СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
20 червня 2006 року |
Справа № 2-23/4928-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Шевченко Н.М.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Будяк К.А.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 20.03.06
ОСОБА_3, довіреність № б/н від 01.05.06
відповідача: Рибалко Юрій Леонідович, довіреність № 6515/9/10 від 05.04.06
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 20.03. - 06.04.2006 року у справі № 2-23/4928-2006А
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономн6ої Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень:
- № 0005232303/0 від 22.07.2005 року про застосування штрафних санкцій в сумі 340,00 грн.;
- № 0006002303/0 від 17.08.2005 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1725,00 грн.;
- № 0006012303/0 від 17.08.2005 року про застосування штрафних санкцій в сумі 22,58 грн.;
- № 0006002303/1 від 07.11.2005 року про застосування штрафних санкцій в сумі1725,00 грн.;
- № 0006012303/1 від 07.11.2005 року про застосування штрафних санкцій в сумі 22,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 є платником єдиного податку, тому згідно пункту 6 частини 1 статті 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” не є обов'язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок у господарській діяльності.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 20.03. - 06.04.2006 року у справі № 2-23/4928-2006А позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задоволено повністю, визнані нечинними податкові повідомлення-рішення: № 0005232303/0 від 22.07.2005 року, № 0006002303/0 від 17.08.2005 року, № 0006012303/0 від 17.08.2005 року, № 0006002303/1 від 07.11.2005 року, № 0006012303/1 від 07.11.2005 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 3,40 грн. держмита.
Вирішуючи спір, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність застосування податковою інспекцією штрафних санкцій до позивача та визнав нечинними податкові повідомлення-рішення з наступних підстав: господарський суд вважає, що позивач є платником єдиного податку, тому він не повинен застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки, до того ж позивач не здійснював діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу з використанням грального автомату з майновим виграшем.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим посилається на те, що позивач здійснював діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу з використанням грального автомату з майновим виграшем, а оскільки спрощена система оподаткування не розповсюджується на суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють ці послуги, тому позивач повинен був використовувати у цій господарській діяльності реєстратор розрахункових операцій, видавати відповідний розрахунковий документ та повинен мати торгівельний патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу. До того ж відповідач вважає, що сума штрафних санкцій, застосованих за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” була правомірно кваліфікована податковою інспекцією як податкове зобов'язання.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.М. від 20.06.2006 року у зв'язку з відпусткою у складу колегії було замінено суддю Фенько Т.П. на суддю Шевченко Н.М.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представники позивача в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим 07.07.2005 року було проведено перевірку господарського об'єкту -гральні автомати, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1. По результатах перевірки був складений акт № 002486 від 07.07.2005 року.
На підставі цього акту перевірки 22.07.2005 року податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005232303/0 від 22.07.2005 року про застосування штрафних санкцій в сумі 340,00 грн. за порушення пункту 5 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”.
23.07.2005 року Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим було проведено перевірку господарського об'єкту -гральні автомати, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1. По результатах перевірки був складений акт № 01010088 від 23.07.2005 року.
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0006002303/0 від 17.08.2005 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1725,00 грн. за порушення пункту 1 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” та № 0006012303/0 від 17.08.2005 року про застосування штрафних санкцій в сумі 22,58 грн. за порушення статті 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
По результатах апеляційного оскарження податкові повідомлення-рішення № 0006002303/0 від 17.08.2005 року, № 0006012303/0 від 17.08.2005 року залишені без змін та відповідачем були прийняті нові повідомлення рішення: № 0006002303/1 від 07.11.2005 року про застосування штрафних санкцій в сумі1725,00 грн.; № 0006012303/1 від 07.11.2005 року про застосування штрафних санкцій в сумі 22,58 грн.
Податковим повідомленням-рішенням № 0005232303/0 від 22.07.2005 року податковою інспекцією застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 340,00 грн. за порушення пункту 5 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” за невикористання при здійсненні розрахункових операцій розрахункової книжки або книги обліку розрахункових операцій.
Податковими повідомленнями-рішеннями № 0006002303/0 від 17.08.2005 року та № 006002303/1 від 07.11.2005 року податковою інспекцією застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 1725,00 грн. за порушення пункту 1 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” за непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.
Податковими повідомленнями-рішеннями № 0006012303/0 від 17.08.2005 року та № 0006012303/1 від 07.11.2005 року податковою інспекцією застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 22,58 грн. за порушення статті 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” за здійснення операцій без отримання відповідних торгових патентів.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Згідно з пунктами 1 та 5 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.
Як свідчать матеріали справи позивач уклав з приватною фірмою „Майстер Геймс” договір оренди НОМЕР_1 від 02.07.2005 року, за яким позивач отримав десять гральних автоматів у тому числі: чотири -типу „ІНФОРМАЦІЯ_1”; два типу „ІНФОРМАЦІЯ_2”; чотири -дитячих гральних автоматів, а також жетони -2000 штук, жетонорахувна машинка -1 штука, іграшки -400 штук на суму 300,00 грн. (аркуш справи 69).
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 є платником єдиного податку відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку (аркуш справи 68).
Відповідно до пункту 6 статті 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Згідно з пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України” із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 3 червня 2005 року N 2642-IV спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов'язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти.
Відповідач дійшов висновку, що позивач здійснював діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу з використанням грального автомату з майновим виграшем (гральні автомати типу „ІНФОРМАЦІЯ_2” (автомат типу кран машина).
Однак, пунктом 1.1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджені Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства фінансів України від 18.04.2006 року № 40/374 встановлено, що азартною грою не вважається гра на гральних автоматах типу "кран-машина" (двокоординатні автомати), де як виграш гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо).
Таким чином, можна зробити висновок про те, що позивач не здійснював діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу з використанням автоматів з грошовим чи майновим виграшем, тому правомірно не застосовував реєстратор розрахункових операцій та не придбав відповідного торгового патенту.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те що відповідачем неправомірно були застосовані штрафні санкції, та погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання спірних повідомлень-рішень нечинними.
До того ж судова колегія вважає помилковими висновки Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим про те, що сума штрафних санкцій, застосованих за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” була правомірно кваліфікована податковою інспекцією як податкове зобов'язання.
Статтями 14, 15 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року визначені загальнодержавні податки та збори (обов'язкові платежі), а також місцеві податки та збори (обов'язкові платежі).
Штрафні санкції за Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”, які застосовуються податковими органами, як податки та збори (обов'язкові платежі) не визначені.
Статтею 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не встановлені штрафні санкції за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”.
Таким чином, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційних вимог та вважає постанову, прийняту судом першої інстанції, обґрунтованою та заснованою на законі. Підстав для скасування постанови господарського суду Автономної Республіки Крим колегією не знайдено.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.03. - 06.04.2006 року у справі № 2-23/4928-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Н.М.Шевченко
І.В. Черткова