Категорія №5.8.2
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 жовтня 2011 року Справа № 2а-6485/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючий суддя Тихонов І.В.
Суддя Гончарова І.А.
Суддя Мазур Ю.Ю.
при секретарі судового засідання Калашнікові Д.О,
за участю представників :
від першого позивача: Івасюк І.Ю.,
від другого позивача: Івасюк І.Ю., Коротун І.В.,
від першого відповідача: Дороніна І.І.,
від другого відповідача Мусюра Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПСК «Вірона» до Контрольно – ревізійного управління в Луганській області, Головного Контрольно – ревізійного управління України про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
28 липня 2011 року позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом до Контрольно – ревізійного управління в Луганській області, Головного Контрольно – ревізійного управління України про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії, в якому просили визнати протиправними дії КРУ в Луганській області, що полягають у проведенні під час позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Регіональні електричні мережі» в частині діяльності Луганської філії ДП «Регіональні електричні мережі» в якості складових заходів даної позапланової виїзної ревізії таких заходів, як вибірковий контрольний обмір та візуальний огляд фактично виконаних робіт, які оформленні відповідними актами та зобов’язати Головне КРУ України не враховувати дані акти при визначенні результатів позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Регіональні електричні мережі» в частині діяльності Луганської філії ДП «Регіональні електричні мережі».
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Контрольно-ревізійне управління в Луганській області провело позапланову виїзну ревізію без належної на те компетенції, оскільки дозвіл на проведення ревізії Ленінським районним судом м. Луганська надавався Головному Контрольно-ревізійному управлінню України. Чинним законодавством України не визначені компетенція й механізм проведення органами контрольно-ревізійної служби такого заходу, як контрольний обмір виконаних робіт. КРУ в Луганській області не надало ТОВ «ТПСК «Вірона» письмового повідомлення про намір проведення контрольних обмірів та не залучило до проведення обмірів виконаних робіт підрядних співробітників фахових установ. Крім того КРУ в Луганській області встановило завищення витрат на відрядження у сумі 38 968,28 грн., хоча документів, які підтверджують фактичне проведення цих витрат від ТОВ «ТПСК «Вірона» не витребовувало. На підставі викладеного позивачі просили визнати протиправними дії КРУ в Луганській області, що полягають у проведенні під час позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Регіональні електричні мережі» в частині діяльності Луганської філії ДП «Регіональні електричні мережі» в якості складових заходів даної позапланової виїзної ревізії таких заходів, як вибірковий контрольний обмір та візуальний огляд фактично виконаних робіт, які оформленні відповідними актами та зобов’язати Головне КРУ України не враховувати дані акти при визначенні результатів позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Регіональні електричні мережі» в частині діяльності Луганської філії ДП «Регіональні електричні мережі». Крім того у судовому засіданні позивачі надали заяву про збільшення позовних вимог, в якій просили суд зобов’язати Головне контрольно-ревізійне управління України виключити з акту ревізії дані та висновки, що ґрунтуються на результатах дій Контрольно-ревізійного управління в Луганській області, котрі оформлені актами вибіркового контрольного обміру та візуального огляду фактично виконаних робіт.
В судовому засіданні представники позивачів надали пояснення аналогічні викладеним у позові та просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача Головного КРУ України позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідно ст. 4 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» контрольно-ревізійні управління в областях підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню України. Головне КРУ України 29.06.2011 року направило до КРУ в Луганській області доручення на проведення позапланової виїзної ревізії за № 05-18/640, тому КРУ в Луганській області діяло в межах повноважень. Перед початком проведення ревізії ДП «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії ДП «Регіональні електричні мережі» було вручено та ознайомлено під розписку програму ревізії та направлення на проведення ревізії, на що позивач не заперечував та допустив до її проведення. Частиною 2 п.16 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 року за № 550 встановлюється, ревізія проводиться шляхом фактичної перевірки, що передбачає проведення обстеження та контрольного обміру виконаних робіт та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів. Також, проведення відповідних дій регламентується п. 9.5.10 Методичних рекомендацій щодо проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво. Отже здійснивши перевірку обсягів виконаних робіт шляхом контрольного обміру та візуального огляду КРУ в Луганській області діяло у визначений законом спосіб. До участі у відповідних діях було залучено відповідного спеціаліста – директора Новоайдарського РКП «Райбудзамовлення» Неверовську В.І. кваліфікація якої підтверджується ліцензією та сертифікатом. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача Контрольно-ревізійного управління у судовому засіданні підтримав заперечення надані представником Головного КРУ України, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, постановою Ленінського районного суду м. Луганська надано дозвіл на проведення ГоловКРУ України з 29.06.2011 року по 18.07.2011 року позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Регіональні електричні мережі» в частин діяльності Луганської філії ДП «Регіональні електричні мережі». Постановою Ленінського районного суду м. Луганська надано дозвіл на продовження термінів проведення ГоловКРУ України позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Регіональні електричні мережі» в частин діяльності Луганської філії ДП «Регіональні електричні мережі». За результатами ревізії складено акт позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Регіональні електричні мережі», в частині дотримання чинного законодавства Луганської філії ДП «Регіональні електричні мережі», за період з 01.06.2009 року по 16.06.2011 року.
Відповідно ст. 4 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» контрольно-ревізійні управління в областях підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню України. Головне КРУ України 29.06.2011 року направило до КРУ в Луганській області доручення на проведення позапланової виїзної ревізії за № 05-18/640, тому КРУ в Луганській області діяло в межах повноважень.
Перед початком проведення ревізії ДП «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії ДП «Регіональні електричні мережі» було вручено та ознайомлено під розписку програму ревізії та направлення на проведення ревізії, на що позивач не заперечував та допустив до її проведення.
Таким чином, позивач був повідомлений про дату початку та закінчення позапланової ревізії у встановлені строки, про питання, які підлягали перевірці в ході ревізії. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ревізію було проведено відповідно до вимог чинного законодавства, а посадові особи відповідача при проведенні контрольного заходу не вийшли за рамки своїх повноважень, встановлених законом.
Частиною 2 п.16 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 року за № 550 встановлюється, ревізія проводиться шляхом фактичної перевірки, що передбачає проведення обстеження та контрольного обміру виконаних робіт та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів. Також, проведення відповідних дій регламентується п. 9.5.10 Методичних рекомендацій щодо проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво. Отже здійснивши перевірку обсягів виконаних робіт шляхом контрольного обміру та візуального огляду КРУ в Луганській області діяло у визначений законом спосіб.
До участі у відповідних діях було залучено відповідного спеціаліста – директора Новоайдарського РКП «Райбудзамовлення» Неверовську В.І. кваліфікація якої підтверджується ліцензією та сертифікатом.
За результатами проведення контрольних оглядів та візуальних оглядів були складені акти вибіркового обміру та візуального огляду фактично виконаних робіт.
Так, предметом даного спору є визнання протиправними дій КРУ в Луганській області, які полягають у проведенні під час позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Регіональні електричні мережі» в частині діяльності Луганської філії ДП «Регіональні електричні мережі» в якості складових заходів даної позапланової виїзної ревізії таких заходів, як вибірковий контрольний обмір та візуальний огляд фактично виконаних робіт, які оформленні актами вибіркового обміру та візуального огляду фактично виконаних робіт
Разом з тим, відповідно до пункту першого частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі - на виконання делегованих повноважень.
Із зазначених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки особи у сфері публічно-правових відносин.
Суд вважає, що позовні вимоги позивачів про визнання неправомірними дій Контрольно-ревізійного управління в Луганській області по проведенню перевірки, які полягають у встановленні під час ревізії фінансово-господарської діяльності порушень законодавства з фінансових питань задоволенню не підлягають з таких підстав.
Вчинення дій суб’єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб’єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь – яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії – вимога про усунення виявлених порушень, саме вона має вплив на його права та обов’язки. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів). З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об’єкту порушеного права.
Акти вибіркового обміру та візуального огляду фактично виконаних робіт не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин, а відсутність відповідних правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Таким чином, суд дійшов висновку, що акти вибіркового обміру та візуального огляду фактично виконаних робіт, які є предметом даного спору, не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків, не впливають на його права та обов’язки, не можуть вважатися рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову особі, яка не є суб’єктом владних повноважень, сплачені нею судові витрати не повертаються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 87, 94, 98, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПСК «Вірона» відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складений та підписаний 10 жовтня 2011 року.
Головуючий суддяІ.В.Тихонов
суддя
суддяЮ.Ю. Мазур
І.А. Гончарова