Категорія №10.2.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 вересня 2011 року Справа № 2а-7554/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Мазура Ю.Ю.,
при секретарі: Лушниковій О.С.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі про скасування рішення начальника управління пенсійного фонду України в Станично Луганському районі за № 181 від 05.08.2011 року про застосування штрафних санкцій за ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»,
29.08.2011 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася з адміністративним позовом до УПФ України в Станично-Луганському районі (далі – відповідач або УПФ України в Станично-Луганському районі) про скасування рішення відповідача за № 181 від 05.08.2011 року про застосування штрафних санкцій за ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
Позивач в судовому засіданні позов підтримала, в обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що 05.08.2011 року начальником УПФ України в Станично-Луганському районі Садовничною Н.І. постановлено рішення за № 181 про застосування до позивача, як платника єдиного внеску, на якого не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», штрафних санкцій в розмірі 170 грн. за ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску на підставі п.1 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон).
Позивач зазначила, що відповідач на 01.01.2011 року та на теперішній час має всю необхідну інформацію, для взяття її на облік, як платника єдиного страхового внеску та внесення в реєстр застрахованих осіб. Відповідач не запитував у неї бракуючі для цього відомості, не повідомляв її про встановлений Пенсійним фондом порядок та строк взяття на облік особи, яка займається адвокатською діяльністю, як платника єдиного внеску, та не надав їй іншу інформацію для виконання покладених на неї, як платника єдиного внеску обов’язків, на отримання якої вона має право на підставі положення ч. 1 ст. 6 Закону.
Позивач вважає рішення відповідача неправомірним та просила суд його скасувати.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства КАС України (далі – КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно –правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Положенням частини ч. 2 статті 17 КАС України закріплено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),
- безсторонньо ( неупереджено),
- добросовісно,
- розсудливо,
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,
- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія),
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону, платниками єдиного внеску є зокрема особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.
Частиною 1 ст. 5 Закону передбачено, що взяття на облік осіб зазначених п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей.
Згідно ч. 2 ст. 5 Закону, взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2-14 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.
Відповідно до п. 3 ст. 5, Закону, платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.
Вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Це означає, що акт державного чи іншого органу управління повинен бути прийнятий в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятим у формі та порядку, визначеному законом.
За таких умов, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог та вважає за необхідне скасувати рішення начальника управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі за № 181 від 05.08.2011 року про застосування штрафних санкцій за ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 6, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 158-163, 167,254 КАС України, суд –
Позов– задовольнити.
Рішення начальника управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі за № 181 від 05.08.2011 року про застосування штрафних санкцій за ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» – скасувати.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України .
Повний текст постанови складено 28 вересня 2011 року.
СуддяЮ.Ю. Мазур