САДГІРСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  МІСТА  ЧЕРНІВЦІ

    Справа № 726/385/25

Провадження №2/726/130/25

Категорія 68

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2025 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Байцар Л. В., при секретарі Житарь С.А., розглянувши у судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, який укладений 09 липня 2010 року та зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис № 51. 

Ухвалою суду від 14.02.2025 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні просила суд розірвати шлюб та не давати строк для примирення.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав.

За ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи, в разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 09 липня 2010 року, актовий запис № 51 сторони по справі уклали шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області.

Згідно копії витягу з реєстру актів про народження Мерії м. Параб`яго ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Маджента (провінція Мілана), батьками дитини є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Шлюбні стосунки між сторонами по справі припинились у зв`язку з тим, вони втратили одне до одного почуття любові та поваги. Сім`я розпалася, вони проживають окремо.

Відповідно до ст. ст. 110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Відповідно до ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що між сторонами втрачено почуття любові одне до одного. Сім`я розпалася та існує формально. Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачкою при подачі даної позовної заяви до суду сплачено 1 211 гривні 20 копійок судового збору (квитанція від 04.02.2025).

Враховуючи факт задоволення позовних вимог, суд знаходить підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки понесених нею судових витрат на оплату судового збору у розмірі 1 211 гривень 20 копійок.

Керуючись ст.ст.4, 7, 10, 81, 141, 263-266, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 109, 110, 112-114 СК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований 09 липня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис № 51 - розірвати.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (однієї тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Л. В. Байцар