Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 жовтня 2011 року Справа № 2а-7768/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мазура Ю.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Лушниковій О.С.,
представників сторін:
від позивача – старший державний податковий інспектор юридичного
відділу ОСОБА_1, довіреність №21/10 від 23.03.2011,
від відповідача – не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Малого приватного підприємства «Рекламно-комерційний центр «ТТ» про стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на прибуток підприємства в сумі 167,10 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,
ВСТАНОВИВ:
05 вересня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Малого приватного підприємства «Рекламно-комерційний центр «ТТ» про стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на прибуток підприємства в сумі 167,10 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Мале приватне підприємство «Рекламно-комерційний центр «ТТ» (код ЄДРПОУ 21776041) перебуває на обліку в якості платника податків у Ленінській МДПІ у м.Луганську. На підставі акта документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 09.04.2010 №935/15-1 з питань своєчасності подання податкової звітності встановленй факт неподання відповідачем податкової звітності з податку на прибуток за 11-ть місяців 2008 року (граничний строк подання - 20.12.2008, дата фактичного подання - 11.02.2009), у зв’язку з чим податковим повідомленням-рішенням Ленінської МДПІ у м.Луганську від 18.06.2010 №0009931510/0, винесеним на підставі Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), МПП «Рекламно-комерційний центр «ТТ» визначено податкове зобов’язання за штрафними санкціями за платежем «податок на прибуток» у розмірі 170,00 грн. Матеріали перевірки та вказане податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але було повернуто поштовою службою без вручення адресату за закінченням терміну зберігання. Відповідачем податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010 №0009931510/0 ні адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалося, а тому вважається узгодженим 25.08.2010. На виконання ст.6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) Ленінською МДПІ у м.Луганську на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією направлено першу податкову вимогу №1/1994 від 26.08.2010 та другу податкову вимогу №2/2475 від 11.11.2010, які повернуті поштою з поміткою «за закінченням терміну зберігання», що зафіксовано актами про неможливість вручення від 12.10.2010 та 04.01.2011 у зв’язку з незнаходженням платника податків за юридичною адресою. Усі вжиті заходи не призвели до добровільного погашення відповідачем податкового боргу. На підставі викладеного, позивач просив в судовому порядку стягнути з Малого приватного підприємства «Рекламно-комерційний центр «ТТ» кошти на суму податкового боргу з податку на прибуток підприємства в сумі 167,10 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надавав.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Мале приватне підприємство «Рекламно-комерційний центр «ТТ» (код ЄДРПОУ 21776041) перебуває на обліку в якості платника податків у Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м.Луганську.
Відповідно до вимог підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинним до 01.01.2011), а нині згідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (який набрав чинності з 01.01.2011) що Мале приватне підприємство «Рекламно-комерційний центр «ТТ» є платником податку на прибуток підприємства.
До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до п.п.4.1.4. п.4.1 ст. 4 цього Закону (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків),- протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту,- протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном “базовий податковий період” слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств. (Абзац підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом №550-IV від 20.02.2003)
Платник податку звільняється від обов’язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов’язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов’язкового платежу). (Підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 доповнено частиною згідно з Законом №2505-IV від 25.03.2005).
Згідно із абзацом 2 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинним до 01.01.2011) платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.
09.04.2010 Ленінською МДПІ у м.Луганську проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання що Малим приватним підприємством «Рекламно-комерційний центр «ТТ» податкової звітності, яким встановлено факт неподання останнім податкової звітності з податку на прибуток за 11-ть місяців 2008 року (граничний строк подання 20.12.2008, дата фактичного подання-11.02.2009). Результати перевірки оформлені актом №935/15-1 від 09.04.2010 (а.с.13).
Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
У відповідності із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Так, на підставі акта про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності №935/15-1 від 09.04.2010, у зв’язку з порушенням пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (які були чинними на час виникнення спірних правовідносин) до Малого приватного підприємства «Рекламно-комерційний центр «ТТ» Ленінською МДПІ у м.Луганську податковим повідомленням-рішенням від 18.06.2010 №0009931510/0 застосовано штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн. (а.с.17).
Вказане повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак, рекомендований лист повернувся до Ленінською МДПІ у м.Луганську з позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання» (14,15). Вказані обставини зафіксовано актом від 12.08.2010 про неможливість вручення МПП «Рекламно-комерційний центр «ТТ» податкового повідомлення-рішення від 18.06.2010 №0009931510/0.
Даних про оскарження відповідачем в адміністративному або судовому порядку податкового повідомлення – рішення Ленінською МДПІ у м.Луганську від 18.06.2010 №0009931510/0 у суду на час розгляду справи не має.
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин)).
П.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011) та з метою погашення податкового боргу Ленінською МДПІ у м.Луганську на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією направлено першу податкову вимогу №1/1994 від 26.08.2010 та другу податкову вимогу №2/2475 від 11.11.2010, які повернуті поштою з поміткою «за закінченням терміну зберігання», що зафіксовано актами про неможливість вручення від 12.10.2010 та 04.01.2011, у зв’язку з незнаходженням платника податків за юридичною адресою (а.с.11,12).
Вказані вимоги у встановленому законом порядку не оскаржені і, відповідно, є чинними. Даних про її відкликання у суду на час розгляду справи не має.
У рахунок сплати штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 18.06.2010 №0009931510/0, відповідачем частково сплачено кошти в сумі 2,90 грн., залишок складає 167,10 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 15.08.2010 (а.с.10).
Однак, усі вжиті державною податковою інспекцією заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем, податковий борг перед бюджетом до цього часу повністю не сплачено.
Наявність податкового боргу з податку на прибуток в сумі 167,10 грн., що обліковується за відповідачем, підтверджується також висновком Ленінської МДПІ у м.Луганську №44324/24-505 від 18.08.2011 (а.с.9), довідкою розрахунків з бюджетом станом на 15.08.2011 (а.с.18), обліковою карткою платника податку станом на 31.12.2010, станом на 18.08.2010 (а.с.19,20).
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).
Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток в сумі 167,10 грн. не сплатив, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з Малого приватного підприємства «Рекламно-комерційний центр «ТТ» коштів у рахунок погашення податкового боргу з розрахункових рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 04 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 10 жовтня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 111, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Малого приватного підприємства «Рекламно-комерційний центр «ТТ» про стягнення коштів на суму податкового боргу з податку на прибуток підприємства в сумі 167,10 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити повністю.
Стягнути з Малого приватного підприємства «Рекламно-комерційний центр «ТТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 21776041, місцезнаходження: 91000 м.Луганськ, вул.Оборонна, буд.1 кв.202) кошти на суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 167 грн. 10 коп. (сто шістдесят сім гривень 10 копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків Мале приватне підприємство «Рекламно-комерційний центр «ТТ», в доход Державного бюджету України на р/р №31115009700006, код платежу 11021000, отримувач УДК у м.Луганську ГУДКУ в Луганській області, ідентифікаційний код 24046582, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова складена та підписана в повному обсязі 10 жовтня 2011 року.
СуддяЮ.Ю. Мазур