Справа № 2-5/08р.

Р   І   Ш   Е   Н   Н   Я

І  М  Е  Н  Е  М       У  К  Р  А  Ї  Н  И

     12 березня 2008р. Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - Сидоренко З.С.,

за участю секретаря Гіль А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Зоря” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

     Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до СВК „Зоря” про поновлення на роботі завідувачем складом СВК „Зоря” з 06.09.2001 року та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на роботі.

     Крім того, просить стягнути з СВК „Зоря” на його користь 3000 грн. моральної шкоди та 600 грн. матеріальних збитків за надану йому в справі правову допомогу.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та пояснив, що він з 16 лютого 1996 року працював на посаді завідуючого зерноскладом СВК „Зоря”. Наказом №53 від 20 серпня 2001 року за неодноразове попередження був звільнений з посади завідуючого зерноскладом та переведений без його згоди у будівельну бригаду різноробочим. 22 серпня 2001 року наказом №55 він був поновлений на вищезазначеній посаді, але відсторонений від обов”язків завскладом на період проведення ревізії та визначення її результату. Згодом за систематичне порушення трудової дисципліни наказом №57 від 06.09.2001 року його було звільнено по п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України та внесено відповідні відомості до трудової книжки. Проте за час його трудових правовідносин на нього не було покладено жодного дисциплінарного стягнення.

Рахує, що з посади був звільнений безпідставно та незаконно. Просить поновити його на займаній раніше посаді.

Відповідач представник СВК „Зоря” Станкевича Ф.А. позов не визнав, суду пояснив, що звільнення позивача з роботи було проведено в рамках закону. Позивач систематично порушував трудову дисципліну, без поважних причин не виконував обов”язки, покладені на нього трудовим договором. що послужило підставою для неодноразового застосування до нього заходів дисциплінарного стягнення, для висновків про недовіру і невідповідність займаній посаді завідуючого зерноскладом, а також для кримінального переслідування, що створило умови неможливості перебування позивача на посаді завідуючого зерноскладом. Тому після проведення ревізії зерноскладу, якою виявлена недостача і факти не оприбуткування надлишків, після передачі зерноскладу наказом №57 від 06.09.2001 року позивач був звільнений з посади завідуючого зерноскладом на підставі п.3 ст.40 КЗпП України. На підставі вищевикладеного вважає, що є всі підстави для відмови в задоволенні позовних вимог, як необґрунтованих.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі рахує, що позов безпідставний і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З протоколу засідання профспілкового комітету СВК „Зоря” вбачається, що було постановлено не поновлювати на посаді завскладом ОСОБА_1 за систематичне порушення трудової дисципліни згідно наказів №22 від 10.05.2001р., №23 від 15.05.2001р., №45 від 3.08.2001р.

Згідно п.23 Постановою Пленуму ВСУ „Про практику розгляду судами трудових спорів” від 06.11.1992 року №9 за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов”язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до постанови Дубровицького районного суду Рівненської області від 10.08.2006 року кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_1 по ч.3 ст.191 КК України, з подальшою зміною обвинувачення по ч.1 ст.367 КК України була закрита з нереабілітуючих підстав, у зв”язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищенаведене, суд переконується в тому, що при звільнені позивача була дотримана процедура звільнення передбачена чинним законодавством, а тому не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись Постановою Пленуму ВСУ „Про практику розгляду судами трудових спорів” від 06.11.1992 року №9, ст.ст.10, 60, 81, 212, 215, 292, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

     Відмовити в позові ОСОБА_1до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Зоря” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в двадцятиденний строк після подачі цієї заяви апеляційної скарги.

Рішення може бути також оскарженим і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в десятиденний строк.

У випадку неподання заяви в десятиденний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але в подальшому не подано апеляційної скарги в двадцятиденний строк з моменту подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

     Суддя:   підпис.

     З оригіналом згідно.

     Голова Дубровицького

     районного суду                                  З.С.Сидоренко