Справа №11-517   2006 року                              Головуючий в 1 -й інстанції Болотов

Категорія ст. 125 ч.І КК України                                   Доповідач  Лінник П.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року 01 серпня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді -        Кульбаби В.М.

суддів -                          Лінника П.О., Курдзіля В.Й.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайсуду від 5 червня 2006 року.

Цим вироком -

ОСОБА_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_1, українку, громадянку України, з середньою освітою, не заміжню, приватного підприємця, проживаючу в АДРЕСА_1, раніше не судимої, засуджено за ст. 125 ч.І КК України до штрафу в сумі 510грн.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1. залишена попередня, підписка про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь потерпілої ОСОБА_2. - 965 грн. матеріальної та 3500 грн. моральної шкоди, а також 105 грн. судових витрат за проведення товарознавчого дослідження.

Цим же вироком

ОСОБА_2, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, українку, громадянку України, з середньою освітою, заміжню, приватного підприємця, проживаючої в АДРЕСА_2, раніше не судимої, за ч.І ст. 125 КК України виправдано за недоведеністю її участі у вчиненні злочину.

ОСОБА_1. засуджено за те, що вона 19 липня 2005 року біля 19-ї години знаходячись в приміщенні торгового центру ІНФОРМАЦІЯ_3 на 2-му поверсі, що в місті Хмельницькому умисно нанесла легкі тілесні ушкодження ОСОБА_2. та їй малолітній дитині ОСОБА_3.

В поданій на вирок суд апеляції засуджена ОСОБА_1. посилається на те, що її вина у скоєнні злочину передбаченого ч.І ст. 125 КК України не доведена, а висновки суду, що викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, вирок на думку апелянта ґрунтується на суперечливих доказах, що судом безпідставно стягнуто з неї моральну шкоду у завищеному розмірі, та що суд необгрунтовано виправдав ОСОБА_2. за ч.І ст. 125 КК України, яка в свою чергу також побила її, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження. З цих підстав просить скасувати вирок суду щодо неї, а справу провадженням закрити, щодо ОСОБА_2. винести новий вирок і засудити її за ч.І ст. 125 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1. на підтримку апеляції, пояснення ОСОБА_2. в заперечення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова палата, -

Знаходить:

Що апеляція засудженої ОСОБА_1. задоволенню не підлягає.

Суд обґрунтовано визнав винною ОСОБА_1. у скоєнні нею злочину передбаченого ст. 125 ч.І КК України при викладених у вироку суду обставинах, та обґрунтовано виправдав ОСОБА_2. за ст. 125 ч.І КК України за недоведеністю її участі у вчиненні цього злочину.

Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та перевіреним у судовому засіданні доказам.

Так, потерпіла ОСОБА_2. послідовно стверджувала, що саме ОСОБА_1. з якою вона знаходиться в неприязних стосунках 19 липня 2005 року біля 19-ї години знаходячись в приміщенні торгового центру ІНФОРМАЦІЯ_3, що у м. Хмельницькому на 2-му поверсі першою підійшла до неї та побила її та малолітню дочку, яку вона тримала на руках, спричинивши їм легкі тілесні ушкодження.

На підтвердження цих фактів потерпіла долучила до матеріалів справи і два акти судово - медичного дослідження за НОМЕР_1 з яких вбачається, що у малолітньої ОСОБА_3 та ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_4 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді гострої невротичної реакції, що може бути наслідком стресової ситуації, що мала місце 19.07.2005 року, та крововиливу і садна тильної поверхні правого променево - зал'ясного суглобу, які за своїм характером є легкими тілесними ушкодженням (а.с. 11,13 відмовного матеріалу).

Свідки цієї події ОСОБА_4. та ОСОБА_5 кожен зокрема підтвердили той факт, що були очевидцями того, як ОСОБА_1. 19 липня 2005 року о 19-й годині в приміщенні торгового центру ІНФОРМАЦІЯ_3 на 2-му поверсі біля сходинкового маршу своїми руками наносила удари по різним частинам тіла ОСОБА_2, в той час як вона на руках тримала свою малолітню дочку. В свою чергу ОСОБА_2 ніяких тілесних ушкоджень для Бійчук не наносила.

Сама ОСОБА_1. визнала факт, що у вказаний день, час та місці, між нею та потерпілою ОСОБА_2. дійсно мав місце конфлікт, однак тілесних ушкоджень потерпілій вона на нановсила.

Всім цим доказам в їх сукупності суд дав належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2. довела пред'явлене обвинувачення ОСОБА_1., дії якої вірно кваліфіковано судом за ч.І ст. 125 КК України як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.

У відповідності до вимог ст.ст. 16-1, 27, 261 КПК України, суд провів судове слідство на засадах змагальності, повно і всебічно дослідив наведені потерпілою та обвинуваченою обставини і прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_1. в свою чергу не довела пред'явлене ОСОБА_2. обвинувачення за ч.І ст. 125 КК України, виправдавши її за недоведеністю її участі у вчиненні злочину.

В зв'язку з повним доведенням вини ОСОБА_1. в умисному спричиненні потерпілим ОСОБА_2. та малолітній ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, суд у відповідності до вимог закону вірно стягнув із засудженої спричинену злочином матеріальну та моральну шкоду.

З цих підстав доводи, що викладені в апеляції засудженої ОСОБА_1 є безпідставними.

Міра покарання засудженій ОСОБА_1. призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винної та обставин справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Підстав для зміни чи скасування вироку суду щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2  судова палата не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова палата,

ухвалила:

Вирок Хмельницького міськрайсуду від 5 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2  залишити без зміни, а апеляцію засудженої - без задоволення.

Головуючий  /підпис/ Судді /підписи/