В И Р О К

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

Справа № 1-113/11 року

30 вересня 2011 року                                                                                      смт.Богородчани

Богородчанський районний суд                                                            Івано-Франківської області

в складі:                                       головуючого судді Круль І.В.,

                                      секретаря:               Рогів Т.Р.

                                                              прокурора:              Соломчака Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Богородчани кримінальну справу  щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Глибівка та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.2 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не судимого, не працюючого, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.296 ч.2, 296 ч.1 КК України;

в с т а н о в и в :

Підсудні ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп»яніння та ОСОБА_2 07.07.2010 р., в с. Глибівка  Богордчанського району, вчинили хуліганство групою осіб, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю у відношенні до потерпілого ОСОБА_3

Крім того, підсудний ОСОБА_2,  14.08.2010 року, в с. Глибівка Богородчанського району вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю у відношенні до потерпілого ОСОБА_4

Злочини підсудними вчинено при наступних обставинах:

07 липня 2010 року близько 05 год. ОСОБА_2, керуючи власним мотоциклом марки МТ, разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 поверталися після святкування «Івана Купала» в с.Глибівка Богородчанського району Івано-Франківської області. Рухаючись селом по вулиці Шевченка ОСОБА_2, за наполяганням ОСОБА_1, зупинив мотоцикл справа від автомобіля «Форд Сіера»д.н.з. НОМЕР_1, що був припаркований на узбіччі дороги. При цьому, ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп‘яніння, підійшов до автомобіля зі сторони водія та безпричинно пристав до ОСОБА_3, який сидів за кермом, вимагаючи від нього вийти з автомобіля, демонструючи при цьому свою зверхність та зухвалість. ОСОБА_3, відмовився виконувати його вимогу і залишався в автомобілі. В цей час, ОСОБА_6, що теж знаходилась в салоні, вийшла з автомобіля і звернулася до ОСОБА_1 з проханням не провокувати конфлікту. Однак, ігноруючи її прохання, ОСОБА_1 відштовхнув її і, діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, відчинив дверцята автомобіля і став витягувати ОСОБА_3 з автомобіля. До його дій приєднався ОСОБА_2, який, виражаючи явну неповагу до суспільства, до загальноприйнятих норм і правил поведінки та, проявляючи особливу зухвалість, відчинив двері автомобіля з протилежного боку, опершись колінами на сидіння пасажира, став наносити ОСОБА_3 удари руками в голову. Потерпілий з метою самозахисту витягнув з під сидіння пістолет  марки STARTER №НОМЕР_2»калібру 9 мм, споряджений патронами травматичної дії та попередив, що застосує зброю. Однак, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на попередження не зреагували, тому ОСОБА_3 провів постріл в ноги ОСОБА_1 Продовжуючи свої хуліганські дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2, застосовуючи фізичну силу, наносячи удари руками витягнули ОСОБА_3 із салону автомобіля де ОСОБА_1 продовжив наносити потерпілому удари руками та ногами  по різних ділянках тіла. При цьому ОСОБА_3 провів другий постріл в ділянку ніг ОСОБА_1 і, скориставшись моментом від нападників втік, залишивши автомобіль на місці події. Внаслідок спільних хуліганських дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, травми м‘яких тканин голови з синцем у лобній ділянці, травми м‘яких тканин правої верхньої кінцівки з садном в ділянці плеча, травми м‘яких тканин правої нижньої кінцівки з садном в ділянці гомілки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, 14 серпня 2010 року близько 23 год. перебуваючи в приміщенні кафе «Водолій», що в с.Глибівка Богородчанського району Івано-Франківської області, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи правилами поводження та виражаючи явну зневагу до усталених суспільних норм поведінки, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ОСОБА_2, діючи з хуліганських спонукань підійшов до ОСОБА_4, який сидів за столиком  та наніс йому один удар рукою в обличчя, від якого останній впав та втратив свідомість. Продовжуючи свої хуліганські дії, наступного дня, 15 липня 2010 року близько 22 год. ОСОБА_2 побачив ОСОБА_4 біля кафе «Водолій»в с.Глибівка Богородчанського району в компанії друзів. Діючи  з хуліганських спонукань, демонструючи свою зверхність та особливу зухвалість, в присутності сторонніх осіб, підсудний підійшов до ОСОБА_4 і знову безпричинно наніс один удар рукою в обличчя ОСОБА_4, від якого той впав на землю. В результаті хуліганських дій ОСОБА_4 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді крововиливу слизової оболонки ясен верхньої щелепи зліва, садна голови, тулуба та обох верхніх кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.  

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині  визнав та пояснив, що 07 липня 2010 року разом з друзями ОСОБА_2 та ОСОБА_5, а також в компанії кількох дівчат в лісі поблизу с.Глибівка відзначали свято «Івана Купала». Близько 5 год. ОСОБА_2 на власному мотоциклі відвозив їх  додому. Проїжджаючи селом помітив автомобіль «Форд Сієра», який він впізнав, оскільки на такому автомобілі раніше в село приїжджав його знайомий ОСОБА_7. Тому, він попросив ОСОБА_2 зупинитись біля машини. Підійшовши до автомобіля він попросив водія вийти з машини, оскільки хотів з ним поговорити. Натомість ОСОБА_3 нагрубив йому у відповідь. Тому, він знову сказав йому вийти з автомобіля, відчинив дверцята автомобіля і став витягувати ОСОБА_3 з автомобіля. До його дій приєднався ОСОБА_2. ОСОБА_3 витягнув пістолет і вистрілив йому в ногу, від чого він відчув різкий біль. Після цього ОСОБА_2 через пасажирські дверцята заліз в автомобіль і намагався відібрати у ОСОБА_3 пістолет, а він у свою чергу  також підійшов до автомобіля, щоб відібрати пістолет. Однак, ОСОБА_8 сам вийшов з машини і ще один раз вистрелив йому у ногу та став втікати.

Підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав, підтвердивши, що 07 липня 2010 року разом з  друзями в лісі поблизу с.Глибівка відзначали свято «Івана Купала». Близько 5 год.  на власному мотоциклі відвозив друзів  додому. Проїжджаючи селом ОСОБА_1 попросив  зупинитись біля машини. Підійшовши до автомобіля він попросив водія вийти з машини, оскільки хотів з ним поговорити. Між ними виник конфлікт, під час якого наносили удари, висловлювалися нецензурними словами. ОСОБА_3 витягнув пістолет і вистрілив ОСОБА_1 в ногу.Через пасажирські дверцята заліз в автомобіль і намагався відібрати у ОСОБА_3 пістолет, але потерпілий ще один раз вистрелив  у ногу  ОСОБА_1. Крім того  14.08.2010 року його знайомий ОСОБА_9 пожалівся йому на ОСОБА_4, який образив його брата. Тому він підійшов до ОСОБА_4, який перебував у стані сильного сп‘яніння і під час розмови  між ними виник конфлікт, штовхнув його в плече та наніс удар.  Наступного дня  близько 22 год. знову зустрів ОСОБА_4 біля кафе і вирішив підійти з‘ясувати причини вчорашнього конфлікту з ОСОБА_9.  При цьому  знову наніс потерпілому удар, від чого  впав обличчям до землі.

Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом підсудних.

Крім визнання вини підсудними, їх вина у скоєнні злочині: ОСОБА_1  за ч.2 ст. 296 КК України, а ОСОБА_2 за ч.2 ст.296, ч.1 ст.296 КК України доведена зібраними по справі під час провадження досудового слідства доказами, які вони не оспорюють і вважають їх дослідження в судовому засіданні недоцільними.

Дії підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_10 слід кваліфікувати за ч.2 ст.296 КК України, оскільки  вони вчинили хуліганство групою осіб, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю у відношенні до потерпілого ОСОБА_3

Крім того, дії підсудного ОСОБА_2  також слід кваліфікувати за ч.1 ст.296 КК України, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю по відношенні до потерпілого ОСОБА_4

Призначаючи покарання підсуднім, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудних, їх характеристику з місця проживання, ставлення потерпілих до призначення покарання і обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання  підсудного ОСОБА_1 суд визнає вчинення ним злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 суд визнає повторність, тобто вчинення двох злочинів, передбачених   ст.296 КК України.  

Виходячи з наведеного, суд прийшов до  висновку, що підсудному ОСОБА_1  слід призначити покарання в межах санкції ст.296 ч.2 КК України,  а  ОСОБА_2-, за с. 296 ч.2, ст.296 ч.1 КК України .

Суд враховує, що підсудні позитивно характеризується по місцю  проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше, частково шкода відшкодована, просьбу потерпілих  ОСОБА_2 суворо не карати, у вчиненому розкаялися.

Суд наведені обставини визнає, як такі, що істотно знижують ступінь тяжкості  вчиненого злочину,  а тому вважає що виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і обирає покарання з приміненням  ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробовуванням, оскільки таке покарання буде достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів. Відповідно до ст.76 КК України на підсудних слід покласти додаткові обов'язки.

Долю речових доказів визначити відповідно до ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винними у скоєнні злочину, передбаченого ст.296 ч.2 КК України та призначити покарання у виді  двох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 рік. На підставі ст. 76 КК України  покласти на засуджених обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу  органу кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_2 визнати винними  і призначити покарання:

- за ст.296 ч. 1 КК України у вигляді  1 року  обмеження  волі.

- за ст. 296 ч.2 КК України у вигляді 2-х років позбавлення волі.

Відповідно до ст.70 КК України призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів шляхом  поглинання менш суворого покарання  більш суворим  і визначити його у виді позбавлення волі строком на два роки позбавлення волі.   

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на один рік. На підставі ст. 76 КК України  покласти на засудженого  обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу  органу кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженим  до вступу вироку в законну силу залишити попередньо обраний –підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення через Богородчанський районний суд шляхом подання апеляції.

                   Головуюча