ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

12 жовтня 2006 р.

№ 15/75/06

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О., - головуючого,

Рибака В.В., Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги

ПП “Інтеренерго”

на постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 18.07.2006 року

у справі господарського суду

Запорізької області

за позовом

ПП “Інтеренерго”

до	ТОВ “Науково-виробнича фірма “Форум”

про	визнання недійсним договору,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:

Гацур О.В.,

- відповідача:

не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2006 року ПП “Інтеренерго” звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ “Науково-виробнича фірма “Форум” про визнання недійсним договору від 23.01.2003 року з тих мотивів, що спірна угода укладена в наслідок обману, оскільки третьою особою навмисно повідомлено неправдиві відомості стосовно умов договору і обставин для його укладання.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.04.2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.07.2006 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями ПП “Інтеренерго” подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Запорізького апеляційного господарського суду віл 18.07.2006 року та рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд.

Доповідач: Черкащенко М.М.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами               неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 57 Цивільного кодексу УРСР угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.

При вирішенні позовів про визнання угод недійсними на підставі статті 57 Цивільного кодексу УРСР слід мати на увазі, що такі вимоги можуть бути задоволені при доведеності фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною або збігу тяжких для сторони обставин і наявність їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням сторони укласти угоду на вкрай невигідних для неї умовах.

Судова колегія зазначає, що під обманом у таких випадках слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, які мають істотне значення для угоди, що укладається.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.01.2003 року між ТОВ “Науково-виробнича фірма “Форум” (продавець) та ПП “Інтеренерго” (покупець) було укладено договір № 58/03.

Відповідно до умов укладеного договору, позивач купив згідно переліку товар на загальну суму 4810,00 грн., а відповідач зобов’язався поставити зазначений товар на умовах FCA м. Запоріжжя, вул. Новостроек, 9.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на виконання умов договору позивачем на підставі накладної № 267 від 24.02.2003 року було отримано товар, що є предметом договору.

Посилання скаржника на те, що спірна угода укладена в наслідок обману не може братись судом до уваги, оскільки позивач був введений в оману не відповідачем, а третьою особою та враховуючи також, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя не була представником сторони угоди при її укладанні, тому відсутні підстави для визнання такої угоди недійсною на підставі ст. 57 ЦК УРСР.  

На підставі вищевикладеного, судові рішення прийнятті на підставі повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу залишити без задоволення.

          Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.07.2006 року у справі № 15/75/05 залишити без змін.

Головуючий                                                                        Н. Кочерова

Судді:                                                                                 В. Рибак

                                                                                                        М. Черкащенко