ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 2-18/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

27 березня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:                          судді Оніщука М.І.,

при секретарях:                             Книжник А.О., Сливка А.В.,

за участю:

позивача:                               ОСОБА_1,

представника позивача:      ОСОБА_2,

представника відповідача: Жиденка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь 900`000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, обгрунтовуючи це тим, що внаслідок незаконного звільнення на протязі чотирьох років був вимушений в судах захищати свої права, що призвело до суттєвих змін в способі життя, завдало негативних емоційних хвилюваннь, а також значно погіршився стан здоров`я та відносини з оточуючими. Сукупність вказаних обставин та наявність рішення суду, що набрало законної сили, про поновлення на роботі, на думку позивача, дають підстави для визначення розміру заподіяної моральної шкоди саме в заявленій сумі.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позов з викладених в ньому підстав та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позов є необгрунтованим, оскільки жодна норма чинного законодавства з питань проходження служби в органах внутрішніх справ України та грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, не передбачає можливості відшкодування моральної шкоди.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які пояснили, що позивач був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, чим було порушено звичайний для нього спосіб життя та він зазнав негативних емоційних хвилювань, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Апляційного суду м. Києва від 14.12.2007 року позивача поновлено на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах відділу зонального та процесуального контролю управління по розслідуванню особливо тяжких злочинів та вчинених організованими злочинними групами Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України з 12 травня 2003 року.

Апеляційною інстанцією встановлено, що звільнення позивача було здійснено з порушенням порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, за відсутності умови систематичного порушення трудової дисципліни, що є необхідним для звільнення з органів внутрішніх справ, а отже без достатніх підстав для його звільнення.

Таким чином, факт незаконного звільнення позивача встановлений судовим рішенням, що набрало законної сили, а отже в силу вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України він не підлягає доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частина 3 вказаної статті закріплює, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Більш того, ст. 1167 ЦК України встановлює, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Так, факт заподіяння позивачу моральної шкоди з вини відповідача, підтвердився в судовому засіданні, а отже, суд приходить до висновку, що внаслідок незаконного звільнення позивача, останньому була заподіяна моральна шкода, оскільки позивач був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, чим було порушено звичайний для нього спосіб життя та він зазнав негативних емоційних хвилювань.

Таким чином, враховуючи викладене, а також характер, обсяг та тривалість завданих позивачу моральних страждань та виходячи з принципів об`єктивності, розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача 7`000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди. При цьому, слід зазначити, що правових підстав для покладення відповідальності на відповідача Державне казначейство України, не вбачається, за відсутності вини останнього в заподіянні позивачу моральної шкоди.

Разом з цим, оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 08,50 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору (Том 1, а/с 6) та 3`000,00 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу (Том 2, а/с 160-165), а всього 3`008,50 грн. у відшкодування понесених позивачем і документально підтверджених судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись Конституцією України, ст. ст. 16, 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 61, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України /м. Київ, вул. Богомольця, 10/ на користь ОСОБА_1 /АДРЕСА_1/ 7`000 (сім тисяч) гривень 00 копійок у відшкодування моральної шкоди та 3`008 (три тисячі вісім) гривень 50 копійок у відшкодування судових витрат, а всього стягнути 10`008 (десять тисяч вісім) гривень 50 копійок.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                                                             М.І. ОНІЩУК