їй 1235 дол. США в офісі, в м. Львові на вул. Городоцькій, 8, про що ОСОБА_2 власноручно написала йому розписку та зобов’язалась повернути йому їх до 10 жовтня 2008 р., однак не повернула, хоча він постійно їй нагадує про борг, підсудній не пробачив, просить покарати її найсуворіше.

Також, в вересні 2008 р., ОСОБА_19 був присутній при тому, як ОСОБА_2 на автозаправці м. Львові на вул. Кульпарківській позичала гроші в ОСОБА_10 в сумі 3850 доларів США, про що написала відповідну розписку та зобов’язалась повернути потерпілому гроші протягом 2 місяців, згодом дізнався від ОСОБА_10, що ОСОБА_2 грошей йому не повернула.

Із розписок ОСОБА_2 від 07.10.2008 р. та від 27.12.2009 р. (Т. 2 а.с. 111, 114) вбачається, що остання позичила в ОСОБА_6 1235 дол. США та 2348 дол. США, які зобов’язалась повернути відповідно до 10.10.2008 р. та 27.03.2010 р.

По епізоду ОСОБА_7

Із особистої заяви потерпілої ОСОБА_7 (Т.2 а.с. 25) та її показами в судовому засіданні вбачається, що вона працює приватним підприємцем з 2002 р., надає послуги щодо інформування про продукцію фірми EVER»на основі алоє, в березні 2008 р., в офісі страхової компанії «Аліко», що по вул. Гнатюка в м. Львові, познайомилась з ОСОБА_2, яка працювала там страховим агентом, згодом ОСОБА_2 зареєструвалась в фірмі EVER»дистриб’ютером, показала себе здібною в роботі та стала менеджером. В кінці серпня 2008 р. ОСОБА_2 звернулась до неї та попросила позичити їй 41000 грн., для закриття рахунку у фірмі за серпень 2008 р., та, оскільки довіряла їй, та мала в цей час гроші, то позичила їй гроші в сумі 41000 грн., які до сих пір ОСОБА_2 їй не повернула, розписки про це від підсудної не брала, оскільки довіряла їй, при обранні міри покарання покладається на розсуд суду.

По епізоду ОСОБА_8

Із особистої заяви потерпілої ОСОБА_8 від 14.05.2010 р. (Т.2 а.с. 28) та її показів в судовому засіданні вбачається, що влітку 2008 р. ОСОБА_2 зареєструвала її дистриб’ютером фірми EVER», в кінці серпня 2008р. вона зустрілась в м. Львові на вул. Личаківській з ОСОБА_2, де, в розмові, остання попросила позичити їй гроші на закупівлю товару, та запевнила, що гроші поверне через місяць, вона погодилась та віддала ОСОБА_2 банкоматну кредитну картку «Приватбанк», на рахунку якої було 5000 грн. 23 вересня 2008 р. до неї зателефонувала ОСОБА_2 і попросила про зустріч, при зустрічі попросила її знову позичити їй гроші, коли вона відповіла, що грошей немає, переконала її взяти в АТ «Альфа-банк»кредит на суму 2586 дол. США, який обіцяла сплачувати сама, після чого вона оформила кредит, отримала гроші та віддала їх ОСОБА_2, проте, остання грошей не повертала, та після дзвінків до неї представників «Альфа банку»і «Приват банку», вона почала телефонувати до ОСОБА_2 та просила погасити заборгованості по кредитах, 07 листопада 2008 р. зустрілась з ОСОБА_2 на вул. Шота Руставелі у м. Львів, де вона повернула їй її банкоматну кредитну картку «Приватбанк», на рахунку якої було 666 грн. та написала розписку, де зобов’язувалась повернути гроші в сумі 4333,70 грн., перерахувавши їх  на кредитну карточку «Приватбанк», та 2586 доларів США по кредиту в АТ «Альфа банк», однак на даний час гроші не повернула, підсудній не пробачила, при обранні міри покарання покладається на розсуд суду.

Із розписок за підписом ОСОБА_2 від 07.11.2008р. (Т.2 а.с 125, 128) вбачається, що ОСОБА_2 зобов’язалась повернути заборгованість по кредиту № 500173098 на ім’я ОСОБА_8 в сумі 2586 дол. США разом з відсотками до 13.03.2009 р. та по кредитній картці № НОМЕР_1 яка належить ОСОБА_8 на суму 4333,70 грн. до 11.11.2008 р.

По епізоду ОСОБА_9

Із особистої заяви потерпілої ОСОБА_9 від 14.05.2010 р. (Т.2 а.с. 37) та її показів, оголошених в судовому засіданні (Т.2, а.с. 85-86) вбачається, що з червня 2008 р. знайома з ОСОБА_2, мали нормальні відносини, 25 вересня 2008 р., близько 17.45 год. до неї зателефонувала ОСОБА_2, була схвильована, плакала, в розмові попросила її позичити гроші в сумі 500 доларів США на операцію та лікування сина, якого покусала собака, пообіцяла, що поверне гроші наступного дня, вона їй повірила, змилосердилась та, в присутності майстра з ремонту квартири ОСОБА_20, дала гроші ОСОБА_2 в сумі 400 дол. США на операцію її сина, все, що мала, пізніше довідалась, що ОСОБА_2 її надурила, гроші не повернула.

Показами свідка ОСОБА_20, оголошеними в судовому засіданні (Т.2 а.с. 88, 89) про те, що в вересні 2008 р. робив ремонт в квартирі ОСОБА_9 в АДРЕСА_2., бачив як 25 вересня 2009 р., біля 18.00 год. до останньої прийшла заплакана ОСОБА_2, просила позичити їй гроші, ОСОБА_9 погодилась та позичила ОСОБА_2 гроші в сумі 400 дол. США, при цьому ОСОБА_2 сказала, що поверне гроші ОСОБА_26 наступного дня. Згодом довідався, що від ОСОБА_9, що ОСОБА_2 гроші в сумі 400 дол. США їй не повернула.

По епізоду ОСОБА_10

Із особистої заяви потерпілого ОСОБА_10 від 10.05.2010 р. (Т.2 а.с. 40) та його показів в судовому засіданні вбачається, що у вересні 2008 року зустрівся з ОСОБА_2 в кафе-бар «Старий квартал», який розташований в м. Львові на вул. Лисенка, 2. При зустрічі, ОСОБА_2 попросила позичити їй гроші в сумі 3850 доларів США на 2 місяці для закупівлі косметики фірми EVER», він був з ОСОБА_2 в хороших стосунках тому погодився позичити їй ці гроші. Через два дні вони зустрітись на автозаправці в м. Львові на вул. Кульпарківській, де він позичив ОСОБА_2 гроші в сумі 3850 дол. США на два місяці, через 2 місяці він нагадував їй про борг, але вона гроші до сих пір не повернула, підсудній не пробачив, при обранні покарання покладається на розсуд суду.

По епізоду ОСОБА_12

Із особистої заяви потерпілого ОСОБА_12 від 17.05.2010 р. (Т.2 а.с. 22) та його показами в судовому засіданні вбачається, що в травні 2009р. ОСОБА_2 запропонувала йому працювати дистриб’ютером фірми «FOREVER», на що ОСОБА_12 погодився і почав займатись  реалізацією товарів цієї фірми, в липні 2009 р. вони з ОСОБА_2 зустрілись в офісі ОСОБА_12, в м. Пустомити Львівської області по вул. Грушевського, 24, де, в розмові, ОСОБА_2 попросила в нього гроші в сумі 900 дол. США на закупівлю продукції фірми «FOREVER», оскільки він такі гроші мав, то погодився, крім того, віддав ОСОБА_2, під реалізацію, продукцію фірми «FOREVER»на суму 331 дол. США, про що підсудна написала йому розписку в присутності свідка, в якій зобов’язалась повернути позичене до 25 вересня 2009 р., він постійно нагадує їй про борг, проте, вона гроші та продукцію йому не повертає, підсудній не пробачив, просить покарати її суворо.

Оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_21.(Т.2 а.с. 81, 82) про те, що була присутньою при тому, як ОСОБА_2 писала розписку ОСОБА_12 про те, що вона позичила в ОСОБА_12 гроші в сумі 900 дол. США та отримала на реалізацію продукцію на суму 331 дол. США терміном до 25 вересня 2009р. В даній розписці ОСОБА_2 поставила свій підпис та дату. ОСОБА_21 також поставила свій підпис в розписці про те, що була присутня.

Із копії розписки від 16.09.2009 р. за підписом ОСОБА_2 (Т.2 а.с 80) вбачається, що ОСОБА_2, в присутності ОСОБА_21, отримала від ОСОБА_12 в позику 900 дол. США та косметичну продукцію на суму 331 дол. США, які зобов’язалась повернути до 25 вересня 2009 р.

По епізоду ОСОБА_13, ОСОБА_14

Із особистої заяви потерпілої ОСОБА_13 від 24.11.2010 р. (Т.3 а.с. 6) та її показами в судовому засіданні вбачається, що в березні 2009 р. вона працювала страховим агентом у страховій компанії «ЕРМ», там вона познайомилась з ОСОБА_2, яка працювала менеджером фірми «FOREVER», в них виникла дружні відносини, 29 квітня 2009р. ОСОБА_2 попросила позичити їй 5000 грн., на один тиждень, для купівлі косметики фірми EVER», після неодноразових прохань ОСОБА_2, вона погодилась, до неї в АДРЕСА_15 приїхала ОСОБА_2, де, в присутності її брата ОСОБА_14 вона позичила ОСОБА_2 гроші в сумі 500 євро, про що остання написала розписку, в якій вказала про те, що позичила в ОСОБА_13 500 євро терміном на 1 тиждень і поставила свій підпис. Однак через тиждень часу ОСОБА_2 грошей не повернула, на телефонні дзвінки повідомила про відсутність грошей, згодом повернула їй лише 2000 грн., а решту 3000 грн. не повертає, підсудній не пробачила, просить покарати її суворо.

Крім того, в червні 2009 р. до неї зателефонувала ОСОБА_2 і попросила , щоб та запитала свого брата ОСОБА_14, чи може він позичити їй гроші в сумі 700 євро і 700 дол. США на купівлю косметики фірми EVER». Вона зателефонувала своєму братові і запитала чи має він такі гроші і чи зможе їх позичити ОСОБА_2, її брат, ОСОБА_14, спочатку відмовився, але згодом 2 червня 2009р., до неї приїхала ОСОБА_2, вони разом поїхали в с. Ясениця-Замкова до ОСОБА_14, де, її брат, в її присутності, позичив ОСОБА_2 гроші в сумі 700 дол. США і 700 євро, на що ОСОБА_2 ще раз запевнила ОСОБА_14, що поверне йому гроші протягом трьох місяців і щомісяця буде платити йому 10 %, власноручно написала про це розписку. На початку вересня 2009 року від ОСОБА_14, ОСОБА_13 стало відомо про те, що ОСОБА_2 в липні 2009р. знову позичила в нього гроші в сумі 1500 євро терміном на два місяці, для купівлі будинку по низькій ціні, при цьому від попередньої суми боргу повернула йому лише 70 євро і 70 дол. США як проценти за місяць, про це написала розписку, проте гроші на цей час не повернула.

Із розписки від 29.04.2009 р. за підписом ОСОБА_2 (Т.3 а.с. 19) вбачається, що вона позичила в ОСОБА_27 500 євро терміном на 1 тиждень.

Із особистої заяви від 06.05.2010 р. ОСОБА_14 (Т.3 а.с. 3) та його показів в судовому засіданні вбачається, що в квітні 2009 р. через сестру познайомився з ОСОБА_2, був присутнім, при тому, як сестра позичила ОСОБА_2  500 Євро для закупівлі косметики та написала про це розписку. В червні 2009 року до нього прийшла його сестра, ОСОБА_13, і попросила позичити ОСОБА_2 гроші в сумі 700 євро і 700 доларів США, оскільки остання не має грошей на закупівлю продукції фірми  EVER». Оскільки в той час були гроші, він погодився та позичив ОСОБА_2 гроші в сумі 700 доларів США і 700 євро на 3 місяці зі сплатою 10% щомісячно, про що остання написала розписку в присутності ОСОБА_13 Після цього, 18 липня 2010р. до нього зателефонувала ОСОБА_2 і попросила позичити їй гроші в 1500 євро на купівлю будинку, який продають по низькій ціні. Спочатку ОСОБА_14 на пропозицію ОСОБА_2 не погодився, але вона йому дзвонила декілька днів і настирливо просила позичити їй гроші,  та запевнила, що поверне всі позичені гроші разом. Тоді він погодився на пропозицію ОСОБА_2 та 22 липня 2010р. вона приїхала до нього додому, повернула 70 євро і 70 дол. США як проценти за позичені гроші, він позичив ОСОБА_2 гроші в сумі 1500 євро, про остання написала розписку, в якій  вказала про те, що позичила в ОСОБА_14 гроші в сумі 1500 євро, терміном до 22 вересня 2009р. та запевнила, що що кожного місяця буде сплачувати йому 10%. Після закінчення терміну позики грошей ОСОБА_2 грошей не повернула..

Із власноручних розписок від 02.06.2009 р. та 22.07.2009 р. за підписом ОСОБА_2 (Т.2 а.с. 26) вбачається, що вона позичила в ОСОБА_28 700 дол. США та 700 Євро під 10% щомісячно терміном на 3 міс., та 1500 Євро під 10% щомісячно до 22.09.2009 р.

Таким чином, суд вважає, що вина підсудної доведена в повному об’ємі, оскільки вона, повторно, заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, а також повторно, заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах, а також повторно, підробила документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином –підприємцем, чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов’язків, з метою використання його як підроблювачем, та і іншою особою, а також використала завідомо підроблений документ, її дії суд кваліфікує ч.2 і 3 ст. 190, ч. 2 і 3 ст. 358 (в редакції 2001 р.) КК України.

Обираючи покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, її особу, що вона вже притягувалась до кримінальної відповідальності, характеризується посередньо, має утриманців, похилого віку матір, та обирає таке у виді позбавлення волі.

Вироком Городоцького районного суду Львівської області від 06.05.2008 р. та згідно Постанови Городоцького районного суду Львівської області від 04.06.2009 р. ОСОБА_2 засуджено за ознаками ч. 2 ст.190, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 358, ст. 70 КК України на 2550 грн. штрафу, що замінено їй на 240 год. громадських робіт, що відповідно до підп. г п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України становить 30 днів позбавлення волі. Вказаного покарання ОСОБА_2 не відбула.

Отже, зараз, з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України суд, остаточно призначає покарання ОСОБА_2 шляхом повного складання призначених за цим та за попереднім вироком покарань.

Підстав до застосування ОСОБА_2 ст. 69 чи 75 КК України, як про це просить адвокат та підсудна, суд не вбачає, з огляду на відсутність у справі сукупності обставин, що пом'якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1231 дол. США, (Т 2, а.с 79, 80) суд задоволює повністю та стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_12 9824,24 грн. відшкодування завданої матеріальної шкоди, з огляду на наступне.

Так, в судовому засіданні достатньо встановлено, що в липні 2009 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_12 900 дол. США та продукцію фірми orever” на 331 дол. США, з терміном повернення до 25.09.2009 р., проте, потерпілому гроші в сумі 1231 дол. США не повернула, цивільний позов визнала повністю.

Факт понесення потерпілим ОСОБА_12 матеріальної шкоди в сумі 1231 дол. США, має належне підтвердження матеріалами кримінальної справи, показами підсудної та потерпілого в судовому засіданні та долученою до справи копією розписки, власноручно написаної ОСОБА_2 (т.2 а.с. 80).

Довідкою Городоцького ТВБВ № 10013/039 ПАТ Державний ощадний банк України № 986 від 10.11.2011 р. (Т.4 а.с. 113) вбачається, що офіційний курс НБУ гривні до дол. США станом на 10.11.2011 р. становить 7,980700 за 1 дол. США.

Отже, при вирішенні позову суд враховує вимоги ст. 533 ЦК України, відповідно до положень якої грошове зобов’язання має виконуватись у національній валюті –гривні. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Уточнений в судовому засіданні цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5010 Євро (Т 2 а.с. 99, 100, Т.4 а.с 54-56), суд задоволює повністю та стягує з ОСОБА_2 54509,24 грн.  відшкодування завданої матеріальної шкоди, з огляду на наступне.

Так, в судовому засіданні достатньо встановлено, що в березні 2006 р. ОСОБА_2 отримала в позику від ОСОБА_5 3700 Євро, частинами спочатку 2000 Євро , потім 1700 Євро, та в серпні 2006 р. 1310 Євро, а всього 5010 Євро з терміном повернення до 01.09.2006 р., проте, потерпілому гроші в сумі 5010 Євро не повернула, цивільний позов визнала повністю.

Факт понесення потерпілим ОСОБА_5 матеріальної шкоди внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 в сумі 5010 Євро має належне підтвердження матеріалами кримінальної справи, показами підсудної та потерпілого в судовому засіданні та долученими до справи розписками (т.2 а.с. 95, Т.4 а.с. 56).

Довідкою Городоцького ТВБВ № 10013/039 ПАТ Державний ощадний банк України № 986 від 10.11.2011 р. (Т.4 а.с. 113) вбачається, що офіційний курс НБУ гривні до Євро станом на 10.11.2011 р. становить 10,880088  за 1 Євро.

Отже, при вирішенні позову суд враховує вимоги ст. 533 ЦК України, відповідно до положень якої грошове зобов’язання має виконуватись у національній валюті –гривні. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Уточнений цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 39237,97 грн., що складається з 3850 дол. США, що по курсу НБУ станом на 01.11.2008 р. становило 25987, 50 грн. основного боргу, 7899,90 грн. інфляційні нарахування, 2206,44 грн. –3% річних, та 3144 грн неустойки за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань (Т 2 а.с. 141, Т.3 а.с. 210-213) суд задоволює частково, та стягує з ОСОБА_2 30725,70 грн. відшкодування матеріальної шкоди, з огляду на наступне.

Так, в судовому засіданні достатньо встановлено, що в вересні 2008 р. ОСОБА_2 отримала в позику від ОСОБА_10 3850 дол. США, проте, потерпілому гроші в сумі 3850 дол. США не повернула, цивільний позов визнала частково.

Факт понесення потерпілим ОСОБА_10 матеріальної шкоди в сумі 3850 дол. США має належне підтвердження матеріалами кримінальної справи, показами підсудної та потерпілого в судовому засіданні.

Довідкою Городоцького ТВБВ № 10013/039 ПАТ Державний ощадний банк України № 986 від 10.11.2011 р. (Т.4 а.с. 113) вбачається, що офіційний курс НБУ гривні до дол. США станом на 10.11.2011 р. становить 7,980700 за 1 дол. США.

Отже, при вирішенні позову суд враховує вимоги ст. 533 ЦК України, відповідно до положень якої грошове зобов’язання має виконуватись у національній валюті –гривні. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Підстав для стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та пені на зобов’язання в іноземній валюті суд не вбачає, тому в цій частині в задоволенні позовних вимог, відмовляє.

Цивільний позов ОСОБА_14 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2200 Євро та 700 дол. США (Т.3 а.с. 142-144) суд задоволює повністю та стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_14 29522,68 грн. відшкодування матеріальної шкоди, що складається відповідно з 23936,19 грн. та 5586,49 грн., з огляду на наступне.

Так, в судовому засіданні достатньо встановлено, що 02 червня 2009 р. та 22 липня 2009 р. ОСОБА_2 отримала в позику від потерпілого ОСОБА_14 відповідно 700 дол. США, 700 Євро та 1500 Євро, про що написала розписки, проте, потерпілому гроші в сумі 2200 Євро та 700 дол. США не повернула, цивільний позов визнала повністю.

Факт понесення потерпілим ОСОБА_14 матеріальної шкоди внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 в сумі відповідно 2200 Євро та 700 дол. США має належне підтвердження показами підсудної та потерпілого в судовому засіданні та долученими до справи копіями розписок (т.2 а.с. 26).

Довідкою Городоцького ТВБВ № 10013/039 ПАТ Державний ощадний банк України № 986 від 10.11.2011 р. (Т.4 а.с. 113) вбачається, що офіційний курс НБУ гривні до дол. США станом на 10.11.2011 р. становить 7,980700 за 1 дол. США, Євро –10,880088.

Отже, при вирішенні позову суд враховує вимоги ст. 533 ЦК України, відповідно до положень якої грошове зобов’язання має виконуватись у національній валюті –гривні. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3000 дол. США (Т.3 а.с. 172, 173) суд задоволює повністю та стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 23942,10 грн. відшкодування завданої матеріальної шкоди, з огляду на наступне.

Так, в судовому засіданні достатньо встановлено, що 01 грудня 2005 р., в АДРЕСА_7 ОСОБА_2 отримала від потерпілого ОСОБА_3 гроші в сумі 3000 дол. США строком на 3 місяці, про що уклали Договір позики грошей та поставили свої підписи, проте, по спливу терміну повернення, грошей потерпілому не повернула, цивільний позов визнала повністю.

Факт понесення потерпілим ОСОБА_3 матеріальної шкоди внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 в сумі 3000 дол. США має належне підтвердження матеріалами кримінальної справи, показами підсудної та потерпілого в судовому засіданні та долученим до справи договором позики грошей (Т.2 а.с. 52).

Довідкою Городоцького ТВБВ № 10013/039 ПАТ Державний ощадний банк України № 986 від 10.11.2011 р. (Т.4 а.с. 113) вбачається, що офіційний курс НБУ гривні до дол. США станом на 10.11.2011 р. становить 7,980700 за 1 дол. США.

Отже, при вирішенні позову суд враховує вимоги ст. 533 ЦК України, відповідно до положень якої грошове зобов’язання має виконуватись у національній валюті –гривні. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Уточнений цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 50854,00 грн., та 7545 дол. США (Т.3 а.с. 174, Т.4 а.с. 22-25) суд задоволює повністю та стягує з ОСОБА_2 111068,38 грн. матеріальної шкоди, що складається з 50854,00 грн. та 60214,38 грн., з огляду на наступне.

Так, в судовому засіданні достатньо встановлено, що в лютому 2006 р., в м. Городок, Львівської обл., ОСОБА_2 отримала від потерпілого ОСОБА_4 в позику гроші в сумі 50854 грн., та в сумі 7545 дол. США., які зобов’язувалась повернути до 01 квітня 2006 р., про що написала потерпілому розписку, проте потерпілому гроші в сумі 50854 грн. та 7545 дол. США не повернула, цивільний позов визнала повністю.

Факт понесення потерпілим ОСОБА_4 матеріальної шкоди внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 в сумі відповідно 50854 грн. та 7545 дол. США має належне підтвердження показами підсудної та потерпілого в судовому засіданні та долученими до справи розписками (т.2 а.с. 60, Т.4 а.с. 25).

Довідкою Городоцького ТВБВ № 10013/039 ПАТ Державний ощадний банк України № 986 від 10.11.2011 р. (Т.4 а.с. 113) вбачається, що офіційний курс НБУ гривні до дол. США станом на 10.11.2011 р. становить 7,980700 за 1 дол. США.

Отже, при вирішенні позову суд враховує вимоги ст. 533 ЦК України, відповідно до положень якої грошове зобов’язання має виконуватись у національній валюті –гривні. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 63157,97 грн., що складається з 41000 грн. основного боргу, 14612 грн. інфляційних нарахувань, 3585,53 грн. –3% річних, та 4960,44 грн. неустойки за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань (Т 3 а.с. 214-217) суд задоволює частково.

Так, в судовому засіданні достатньо встановлено, що в серпні 2008 р. ОСОБА_2 отримала в позику від ОСОБА_7 41000 грн., проте, потерпілій гроші не повернула, цивільний позов визнала частково.

Факт понесення потерпілою ОСОБА_7 матеріальної шкоди в сумі 41000 грн. має належне підтвердження матеріалами кримінальної справи, показами підсудної та потерпілої в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Оскільки з матеріалів кримінальної справи та цивільного позову вбачається, що письмового зобов’язання щодо стягнення неустойки за порушення зобов’язання ОСОБА_2 перед ОСОБА_7 не встановлено, суд відмовляє в стягненні 4960,44 грн. неустойки, решту позовних вимог в сумі 59197,53 грн., що складається з 41000 грн. основного боргу, 14612 грн. інфляційних нарахувань, 3585,53 грн. –3% річних суд задоволює в повному об’ємі.

Цивільний позов ОСОБА_19 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики на загальну суму 114938,11 грн. (Т 3 а.с. 218-250) суд задоволює частково та стягує з ОСОБА_2 33594,85 грн. матеріальної шкоди, що складається з 28594,85 грн.  та 5000 грн., з огляду на наступне.

Так, в судовому засіданні достатньо встановлено, що в серпні 2008 р. ОСОБА_2 отримала в позику від ОСОБА_19 в сумі 2348 дол. США та 1235 дол. США, а всього 3583 дол. США та золоту печатку з діамантом вартістю 5000 грн., проте, потерпілому гроші не повернула, цивільний позов визнала частково.

Факт понесення потерпілим ОСОБА_19 матеріальної шкоди в сумі 3583 дол. США та втрати золотої печатки, вартістю 5000 грн., має належне підтвердження матеріалами кримінальної справи, розписками (Т.2 а.с. 111, 114), показами підсудної та потерпілого в судовому засіданні.

Із Довідки Городоцького ТВБВ № 10013/039 ПАТ Державний ощадний банк України № 986 від 10.11.2011 р. (Т.4 а.с. 113) вбачається, що офіційний курс НБУ гривні до дол. США станом на 10.11.2011 р. становить 7,980700 за 1 дол. США.

Отже, при вирішенні позову суд враховує вимоги ст. 533 ЦК України, відповідно до положень якої грошове зобов’язання має виконуватись у національній валюті –гривні. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Підстав для стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та пені на зобов’язання в іноземній валюті суд не вбачає, тому в цій частині в задоволенні позовних вимог, відмовляє.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки передача підсудній золотої печатки не є грошовим зобов’язанням, суд, в цій частині в задоволенні позовних вимог,  відмовляє, крім того, суд відмовляє в зарахуванню до загальної суми боргу та стягнення з ОСОБА_2 пенсійного платежу в сумі 6620 грн. та стягнення вартості системи очищення повітря «Ігл 5000», як такого, що не має відношення до справи.

Уточнений цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди (Т3 а.с. 155-164) суд задоволює частково та стягує з ОСОБА_2 26671,75 грн. матеріальної шкоди, що складається з 4333,7 основного боргу, 1342,7 грн. інфляції, 357,26 - 3% річних та 20638,09 грн., з огляду на наступне.

Так, в судовому засіданні достатньо встановлено, що в серпні 2008 р. ОСОБА_2 отримала в позику від ОСОБА_8 4333,70 грн. та у вересні 2008 р. 2586 дол. США, які потерпілій не повернула, цивільний позов визнала частково.

Факт понесення потерпілою ОСОБА_8 матеріальної шкоди в сумі 4333,70 грн. та 2586 дол. США, має належне підтвердження матеріалами кримінальної справи, розписками (Т.2 а.с. 125, 130), показами підсудної та потерпілої в судовому засіданні.

Із Довідки Городоцького ТВБВ № 10013/039 ПАТ Державний ощадний банк України № 986 від 10.11.2011 р. (Т.4 а.с. 113) вбачається, що офіційний курс НБУ гривні до дол. США станом на 10.11.2011 р. становить 7,980700 за 1 дол. США.

Отже, при вирішенні позову суд враховує вимоги ст. 533 ЦК України, відповідно до положень якої грошове зобов’язання має виконуватись у національній валюті –гривні. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Підстав для стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та пені на зобов’язання в іноземній валюті суд не вбачає, тому в цій частині в задоволенні позовних вимог, відмовляє.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Оскільки з матеріалів кримінальної справи та цивільного позову вбачається, що письмового зобов’язання щодо стягнення неустойки між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 не було, суд відмовляє в стягненні неустойки, в частині грошового зобов’язання в гривні.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про відшкодування 10000 грн. моральної шкоди (Т.3 а.с.165-171) суд задоволює частково.

Так, в суді достатньо встановлено, що внаслідок шахрайських дій ОСОБА_2 відносно потерпілої ОСОБА_8 остання була змушена позичати гроші на харчування, лікування її батьків, перенесла стрес тощо, а отже без сумніву їй спричинено моральну шкоду. Як наслідок цього, потерпіла покликається на зміну звичного укладу життя, страждання, погіршення стосунків з близькими та на погіршення самопочуття, інше.

Визначаючи розмір морального відшкодування потерпілій ОСОБА_8, суд враховує наведені вище мотиви, і визначає його в сумі 3000 грн., вважаючи такий реальним і достатнім на відвернення спричиненої їй моральної шкоди.

Вимоги ОСОБА_8 про стягнення моральної (немайнової) шкоди, в сумі 10000 грн. суд розцінює, як недостатньо обґрунтовані.

Судових витрат в справі немає.

          Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н, визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст. 190, ч. 2, ч. 3 ст. 358 КК України та призначити покарання:

за ч. 2 с. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі,

за ч. 3 ст. 190 КК України на 3 роки 9 місяців позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 358 КК України на 3 роки позбавлення волі,

за ч. 3 ст. 358 КК України на 6 місяців арешту.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання ОСОБА_2 на 3 роки 9 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно обрати покарання за цим та попереднім вироком суду шляхом повного їх складання у виді 3 роки 9 місяців та 30 дн.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_2 залишити попередній – взяття під варту.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з дня фактичного її затримання 17.05.2011р. (Т.3 а.с.-193).

Речові докази по справі: договір позики грошей між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (Т.2 а.с.52), оригінали розписок на ім’я ОСОБА_14 (Т.3 а.с. 26), ОСОБА_27 (Т.3 а.с. 19), ОСОБА_8 (Т.2 а.с. 128, 125), ОСОБА_19 (Т.2 а.с. 114, 111), ОСОБА_5 (Т.2 а.с. 95, Т.4 а.с. 56), ОСОБА_12 (Т.2 а.с. 75), ОСОБА_4 (Т.2 а.с.60, Т.4 а.с. 25) залишити при матеріалах кримінальної справи № 1-59/2011, кредитну справу № 29/724071 (Т. 1, а.с. 185-201) повернути ТОВ “Агенція по управлінню заборгованості” (м. Київ, вул. Танкова, 8, пов. 6, оф. 1).

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрована АДРЕСА_1 в користь:

ОСОБА_12 АДРЕСА_3) - 9824,24 грн.

ОСОБА_5 (АДРЕСА_4 (ос) - 54509,24 грн.  

ОСОБА_10 (АДРЕСА_5) - 30725,70 грн.

ОСОБА_28 (АДРЕСА_6.) - 29522,68 грн.

ОСОБА_3 АДРЕСА_7) - 23942,10 грн.

ОСОБА_4 (АДРЕСА_8 (ос) - 111068,38 грн.

ОСОБА_19 (АДРЕСА_9 (ос) - 33594,85 грн.

ОСОБА_8 (АДРЕСА_10) - 26671,75 грн. матеріальної , 3000 грн. моральної шкоди.

ОСОБА_7 (АДРЕСА_11 - 59197,53 грн.

Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

СуддяО. В. Перетятько