УХВАЛА

Справа № 149/694/25

Провадження №1-кс/149/165/25

06.03.2025 р.                                                                                 м. Хмільник

Слідча суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні № 42024022330000021, внесеному до ЄРДР 05 лютого 2024 року, кваліфікованому за ч. 1 ст. 364 КК України, про накладення арешту,

за участі прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИЛА:

05 березня 2025 року до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надійшло вказане клопотання, яке мотивовано тим, що в провадженні СВ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, перебувають матеріали кримінального провадження № 42024022330000021 від 05 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_5 , будучи в.о. начальника КП "Хмільниккомунсервіс", вчинив зловживання службовим становищем, а саме за результатами проведення відкритих торгів, уклав із ФОП ОСОБА_6 договір № 13/03/23 від 09 березня 2023 року на придбання плитки та в Додатковій угоді № 3 до вказаного договору незаконно підвищив ціну за одиницю товару на 6 найменувань плитки, чим заподіяв Хмільницькій міській раді матеріальну шкоду на суму 266 230,00 грн.

ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Оскільки, під час досудового розслідування Хмільницькою окружною прокуратурою заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 шкоди, заподіяної в наслідок вчинення кримінального правопорушення, з метою забезпечення позову, просив накласти арешт на житловий будинок площею 68,20 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_5 , шляхом заборони його відчуження.

Прокурор, слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задоволити.

Клопотання за клопотанням слідчого розглядається без виклику підозрюваного, захисника на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.

Слідча суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, дійшла наступних висновків.

Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Сторона обвинувачення просить накласти арешт на житловий будинок, площею 68,20 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_5 , шляхом заборони його відчуження.

За загальними правилами, передбаченими ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що :

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно до ч. 8, 11 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

05 березня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він будучи в.о. начальника КП "Хмільниккомунсервіс", вчинив зловживання службовим становищем, а саме за результатами проведення відкритих торгів, уклав із ФОП ОСОБА_6 договір № 13/03/23 від 09 березня 2023 року на придбання плитки та в Додатковій угоді № 3 до вказаного договору незаконно підвищив ціну за одиницю товару на 6 найменувань плитки, чим заподіяв Хмільницькій міській раді матеріальну шкоду на суму 266 230,00 грн.

Стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні  ОСОБА_5  кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, про що свідчить вагомість наявних доказів у матеріалах кримінального провадження, перерахованих також в клопотанні. Зокрема обґрунтованість підозри, крім витягів з ЄРДР, підтверджується договором № 13/03/23 від 09 березня 2023 року та додатком № 1 до нього, додатковими угодами до договору № 13/03/23, експертним висновком № В-324 від 19 вересня 2023 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_8 , довідкою головного державного фінансового інспектора ОСОБА_9 від 20 листопада 2024 року, висновком експерта № СЕ-19/102-24/26257-ЕК від 28 січня 2025 року.

За правовими позиціями Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра" це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри є обов`язковим елементом застосування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування (досудового розгляду кримінальної справи).

На стадії вирішення питання про арешт майна, слідчий суддя не може надавати оцінку "обґрунтованості підозри" в розрізі оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.

Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо.

Зі змісту клопотання слідчого про арешт майна вбачається, що необхідність такого арешту обумовлена забезпеченням відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення на загальну суму266 230,00 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що ОСОБА_5 має у своїй власності житловий будинок площею 68,20 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , нормативно грошова оцінка якої становить 1 743 589,72 грн.

Разом з тим, беручи до уваги обґрунтованість висунутої ОСОБА_5 підозри за ч. 1 ст. 364 КК України, розмір шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, наявність цивільного позову, враховуючи, що слідчим заявлено найменш обтяжливу форму арешту майна, що мінімізує негативні наслідки застосування заходу забезпечення кримінального провадження для підозрюваного, слідча суддя приходить до висновку, що за наведених обставин обмеження права власності підозрюваного накладенням арешту в формі заборони відчуження належного йому майна розумно співрозмірне завданням кримінального провадження, оскільки незастосування заборони відчуження майна може призвести до його відчуження, відтак слідча суддя, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, приходить до висновку про задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 132, 170-173 КПК України, слідча суддя,

УХВАЛИЛА:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт у формі заборони відчуження на житловий будинок площею 68,20 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідча суддя: